Ухвала суду № 77243998, 23.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 березня 2018 року м. Київ Справа № 810/108/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДФС у Київській областідофізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 17000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/108/18 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.02.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що в основу спору про стягнення з нього податкового боргу у розмірі 17000,00 грн. покладено рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 10.03.2015 № 000010/10-17-22-03/2798225323, яке оскаржено ним в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідач стверджує, що вмотивоване рішення за його скаргою від Головного управління ДФС у Київській області на його адресу не надходило, а відтак в силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України скарга відповідача вважається повністю задоволеною на його користь, що свідчить про відсутність у нього податкового боргу у наведеному вище розмірі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та поданий відповідачем відзив на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок стягнення податкового боргу платників податків визначено Податковим кодексом України.

Так, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У свою чергу в силу приписів пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У свою чергу, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (пункт 56.9 статті 56 Податкового кодексу України).

Аналізуючи положення вказаних правових норм суд дійшов висновку, що у разі ненадіслання платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу, вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а відтак рішення контролюючого органу, яке було предметом адміністративного оскарження, не породжує для платника податків (відповідача) жодних правових наслідків.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, що виник внаслідок несплати відповідачем до бюджету фінансових санкцій у вигляді штрафу, застосованих до нього рішенням територіального органу доходів і зборів від 10.03.2015 № 000010/10-17-22-03/2798225323.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся 23.03.2015 до контролюючого органу вищого рівня - Головного управління ДФС у Київській області - зі скаргою.

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 08.04.2015 № 650/14/10-36-10-01-04 продовжено строк розгляду скарги відповідача до 22.05.2015 включно.

Водночас, за поясненнями відповідача, жодних рішень від Головного управління ДФС у Київській області за результатами розгляду його скарги від 23.03.2015 не надходило, що свідчить про повне задоволення такої скарги та відсутність у нього грошових зобов'язань зі сплати фінансових санкцій.

При цьому судом встановлено, що жодних доказів на спростування вказаних вище обставин, зокрема, доказів надіслання контролюючим органом вищого рівня на адресу відповідача вмотивованого рішення за результатами розгляду його скарги від 23.03.2015 на рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 10.03.2015 № 000010/10-17-22-03/2798225323) у строки, визначені пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області до матеріалів, доданих до позовної заяви, не приєднано.

У зв'язку цим суд зазначає, що наявність у позивача обов'язку щодо приєднання до позовної заяви всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановлено частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

У свою чергу наслідки подання особою позовної заяви без додержання вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, визначені статтею 171 цього Кодексу, відповідно до частини тринадцятої якої суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене суд, враховуючи приписи наведених вище норм, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів надіслання на адресу відповідача рішення Головного управління ДФС у Київській області за результатами розгляду його скарги від 23.03.2015 на рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 10.03.2015 № 000010/10-17-22-03/2798225323.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.