Ухвала суду № 7724368, 04.02.2010, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22ц-327/2010 Головуючий у першій інстанції Карапута Л.В. Категорія цивільна Доповідач Острянський В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого-судді ХРОМЕЦЬ Н.С., суддів: ОСТРЯНСЬКОГО В.І., СТРАШНОГО М.М., при секретарі: КОВАЛЕНКО Ю.В. за участю: ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7,

представників відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації Усика А.С. і Гавриленко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_6 до відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації про визнання наказу недійсним, про поновлення на роботі та про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 грудня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що дане рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що апелянта було звільнено з посади головного бухгалтера відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації на підставі п.5 ст.36 КзпП України під тиском з боку керівника цього відділу ОСОБА_8; що висновок суду про те, що позивачка не надала суду доказів про відкликання своєї заяви про звільнення та про примус з боку райдержадміністрації щодо її звільнення, не відповідає законодавству, яке регулює питання звільнення за власним бажанням та що адміністрація не могла на підставі заяви позивачки про звільнення від 27.04.2009 року звільнити її з роботи з огляду на те, що апелянт була непрацездатною в цей час до 08.05.2009 року.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.12.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації про визнання наказу недійсним, про поновлення на роботі та про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

У запереченнях на апеляційну скаргу начальник відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації просить суд відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.12.2009 року, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухваливши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що позивачка працювала у відповідача на посаді головного бухгалтера з 28.05.2002 року і 27.04.2009 року подала останньому письмову заяву про звільнення з займаної посади з 12.05.2009 року (а.с.17) у зв”язку з переведенням на посаду завідувача другим відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких громадян управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації на підставі п.5 ст.36 КзпП України; що ОСОБА_6 перебувала на лікарняному з 23.04. по 08.05.2009 року включно, а 12 травня 2009 року позивачка пропрацювала повний робочий день і начальник відділу освіти, врахувавши заяву ОСОБА_6 та клопотання установи, до якої переводиться остання, цього ж числа видав наказ № 49 про звільнення позивачки з роботи у зв”язку з переведенням в територіальний центр завідуючою відділенням соціальної допомоги вдома (а.с.33 і зворот) згідно з п.5 ст.36 КзпП України та що позивачка на підставі наказу № 78-к від 13.05.2009 року по управлінню праці та соціального захисту населення Чернігівсьої райдержадміністрації цього ж числа приступила до роботи завідувачем відділенням соціальної допомоги на дому № 2 (а.с.34).

Суд також врахував, що обмеження щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності стосуються працівників, які підлягають звільненню за ініціативою адміністрації згідно з правилами ст. 40 КзпП України і не можуть поширюватись на даний спір. І з врахуванням наведеного, місцевий суд вважав, що оскаржуваний наказ № 49 від 12.05.2009 року (а.с.52) було ухвалено керівником відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації з додержанням норм чинного трудового законодавства, а тому підстави для поновлення на роботі позивачки та для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Такий висновок місцевого суду грунтується на матеріалах справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Крім того, апеляційний суд враховує, що у зв”язку з пропуском позивачкою ОСОБА_6 передбачених ст.233 КзпП України строків звернення до суду за вирішенням даного трудового спору відповідно до правил п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів” місцевий суд при необгрунтованості вимог відмовляє у позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 було звільнено з посади головного бухгалтера відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації на підставі п.5 ст. 36 КзпП України під тиском з боку керівника цього відділу ОСОБА_8, а суд неправомірно цього не врахував; що висновок суду про підстави звільнення позивачки з роботи суперечить законодавству, яке регулює питання про звільнення з роботи працівників за власним бажанням та що суд безпідставно не взяв до уваги і те, що вона з 23.04. до 08.05.2009 року перебувала на лікарняному (а.с.4), а роботодавець звільнив її з роботи за її заявою від 27.04.2009 року не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду і висновків місцевого суду не спростовують.

За таких обставин рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03.12.2009 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до правил ст.81 ЦПК України на ОСОБА_6 необхідно покласти витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом в розмірі 37 грн. згідно з постановою Кабміну України № 825 від 05 серпня 2009 року, якою затверджені розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ.

Керуючись ст.ст. 81, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 грудня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь Держбюджету м.Чернігова, р/р 31214259700002, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592 у ГУДКУ в Чернігівській області 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку впродовж двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: