Рішення № 77244178, 16.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№464/3382/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання провести перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Галицького відділу обслуговування громадян у м.Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області), в якому з урахуванням виправлень до позову просить суд:

- визнати неправомірними дії Галицького відділу обслуговування громадян у м.Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування недоплати пенсії ОСОБА_1 за понаднормативний стаж згідно частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати Галицький відділ обслуговування громадян у м.Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок доплати за понаднормативний стаж за період з 01 лютого 2015 року по дату прийнятого рішення відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку на один процент заробітку за кожен рік понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку за кожен рік стажу понад 20 років;

- зобов’язати Галицький відділ обслуговування громадян у м.Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період,яка виникне в результаті перерахунку;

- зобов’язати Галицького відділу обслуговування громадян у м.Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області станом на день прийняття рішення встановити ОСОБА_1 доплату пенсії за понаднормативний стаж, виходячи з розрахунку на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але не більш як на один процент заробітку за кожен рік понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку за кожен рік стажу понад 20 років, та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені статтею 67 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з позовною заявою, позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду за захистом свої прав, в якій він зазначив, не міг знати про порушення своїх прав раніше в силу обізнаності пенсійного законодавства, а органи Пенсійного фонду стверджували, що нараховують пенсію відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у 1986 році, першої категорії, підтвердженням чого є посвідчення серії А № 108099. Отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

07.05.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років. Однак, 21 травня 2018 року відповідач листом № 1833/10/І-20/07.05-06 надав відповідь позивачу про те, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до частини першої ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а проводити обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недоцільно, оскільки розмір пенсії зменшиться.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки така порушує права позивача, встановлені статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач у встановлений судом строк надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Заперечення мотивує тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії визначений відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Частина друга ст. 27 вищезазначеного закону передбачає, що за бажанням застрахованої особи частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом,- відповідно до цього Закону. Таким чином, Закон передбачає два альтернативні варіанти обчислення розміру пенсії . Відповідач звертає увагу на те, що обчислення пенсії позивачу відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону є недоцільне, оскільки може призвести до зменшення розміру пенсії. Враховуючи, що позивачу розмір пенсії обчислений відповідно до ч. 1 ст.27 Закону №1058-1V, провести перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ немає законних підстав. Окрім цього, відповідач зазначає, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду, подавши заяву довільної форми, тому відповідь на заяву позивача надана в порядку, визначному Законом України «Про звернення громадян», отже не є актом індивідуальної дії та не створює наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення. Окрім того, відповідач не погоджується з вимогами позивача щодо проведення подальших перерахунків пенсії, оскільки судовому захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. На думку відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки позивач повинен був дізнатися про право,яке він вважає порушеним з лютого 2015 року, а позовна заява надійшла до суду 18.06.2018 року.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач подав заперечення на відзив, в якому, зокрема, зазначив, що була порушення порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії не є підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки вважає, що звертався не за перерахунком, а щоб перерахували неправильно нараховане збільшення до пенсії. Окрім того, в листі-відповіді на заяву позивача пенсійний орган не вказав на належний порядок призначення (перерахунку)пенсії. Позивач також вніс зміни в позовні вимоги, замінивши в пунктах 5 та 7 «на 1% розміру пенсії обчисленої відповідно до статі 27 Закону № 1058-IV, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком за кожен рік стажу понад 20 років» на «на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище ніж 75 процентів заробітку за кожен рік стажу понад 20 років».

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 09.07.2018 справу передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін, визнано причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 поважними та поновлено строк звернення до суду.

У судовому засіданні суд прокольною ухвалою здійснив заміну відповідача на належного - Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області.

З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Галицькому відділі обслуговування громадян у м.Львові (сервісний центр) управління обслуговування громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,що підтверджується посвідченням серії А № 108099, виданим 07.10.2008 (а.с. 7).

07 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років.

21 травня 2018 року ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області листом № 1833/40/І-20/07.05-06 (а.с.9-11) надало відповідь ОСОБА_1 щодо порушених ним питань в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Позивач не погоджується із такою відповіддю, оскільки таке, на його думку, порушує його права встановлені статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст.4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону мета та основні завдання Закону спрямовані на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Категорію осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій визначено у статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд встановив, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,що підтверджується посвідченням серії А № 108099, виданим 07.10.2008 (а.с.7).

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до п.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, згідно із пунктом 3 частини другої розділу І якого частину другу статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Подавши заяву про перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені вказаним Законом, отже, він набув право на перерахунок пенсії до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, суд вважає необґрунтованою та безпідставною вимогу позивача про зобов’язання відповідача виплатити недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії, за даний період, яка виникне в результаті перерахунку та зобов’язання відповідача на день прийняття рішення встановити позивачу доплату до пенсії та виплачувати її в подальшому і збільшувати її розмір,оскільки цьому передує певний алгоритм дій, визначений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Більше того, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Окрім цього, судовому захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб'єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відмови ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області у здійсненні перерахунку пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від судового збору, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо нарахування доплати пенсії ОСОБА_1 (79032, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) за понаднормативний стаж згідно частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок доплати за понаднормативний стаж за період з 01 лютого 2015 року по дату прийнятого рішення відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку за кожен рік стажу понад 20 років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2018 року.

Суддя В.М. Сакалош