Рішення № 77244112, 18.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3169/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером)

представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1064-13 від 31.05.2017 року.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов та відповідь на відзив на позовну заяву обґрунтовані позивачем тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є не правомірним та підлягає скасуванню, оскільки винесено з порушенням норм діючого законодавства, зокрема, не надіслано податковим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) та відсутній розрахунок податкових зобов’язань, який є додатком до цього рішення.

Представник відповідача в судове засідання з’явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки житлова нерухомість, яка належить позивачу на праві приватної власності є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а позивач, як власник цієї нерухомості зобов'язаний сплачувати вказаний податок відповідно до вимог статті 266 Податкового кодексу України. Невчасне надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення не звільняє його від обов’язку сплати суми податку, а розрахунок податкового зобов’язання додається до податкового повідомлення-рішення лише за його наявності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Сторонами в цій справі не заперечується, що позивач є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, площею 549,3 кв. м.

Враховуючи наявність у податкового органу даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності позивача на об’єкт нерухомості, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №1064-13 від 31.05.2017 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання за 2016 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 25609,5 грн. (аркуш справи 9).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач отримав 10.07.2018 року, не погодився з його правомірністю та подав до ГУ ДФС в Одеській області заяву про його відкликання, однак відповіді на заяву не отримав (аркуші справи 11-12), а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень п. п. 266.1.1 п. 266.1, п. п. 266.2.1 п. 266.2, п. п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є, в тому числі, фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, яка обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Позивач в своєму позові та представник позивача під час судового засідання при наданні пояснень не заперечували наявність у позивача об’єкту нерухомого майна, який є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не зазначали про невірний розрахунок суми податку та позивач не надав будь-яких доказів звернення до податкового органу у відповідності до п. п. 266.7.3 п. 166.7 ст. 266 Податкового кодексу України щодо звірки даних про об’єкти нерухомості, яке могло мати наслідком проведення перерахунку суми податку та вручення нового податкового повідомлення-рішення, в разі якщо мають місце розбіжності між даними платника податків та контролюючого органу.

Відповідно до п. п. 266.7.1, 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню з тих підстав, що воно направлене позивачу вже після 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Дійсно, в матеріалах справи містяться дані «Укрпошти» про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення направлене позивачу 04.07.2017 року та отримане ним 10.07.2017 року, однак суд вважає, що ця обставина не впливає на правомірність податкового повідомлення-рішення та на обов’язок платника податків сплатити податок, оскільки податкове повідомлення-рішення №1064-13 винесено ще 31.05.2017 року, позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та нормами Податкового кодексу України не передбачено звільнення платника податків від сплати податку з підстав несвоєчасного направлення податкового повідомлення-рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 102 Податкового кодексу України передбачає строк для самостійного визначення контролюючим органом суми грошового зобов’язання платника податків, який складає 1095 днів та тільки в разі не визначення контролюючим органом сум грошових зобов’язань в цей строк, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання.

Позивач зазначає про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з тих підстав, що йому не направлений розрахунок зобов’язань, однак суд звертає увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення має всі реквізити, передбачені положеннями ст. 58 Податкового кодексу України та відповідно до цієї статті Кодексу до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

В даному випадку, відповідач зазначив, що розрахунок зобов’язань відсутній, а оскаржуване рішення винесене на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Посилання представника позивача в своїх поясненнях на Рішення Європейського суду з прав людини, порушення прав позивача на майно, зокрема, його грошові кошти, на необхідність додержання суб’єктами владних повноважень вимог законодавства та порушення принципу «належного врядування», тощо, суд вважає не обґрунтованими, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу України позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки та зобов’язаний сплачувати податки, а звільнення від їх сплати можливе тільки за закінченням терміну у 1095 днів у відповідності до ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 (65113, м. Одеса, провул. Шолохова, 7 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1064-13 від 31.05.2017 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.10.2018 року.

Суддя Л.І. Свида

.