Рішення № 77243778, 02.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Справа № 0840/2713/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.

за участю секретаря судового засідання Новікової Д.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області

до Відділу освіти, молоді, спорту та культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділ освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області

про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі – позивач, УВД ФСС) до Відділу освіти, молоді, спорту та культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі – відповідач) в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму капіталізованих платежів в розмірі 80942,40 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02.08.2018.

Ухвалою суду від 02.08.2018 підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою суду від 16.08.2018 відкладено підготовче судове засідання та залучено до участі у справі, в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділ освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області.

Ухвалою суду від 26.09.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 02.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2004 під час роботи в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 ім. А.М. Темника постраждав від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1, про що складено акт про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом від 16.10.2004 №1, в якому в якості страхувальника зазначено Відділ освіти. Зазначає, що Токмацьким відділенням УВД ФСС України у Запорізькій області з 01.03.2018 призначено ОСОБА_1 перераховану щомісячну страхову виплату, проте, у зв’язку з тим, що 09.04.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи – відповідача в результаті ліквідації виникла потреба в капіталізації коштів для відшкодування шкоди, що завдана умовами виробництва ОСОБА_1 в сумі 80942,40 грн. Вказує, що Управління звернулось до ліквідаційної комісії Відділу освіти з заявою про грошові вимоги з капіталізації платежів, проте, отримало відмову у задоволенні грошових вимог з капіталізації коштів.

Враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства у випадку ліквідації страхувальників фінансування витрат Фонду здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів в розмірі 80942,40 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та наданих додаткових письмових поясненнях.

Відповідач у наданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що одним із основних завдань відділу є здійснення управління та координація діяльності навчально-виховними закладами, що знаходяться в межах відповідної території і належать до сфери управління державної адміністрації. Зазначає, що відповідно до статуту Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського ОСОБА_2 Темника Чернігівської районної ради Запорізької області від 20.11.2009 №10, засновником закладу є Чернігівська районна рада Запорізької області, а з 29.03.2007 Чернігівська ОСОБА_3 ступенів ім. Героя Радянського ОСОБА_2 Темника Чернігівської районної ради Запорізької області взята на облік як платник страхових внесків. Відповідач вказує, що джерелом фінансування кошторису закладу є кошти місцевого бюджету. Зазначає, що відповідно до ст.2, 4, 6, 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» Чернігівська селищна рада прийняла рішення від 12.10.2016 №01 про об’єднання з територіальними громадами сіл району в Чернігівську селищну територіальну громаду Чернігівського району Запорізької області з адміністративним центром у смт. Чернігівка.

Відповідач зазначає, що у зв’язку із створенням Чернігівської ОТГ утворено відділ освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради, якому серед іншого і передано повноваження фінансування призначень за бюджетними програмами Відділу освіти, молоді, спорту та культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області. Вказує, що на теперішній час централізована бухгалтерія відділу освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради продовжує виконувати всі функції та обов’язки, які були покладені на централізовану бухгалтерію Відділу освіти, молоді, спорту та культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, в тому числі проводить відрахування до Фонду соціального страхування України. В свою чергу, у відповідача відсутні повноваження та фінансові асигнування для здійснення капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров’ю громадян. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника третьої особи до суду надійшли докази та пояснення, в яких третя особа вказала на те, що протягом 2003-2017 років фінансування закладів освіти Чернігівського району (загальноосвітні школи, навчально-виховні комплекси) здійснювались за рахунок коштів місцевого бюджету Чернігівського району згідно прийнятих сесіями районної ради Чернігівського району рішень на відповідний бюджетний рік. В свою чергу, в результаті утворення ОТГ у 2017 році, Чернігівською селищною радою прийнято рішення від 29.09.2017 №24 «Про затвердження структури апарату Чернігівської селищної ради його відділів та загальної чисельності» відповідні навчальні заклади освіти (ЗОШ, НВК) згідно п.2 цього рішення з 01.01.2018 передаються до Чернігівської селищної ради. За таких обставин, третя особа вказала на те, що з 01.01.2018 усі навчальні заклади освіти Чернігівського району (ЗОШ, НВК) утримуються та фінансуються з місцевого бюджету Чернігівської селищної ради.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.10.2004 на території Чернігівської ОСОБА_3 ступенів №2 ім. А.М. Темника стався нещасний випадок на виробництві з вчителем трудового навчання ОСОБА_1, за наслідком чого було складено ОСОБА_1 №1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом (а.с.14-15).

В якості страхувальника в ОСОБА_1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом зазначено Відділ освіти.

Судом встановлено, що на обліку у Фонді перебуває ОСОБА_1, який має право на страхові виплати внаслідок трудового каліцтва, отриманого під час роботи у Чернігівській ОСОБА_3 ступенів №2.

