Рішення № 77243844, 04.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 жовтня 2018 року (16год. 40 хв.)Справа № 0840/3163/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гопки Л.І.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі – відповідача), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області;

зобов’язати відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області з прийняттям обґрунтованого та законного рішення;

припинити право постійного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,0 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, у зв’язку зі смертю землекористувача ОСОБА_4, який помер 23.04.2012.

Позов обґрунтовує тим, що батько позивача на підставі акту на право постійного користування земельною ділянкою користувався земельною ділянкою площею 1,0 га на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області. Після смерті батька позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність. Також позивач зазначає, що Новоолександрівська сільська рада рішенням від 01.03.2018 №191 вирішила також клопотати перед відповідачем про надання згоди на вилучення земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_4 у зв’язку зі смертю та перевести землю до земель запасу, а також клопотати про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність позивачу. Відповідач своїм рішенням, яке оформлене листом від 24.04.2018 відмовив позивачу у задоволенні його заяви із посиланням на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Також, на повторне звернення позивача із заявою аналогічного змісту першому звернення, відповідач 19.06.2018 відмовив позивачу на підставі того, що запитувана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_4 (померлого батька позивача), інформація про припинення права постійного користування – відсутня. Вважаючи відмови відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправними позивача звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 08.08.2018 відкрито провадження у справі та призначене судове засідання на 04.09.2018.

Ухвалою суду від 04.09.2018 провадження у справі в частині позовних вимог щодо припинення права постійного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,0га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської ос баті, у зв’язку зі смертю землекористувача, який помер 23.04.2012 – закрито.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.10.2018.

Позивач та представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримали повністю із підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву (вх. №27016 від 30.08.2018). Зокрема зазначив, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки запитувана позивачем земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_4. В той же час, відповідно до приписів Земельного кодексу України, серед підстав припинення права користування земельною ділянкою відсутня така підстава як смерть фізичної особи-землекористувача. Таким чином відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачу у надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки запитувана земельна ділянка юридично перебуває у користуванні іншої особи. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 04.10.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 – батько позивача, був користувачем земельної ділянки орієнтованою площею 1,0 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради, на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХС №012549 (а.с.14).

ОСОБА_4 помер 23.04.2012 (свідоцтво про смерть, а.с.15).

01.03.2018 Новоолексанрівська сільська рада Нововоронцовського району Херсонської області рішенням №191 вирішила клопотати перед Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 1га, яка раніше була надана в постійне користування ОСОБА_4 у зв’язку зі смертю останнього та перевести її у землі запасу Новоолександрівської сільської ради та клопотати перед Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою по передачі у власність позивачу цієї земельної ділянки (а.с.16).

22.03.2018 сільський голова Новоолександрійської сільської ради звернувся до відповідача із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 1га, яка раніше була надана в постійне користування ОСОБА_4 у зв’язку зі смертю останнього та перевести її у землі запасу Новоолександрівської сільської ради та про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою по передачі у власність позивачу цієї земельної ділянки (а.с.17).

28.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому, як учаснику бойових дій, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1,0 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства. До заяви позивачем було додано: копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, документ, що підтверджує участь у бойових діях, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки, клопотання Новоолександрійської сільської ради, Рішення Новоолександрійської сільської ради, Державний акт на право постійного користування землею ОСОБА_5, свідоцтво про смерть ОСОБА_4 (а.с.18-19).

24.04.2018 листом №2284/0-1185/0/95-18 відповідач відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на приписи пункту 6 ст. 118 Земельного кодексу України та на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 та запропоновано позивачу звернутись до Головного управління із клопотанням про отримання земельної ділянки в іншому місці (а.с.20).

29.05.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у якій зазначав, про внесення змін до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якими розширено коло осіб, яким можуть бути передані земельні ділянки, зокрема учасникам бойових дій. У заяві позивач повторно просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 1,0 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства (а.с.55).

