Рішення № 77243705, 02.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2018 року 15 год. 55 хв.Справа № 0840/2930/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Градострой» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення в частині

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Градострой» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Приватного підприємства «Градострой» (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 19.01.2018 №0007025001 в частині застосування штрафу у розмірі 8 218,62 грн.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що згідно акту перевірки Приватне підприємство «Градострой» перевищило строк реєстрації податкової накладної № 22 від 14.09.2017, що підлягає наданню покупцю – платнику податків – Комунальному підприємству «Управління комунального будівництва», так зазначено, що граничний строк реєстрації вказаної накладної 30.09.2017, фактично ж реєстрація відбулась 31.10.2017. Позивач посилається на те, що позивачем подано вказану податкову накладну у строк 28.09.2018, проте відповідачем було відмовлено у її прийнятті та вказано на порушення підприємством «Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, а саме: «можливо припинено дію договору про визнання електронних документів. Зазначає, що договір є чинним, тож підстав для неприйняття податкової накладної у відповідача не було. Таким чином, порушення строку реєстрації податкової накладної відбулось не з вини позивача, а з вини відповідача. Тому, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 19.01.2018 №0007025001 в частині застосування штрафу у розмірі 8 218,62 грн., як таке, що винесено безпідставно та протиправно.

Ухвалою суду від 24.07.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №0840/2930/18 за позовом Приватного підприємства «Градострой» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення. Призначено підготовче судове засідання на 14 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 14.08.2018 відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі №0840/2930/18 на 18 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду 02.10.2018.

Представник позивача в судове засідання не прибув, клопотанням від 02.10.2018 просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 14.08.2018 вказав на те, що під час камеральної перевірки було встановлено порушення платником податку вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації виписаних податкових накладних в ЄРПН, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість. Вважає, що прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Градострой» було зареєстровано 28.12.2000.

На підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1. ст.75 у порядку ст. 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) проведена камеральна перевірка з питання своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН з датою виписки за вересень 2017 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки №0924/08-01-50-01/31314899 від 26.12.2017.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення терміну реєстрації виписаних податкових накладних в ЄРПН, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість.

19.01.2018, на підставі Акту перевірки №0924/08-01-50-01/31314899 від 26.12.2017, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про визначення Приватне підприємство «Градострой» штрафних санкцій на загальну суму 9 005,79 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 19.01.2018 в частині застосування штрафу у розмірі 8 218,62 грн., Приватне підприємство «Градострой» звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовують.

Так, судом встановлено, що 14.09.2017 позивачем на ім’я КП «Управління комунального будівництва» було виписано податкову накладну №22 на суму ПДВ 27 395,40 грн.

Виходячи з вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, граничним терміном реєстрації податкової накладної від 14.09.2017 №22 є 30.09.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2017 о 10:06 год. позивач засобами телекомунікаційного зв’язку надав в електронному вигляді ДФС податкову накладну від 14.09.2017 №22.

Податкова накладна від 14.09.2017 №22 була доставлена до ДФС, що зафіксовано у квитанції від 28.09.2017 (а.с. 14).

За результатами обробки, податкову накладну від 14.09.2017 №22 не було прийнято.

При цьому, у графі «виявлені помилки» квитанції від 28.09.2017, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив, що «…порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 (а.с. 14).

Судом встановлено, що податкову накладну від 14.09.2017 №22 у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано контролюючим органом 31.10.2017.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно надав ДФС податкову накладну від 14.09.2017 №22, а затримка її реєстрації сталась через неприйняття її ДФС. При цьому, як вказано у квитанції від 28.09.2018: «…можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів…».

Суд зазначає, що відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За правилами ст14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України "Про подання електронної податкової звітності" від 10.04.2008 №233 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді. У додатку 1 до Інструкції №233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно до вимог пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є:

- ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих;

- зміна ним місця реєстрації.

Аналогічні підстави розірвання прописані і у договорі від 12.01.2016 №040120161 про визнання електронних документів, підписаним між ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у запорізькій області та ПП «Градострой». Так, згідно із п.п.1,3,5 розділу 6 цього договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Однак, відповідачами не надано суду жодних доказів того, що на час подання платником податків податкової накладної № 22 від 14.09.2018, виписаної на ім’я КП «Управління комунального будівництва» існували вищевказані підстави для розірвання договору та договір було розірвано.

При цьому, судом враховано те, що ПП «Градострой», 28.09.2017 надсилав до ДФС податкову накладну від 14.09.2017 № 22, яка була доставлена 28.09.2017 до органу ДФС, але не була прийнята через помилку: «Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів» (а.с.14). Тобто, позивачем податкову накладну від 14.09.2017 року направлено до контролюючого органу у строк, визначений ПК України, проте її не було зареєстровано у строк з вини контролюючого органу.

Тож, підстави для застосування до ПП «Градострой» штрафу у розмірі 8 218,62 грн. за порушення термінів реєстрації податкової накладної, визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відсутні, а останнє в цій частині підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 243, 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Градострой» (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60А, приміщення IV, код ЄДРПОУ 31314899) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.01.2018 №0007025001 в частині застосуванню до Приватного підприємства «Градострой» штрафу у розмірі 8 218,62 грн. (вісім тисяч двісті вісімнадцять гривень 62 коп.)

Стягнути на користь Приватного підприємства «Градострой» судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.10.2018.

Суддя М.С. Лазаренко