Рішення № 77243628, 18.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 р. Справа№0540/7276/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.,

при секретарі Синиці М.І.

за участю сторін:

позивача: не з’явився,

представника відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2018 року позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Донецька область, с.Курахівка, вул.. Папаніна, 14) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) з позовними вимогами:

- визнати неправомірним рішення від 25 травня 2018 року № 1627 про відмову в призначенні пенсії та скасувати його;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до страхового та спеціального стажу періодів роботи: на підприємстві ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля” з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року; з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року; на підприємстві ВАТ “Гірничий шахтобуд” з 02.04.1998 року по 21.04.1998 року; на підприємстві ТОВ “Вугіллясервіс” з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового підземного стажу по професії “підземний гірничий робітник” періоду строкової військової служби в лавах збройних сил з 06.06.1995 року по 14.10.1996 року;

- зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву № 1023 від 26.02.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було здійснено звернення до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За наслідком розгляду заяви пенсійним фондом прийнято спірне рішення про відмову в призначені пенсії за віком від 25.05.2018 року у зв’язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Вважає, що відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах.

18 вересня 2018 року представником відповідача направлений до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню. Зазначає, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.04.1998 року по 21.04.1998 року на підприємстві ВАТ "Гірничий шахтобуд", оскільки довідка видана архівним відділом Селидівської міської ради не підтверджує факт роботи повний робочий день під землею. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року на підприємстві ТОВ "Вугіллясервіс", оскільки відсутня пільгова довідка, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті та довідка про підземні спуски з шахти, на якій ОСОБА_1 працював в цей період, та відсутні відомості за звітний рік по спецстажу МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018) по даному підприємству. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року на підприємстві ВП Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018), та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року на підприємстві ВП Шахта "Курахівська ДП Селидіввугілля", оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018). За таких обставин відмовлено позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 p. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Вказує, що відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 22 роки 11 місяців 29 днів. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 23 роки 10 місяців 01 день, в тому числі за ст.14-20-шахтарі складає 18 років 01 місяць 21 день, за ст.14-25-шахтарі складає 01 рік 02 місяці 10 днів, за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці згідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 за 18 років додатково зараховано 04 роки 06 місяців. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.08.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 05 вересня 2018 року.

05 вересня 2018 року у судовому засіданні оголошену перерву на 26 вересня 2018 року.

26 вересня 2018 року у судовому засіданні оголошену перерву на 16 жовтня 2018 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясував всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Донецька область, с.Курахівка, вул.. Папаніна, 14), громадянин України, перебуває на обліку в Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 26.02.2018 року №1023 про призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розд. XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розд. XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

З вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_1 не зараховано до пільгового стажу період роботи з 02.04.1998 року по 21.04.1998 року на підприємстві ВАТ "Гірничий шахтобуд", оскільки довідка видана архівним відділом Селидівської міської ради не підтверджує факт роботи повний робочий день під землею.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року на підприємстві ТОВ "Вугіллясервіс", оскільки відсутня пільгова довідка, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті та довідка про підземні спуски з шахти, на якій ОСОБА_1 працював в цей період, та відсутні відомості за звітний рік по спецстажу МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018) по даному підприємству.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року на підприємстві ВП Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018), та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року на підприємстві ВП Шахта "Курахівська ДП Селидіввугілля", оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018).

Спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах згідно ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розд. XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до п. а ч. 1 ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідач приймаючи рішення про відмову в призначення пенсії позивача не врахував до пільгового стажу період роботи позивача на ВАТ “Гірничий шахтобуд” з 02.04.1998 року по 21.04.1998 року, оскільки надана позивачем довідка не підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, яка надана Селидовською міською радою архівний відділ та період роботи з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року на підприємстві ТОВ "Вугіллясервіс", оскільки відсутня пільгова довідка, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті та довідка про підземні спуски з шахти, на якій ОСОБА_1 працював в цей період, та відсутні відомості за звітний рік по спецстажу МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018) по даному підприємству.

Зазначене посилання відповідача суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного пенсійного законодавства.

Так, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (надалі по тексту також - Порядок № 22-1), встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637) згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Так, з копії трудової книжки серії БТ-ІІ № 7377223 ОСОБА_1 вбачається, що останній 02.04.1998 року прийнятий підземним горноробочим з повним робочим днем під землею та направлений на дільницю № 2; 21.04.1998 року переведений учнем підземного проходчика; з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року прийнятий прохідником з повним робочим днем у шахті.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача міститься необхідна інформація, яка підтверджує, що позивач у спірний період працював підземним горноробочим та прохідником з повним робочим днем під землею.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що професія горноробочий підземний та прохідник, на яку був прийнятий позивач, віднесено до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення”.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно прийняв рішення в частині не зарахування до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на підприємстві ВАТ “Гірницький шахтобуд” з 02.04.1998 року по 21.04.1998 року та на підприємстві ТОВ "Вугіллясервіс" з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року.

Щодо не зарахування до страхового стажу період роботи позивача на підприємстві з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року на підприємстві ВП Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля", оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018), та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року на підприємстві ВП Шахта "Курахівська ДП Селидіввугілля", оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018) суд зазначає наступне.

На підставі пункту 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини 1 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).

За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, а тому позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу роботи позивача вищезазначеного періоду підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що довідкою №418 від 13.08.2018 року, засвідченої підписами керівника, головного бухгалтера та печаткою із зазначенням коду ЄДРПОУ, виданої відокремленим підрозділом «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.11.2016 року до 28.02.2018 року підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працює на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та заробітна плата за зазначений період виплачена в повному обсязі, сума нарахованого єдиного соціального внеску в повному обсязі перераховано до Селидівського відділення Покровської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду строкової військової служби в лавах збройних сил з 06.06.1995 року по 14.10.1996 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з доповненнями, внесеними Законом України від 02 червня 2005 року № 2636-ІV, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо після періоду військової служби ОСОБА_1 працював на посаді «підземного горно робочого», що підтверджується копією трудової книжки.

Таким чином, строк військової служби ОСОБА_1 в Зброїних силах СРСР дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

З дослідженої у судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_1, копія якої знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що в ній мають місце записи, в яких присутні всі відомості що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення від 25 травня 2018 року № 1627 про відмову в призначенні пенсії, визнання неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до страхового та спеціального стажу періодів роботи: на підприємстві ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля” з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року; з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року; на підприємстві ВАТ “Гірничий шахтобуд” з 02.04.1998 року по 21.04.1998 року; на підприємстві ТОВ “Вугіллясервіс” з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року; визнання неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоду строкової військової служби в лавах збройних сил з 06.06.1995 року по 14.10.1996 року; зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву № 1023 від 26.02.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Донецька область, с.Курахівка, вул. Папаніна, 14) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) про визнання неправомірним та скасування рішення, визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 травня 2018 року № 1627 про відмову в призначенні пенсі відносно ОСОБА_1.

Визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до страхового та спеціального стажу періодів роботи: на підприємстві ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля” з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року; з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року; на підприємстві ВАТ “Гірничий шахтобуд” з 02.04.1998 року по 21.04.1998 року; на підприємстві ТОВ “Вугіллясервіс” з 23.02.2000 року по 07.09.2000 року.

Визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоду строкової військової служби в лавах збройних сил з 06.06.1995 року по 14.10.1996 року.

Зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву № 1023 від 26.02.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, місцезнаходження: 85400, Донецька область, місто Селидове, вул. Героїв Праці, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Донецька область, с.Курахівка, вул. Папаніна, 14) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 жовтня 2018 року. Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Мозговая Н.А.