Відповідно до постанови Фонду від 06.03.2018 №0805/597/597/14 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2018 року» призначено потерпілому ОСОБА_1 перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 562,10 грн.

Крім того, судом встановлено, що 09.04.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - Відділу освіти, молоді, спорту та культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області в результаті ліквідації та зазначено, що кредитори мають право подати свої кредиторські вимоги в термін до 30.05.2018.

Позивачем до матеріалів адміністративної справи наданий розрахунок потреби у капіталізації коштів відповідача для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 07 травня 2018 року, відповідно до якого потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_1 становить 80942,40 грн.

Судом встановлено, що позиваче звертався до відповідача з заявою про грошові вимоги з капіталізації платежів від 24.05.2018 №06-2273, на який отримало відповідь про відмову у задоволенні грошових вимог з капіталізації коштів, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-ХІV (далі – Закон №1105-ХІV) та Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №765 (далі – Порядок № 765).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я, визначено Законом №1105.

Основними принципами соціального страхування, зокрема, є: державна гарантія реалізації застрахованими особами своїх прав; обов’язковість фінансування Фондом витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону №1105 джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.15 Закону №1105, роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Таким чином, наведеними нормами Закону №1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

Капіталізація ж платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №765.

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі – Порядок №765), капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Таким чином, наведеними нормами законодавства передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

В свою чергу, ч.2 ст.1 Закону №1105 визначено, що терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Тобто, підставою для сплати капіталізованих платежів є ліквідація страхувальника на якого чинним законодавством було покладено обов’язок зі сплати страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

Так, позивач з посиланням на ОСОБА_1 №1 від 16.10.2004 стверджує, що такою юридичною особою є Відділ освіти, молоді, спорту та культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, проте, суд не може погодитись з зазначеним твердженням позивача з огляду на наступне.

Суд зазначає, що підставою для сплати капіталізованих платежів є ліквідація особи на яку покладено обов’язок сплати таких платежів, а не на особу зазначену у ОСОБА_1 про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом, оскільки не виключено, що при складанні ОСОБА_1 було допущено помилку та/або у зв’язку із проведенням реорганізацій обов’язок зі сплати страхових виплат було покладено на іншу особу.

Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що протягом 2003-2017 років фінансування закладів освіти Чернігівського району (загальноосвітні школи, навчально-виховні комплекси), серед іншого і Чернігівської ОСОБА_3 ступенів №2 ім. А.М. Темника, в якій стався нещасний випадок на виробництві, здійснювались за рахунок коштів місцевого бюджету Чернігівського району згідно прийнятих сесіями районної ради Чернігівського району рішень на відповідний бюджетний рік (а.с.167-198).

Судом встановлено, що відповідно до ст.2, 4, 6, 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» Чернігівська селищна рада прийняла рішення від 12.10.2016 №01 про об’єднання з територіальними громадами сіл району в Чернігівську селищну територіальну громаду Чернігівського району Запорізької області з адміністративним центром у смт. Чернігівка.

В свою чергу, відповідно до рішення районної ради від 24.10.2017 №1 «Про передачу об’єктів спільної власності територіальних громад селищ, сіл Чернігівського району Запорізької області» всі комунальні установи в тому числі і опорний навчально-виховний заклад Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. А.М. Темника Чернігівської районної ради Запорізької області (колишня Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. А.М. Темника Чернігівського районної ради Запорізької області) передано до спільної власності селищної ради та внесено зміни до Статутів в частині засновництва, на підставі рішення Чернігівської селищної ради від 26.01.2018.

Рішенням Чернігівського районної ради від 29.12.2017 №1 затверджено акти-передачі від 02.01.2018, який був укладений між відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської районної адміністрації та відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради, за якими передано матеріальні цінності та бухгалтерські документи.

Отже, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача з заявою про капіталізацію платежів на централізовану бухгалтерію відділу освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради покладено виконання функцій та обов’язків, які до 2018 були покладені на відділ освіти, молоді та спорту Чернігівської районної адміністрації, в тому числі і щодо відрахування коштів до Фонду соціального страхування України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, оскільки позивачем не доведено у встановленому порядку, що саме на відповідача покладено обов’язок зі сплати капіталізованих платежів та не надано доказів ліквідації у встановленому порядку юридичної особи відповідальної за сплату страхових виплат за ОСОБА_1

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 12) до Відділу освіти, молоді, спорту та культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Соборна, буд.401), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділ освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області (71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Соборна, буд. 412-А) про стягнення капіталізованих платежів – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.10.2018.

Суддя М.С. Лазаренко