На таку заяву відповідач 19.06.2018 відмовив позивачу та вказав, що запитувана земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_4 Інформація щодо припинення права постійного користування відсутня. В той же час, припинити право постійного користування може відбутися лише на підставі відповідного рішення суду (а.с.21).

Не погоджуючись із такими відмовами та вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (стаття 3 Земельного кодексу України).

Так, частинами 1, 2, пункту «а» частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (пункт б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом із тим як вбачається із матеріалів справи та встановлено із пояснень відповідача, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у власність для ведення особистого селянського господарства, яка викладена у листі від 24.04.2018 №2284/0-1185/0/95-18, вмотивована положеннями Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

Суд звертає увагу, що даною Стратегією удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.

Разом з тим, будь-яких змін до самого порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено. Цей нормативний акт не регулює питання виділення землі, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.

Відтак, посилання відповідача у листі від 24.04.2018 №2284/0-1185/0/95-18 на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на переконання суду, є безпідставним.

Крім того, суд зазначає, що зміст статей 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Таким чином викладені відповідачем у листі від 24.04.2018 №2284/0-1185/0/95-18 мотиви для відмови не містять жодної з передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Враховуючи вищевикладене, відповідач з непередбачених законом підстав відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність запитуваної земельної ділянки.

Тому, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, яка оформлена листом від 24.04.2018 № 2284/0-1185/0/95-18.

В той же час, судом у судовому засіданні із пояснень відповідача встановлено, що така відмова передусім обґрунтована не вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, а тим, що запитувана земельна ділянка перебуває у користуванні померлого батька позивача. Право користування не припинено.

Проте, зазначені обставини не висвітлені у листі відповідача від 24.04.2018 № 2284/0-1185/0/95-18, що зумовило не правильне розуміння наданої відмови позивачем та в подальшому звернення до суду.

Таким чином, у листі відповідача від 24.04.2018 № 2284/0-1185/0/95-18 та відзиві на позовну заяву і у поясненнях у судовому засіданні відповідачем оголошені різні причини відмови позивачу у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Вказане свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду заяви позивача, який виявився у не зазначенні конкретної причини відмови із посилання на норми Закону.

Питання надмірного формалізму не одноразово висвітлювалось у рішеннях Європеського Суду з прав людини («Зубац проти Хорватії», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Таким чином, не надавши чіткої і вмотивованої відповіді на звернення позивача, відповідач формально розглянув таке звернення чим порушив права та охоронювані інтереси позивача.

Таким чином, для правомірного розгляду заяви позивача суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2018 про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області з прийняттям обґрунтованого та законного рішення.

В той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягали у відмові у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, які викладена у листі відповідача від 19.06.2018 №4171/0-1718/0/95-18.

Так, у вказаному листі зазначено, що запитувана земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_4 – померлого батька позивача. Інформація щодо припинення права постійного користування відсутня. Відповідно до приписів Земельного кодексу України смерть особи не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Із матеріалів справи та пояснень учасників справи судом встановлено, що позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, якою користувався батько позивача, на підставі Державного акту на право постійного користування землею.

Судом встановлено, що на час звернення позивача до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, право постійного користування запитуваною позивачем земельною ділянкою не припинено та належить ОСОБА_4, який помер 23.04.2012.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені у ст. 141 Земельного кодексу України. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Зазначений перелік підстав є вичерпним та не передбачає припинення користування земельною ділянкою за такою підставою як смерть землекористувача.

Таким чином, відповідач правомірно відмовив позивачу у надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки щодо запитуваної земельної ділянки не припинено право користування іншою особою – батьком позивача.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості..

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від справи судового збору, то судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (місце знаходження: 73036, Херсонська область, м. Херсон, вул. Університетська, буд. 136-А, код ЄДРПОУ 39766281) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, яка оформлена листом від 24.04.2018 № 2284/0-1185/0/95-18.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2018 про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області з прийняттям обґрунтованого та законного рішення.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.10.2018.

Суддя Ю.В. Калашник