
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 807/666/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинця Д.В.
при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Собранецька, буд. 128, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, РНОКПП - НОМЕР_1) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до статті 243 КАС України в судовому засіданні 17 жовтня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 19 жовтня 2018 року.
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі – позивач, Управління ДСУ НС) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_3О.), якою просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будівлі РЦ «Джин», розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 128, - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк п’ять днів з наступного дня після отримання копії ухвали для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали позивачем усунуто недоліки позовної заяви в строк та спосіб встановлений судом, а саме - до суду 18 липня 2018 року надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви та додаток оригінал квитанції про сплату судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві, та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив з мотивів, що містяться у відзиві на позов, а також у клопотаннях про приєднання доказів до справи від 08 та від 17 жовтня 2018 року. Наголосив, що відповідачем усунуто порушення, встановлені в первісному акті перевірки. ОСОБА_1, що вважає за необхідне констатувати факт добросовісного усунення відповідачем зазначених в акті порушень. Просив у задоволені позову відмовити.
Слід зазначити, що у судовому засіданні представник позивача не заперечувала того факту, що відповідачем частково усунуто порушення, встановлені в первісному акті перевірки. Разом з тим наголошувала, що порушення, що становлять небезпеку заподіяння шкоди життю чи здоров’ю відвідувачів, - не усунуто. Додатково зазначила, що констатувати факт усунення порушень, на якому наголошує представник відповідача, вправі лише спеціаліст у відповідній галузі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі посвідчення на проведення перевірки № 03/26/2316 від 15 травня 2018 року, наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області № 113 від 30 березня 2018 року проведено позапланову перевірку РЦ «Джин» в м. Ужгороді по вул. Собранецькій, 128, на предмет дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. За результатами вказаної перевірки складено акт за № 171 від 25 червня 2018 року.
Відповідно до пп. 57 п. 4 Указу Президента № 20/2013 від 16 січня 2013 року «Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.
Згідно пп. 35 п. 4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - Управління), затвердженого наказом ДСНС України від 21 вересня 2017 року № 507, Управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно вимог ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як встановлено статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких"створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 30 березня 2018 року № 113 у період з 19 по 25 червня 2018 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено перевірку приміщення та території РЦ «Джин» по вул. Собранецькій, 128 в м. Ужгороді, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.
За наслідками позапланової перевірки вищезазначеного об’єкта складений акт перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», а саме:
п. 1. Керівником не визначено обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень та за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту (Розділ II п. 2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 2. На об’єкті керівником не встановлено протипожежний режим (Розділ II п. 3 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 3. Для кожного приміщення об’єкта не розроблено керівником об’єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (Розділ II п. 4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 4. На об’єкті плани евакуації людей на випадок пожежі не відповідають вимогам (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 5. Не розроблено до схематичного плану евакуації інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на пів року мають проводитись практичні тренування всіх задіяних працівників (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 6. Приміщення не забезпечені вказівними знаками згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (Розділ II п. 8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 7. З працівниками не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки (Розділ II п. 15 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 8. Посадовими особами та працівниками не пройдено навчання/перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (Розділ II п. 16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 9. Територія об’єкта не очищається від сміття (Розділ IIІ п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 10. Керівником об’єкта розпорядчим документом не визначено спеціальне місце для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або надписом (Розділ IIІ п. 1.19 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 11. На об’єкті засоби протипожежного захисту не пройшли технічне обслуговування (Розділ IIІ п. 2.2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 12. Дерев’яні конструкції в будівлі усіх ступенів вогнестійки, крім V, не піддані вогнезахисному оброблянню (Розділ IIІ п. 2.5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 13. Керівником об’єкта не призначено відповідальну особу за утримання вогнезахисного покриву (Розділ IIІ п. 2.7 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 14. Дозволяється захаращувати шляхи евакуації меблями та різними матеріалами (Розділ IIІ п. 2.37 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 15. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (Розділ IV п. 1.16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 16. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (Розділ IV п. 1.20 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 17. На дверях електрощитових не вказано місце зберігання ключів (Розділ IIІ п. 2.12 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 18. Системи автоматичної пожежної сигналізації знаходяться у неробочому стані (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 19. Не проводиться технічне обслуговування змонтованих систем протипожежного захисту згідно вимог ДБН В.2.5-56:2-14 «Системи протипожежного захисту (Розділ V п. 1.4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 20. Наявний пожежний щит не доукомплектований згідно вимог. На пожежному щиті не вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (Розділ V п. 3.11 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 21. Переносні вогнегасники не розміщено в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 22. Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (Розділ V п. 3.6 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 23. Відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (Розділ ІV п. 1.21 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 24. Допускається експлуатація тимчасових електромереж (Розділ ІV п. 1.8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 25. Допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 26. Допускається експлуатація світильників без захисних ковпаків (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 27. Електророзетки, вимикачі не встановлені на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (Розділ ІV п. 1.17 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 28. Проводяться масові заходи, коли засоби та системи протипожежного захисту є несправними або вимкненими (Розділ ІV п. 2.28 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року);
п. 29. Не призначено особу з питань цивільного захисту (ч. 2 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України);
п. 30. Не проводиться інструктаж з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях (п. 4 ст. 40 Кодексу цивільного захисту України);
п. 31. Особи керівного складу та фахівці, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту (п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 819 від 23 жовтня 2013 року);
п. 32. Працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норм забезпечення у повному обсязі (п. 9 Порядку забезпечення Кодексу цивільного захисту України);
п. 33. Не розроблено плану евакуації працівників (п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року);
п. 34. Не визначено особу, відповідальну за планування, підготовку та проведення евакуаційних заходів (п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року);
п. 35. Відсутня інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (ст. 130 Кодексу цивільного захисту України);
п. 36. Відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року);
п. 37. Відсутній список оповіщення працівників та членів їх сімей, які підлягають евакуації (п. 37, п. 5.3 Порядку проведення евакуації Методичних рекомендації з евакуації);
п. 38. Не визначено щорічну потребу в навчанні керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організаціє і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (п. 6 Порядку проведення навчання фахівців цивільного захисту);
п. 39. Відсутні графіки проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту (п. 17 Положення про порядок підготовки, перепідготовки).
Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб'єкта господарювання не надходили.
Подальша експлуатація РЦ «Джин» в м. Ужгороді по вул. Собранецькій, 128 із вищезазначеними порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У той же час суд зазначає наступне.
Відповідачем здійснено ряд заходів з метою усунення порушень, зокрема:
- керівником визначено обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень та за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту (Розділ II п. 2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 1 акту перевірки);
- на об’єкті керівником встановлено протипожежний режим (Розділ II п. 3 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 2 акту перевірки);
- для кожного приміщення об’єкта розроблено керівником об’єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (Розділ II п. 4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 3 акту перевірки);
- на об’єкті плани евакуації людей на випадок пожежі відповідають вимогам (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 4 акту перевірки);
- розроблено до схематичного плану евакуації інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на пів року мають проводитись практичні тренування всіх задіяних працівників (Розділ II п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 5 акту перевірки);
- приміщення забезпечені вказівними знаками згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (Розділ II п. 8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 6 акту перевірки);
- з працівниками проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки (Розділ II п. 15 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 7 акту перевірки);
- посадовими особами та працівниками пройдено навчання/перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (Розділ II п. 16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 8 акту перевірки);
- територія об’єкта очищається від сміття (Розділ IIІ п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 9 акту перевірки);
- керівником об’єкта розпорядчим документом визначено спеціальне місце для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або надписом (Розділ IIІ п. 1.19 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 10 акту перевірки);
- на об’єкті засоби протипожежного захисту пройшли технічне обслуговування (Розділ IIІ п. 2.2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 11 акту перевірки);
- керівником об’єкта призначено відповідальну особу за утримання вогнезахисного покриву (Розділ IIІ п. 2.7 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 13 акту перевірки);
- не дозволяється захаращувати шляхи евакуації меблями та різними матеріалами (Розділ IIІ п. 2.37 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 14 акту перевірки);
- електрощити, групові електрощитки оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (Розділ IV п. 1.16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 15 акту перевірки);
- на дверях електрощитових вказано місце зберігання ключів (Розділ IIІ п. 2.12 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 17 акту перевірки);
- системи автоматичної пожежної сигналізації знаходяться у робочому стані (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 18 акту перевірки);
- проводиться технічне обслуговування змонтованих систем протипожежного захисту згідно вимог ДБН В.2.5-56:2-14 «Системи протипожежного захисту (Розділ V п. 1.4 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 19 акту перевірки);
- наявний пожежний щит доукомплектований згідно вимог. На пожежному щиті вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (Розділ V п. 3.11 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 20 акту перевірки);
- переносні вогнегасники розміщено в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (Розділ V п. 1.1 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 21 акту перевірки);
- приміщення забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (Розділ V п. 3.6 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 22 акту перевірки);
- не допускається експлуатація тимчасових електромереж (Розділ ІV п. 1.8 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 24 акту перевірки);
- не допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 25 акту перевірки);
- не допускається експлуатація світильників без захисних ковпаків (Розділ ІV п. 1.18 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 26 акту перевірки);
- електророзетки, вимикачі встановлені на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (Розділ ІV п. 1.17 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 27 акту перевірки);
- не проводяться масові заходи, коли засоби та системи протипожежного захисту є несправними або вимкненими (Розділ ІV п. 2.28 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 28 акту перевірки);
- призначено особу з питань цивільного захисту (ч. 2 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 29 акту перевірки);
- розроблено план евакуації працівників (п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року, п. 33 акту перевірки);
- визначено особу, відповідальну за планування, підготовку та проведення евакуаційних заходів (п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 року, п. 34 акту перевірки);
- наявна інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (ст. 130 Кодексу цивільного захисту України, п. 35 акту перевірки);
- наявний інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року, п. 36 акту перевірки);
- наявний список оповіщення працівників та членів їх сімей, які підлягають евакуації (п. 37, п. 5.3 Порядку проведення евакуації Методичних рекомендації з евакуації, п. 37 акту перевірки);
В судовому засіданні встановлено і зазначене підтверджується доданими доказами, що відповідачем усунуто також порушення:
- дерев’яні конструкції в будівлі усіх ступенів вогнестійки, піддані вогнезахисному оброблянню (Розділ IIІ п. 2.5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 12 акту перевірки);
- проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (Розділ IV п. 1.20 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 16 акту перевірки );
- наявний захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (Розділ ІV п. 1.21 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, п. 23 акту перевірки);
- проводиться інструктаж з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях (п. 4 ст. 40 Кодексу цивільного захисту України, п. 30 акту перевірки);
- працівники забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норм забезпечення у повному обсязі (п. 9 Порядку забезпечення Кодексу цивільного захисту України, п. 32 акту перевірки);
- визначено щорічну потребу в навчанні керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організаціє і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (п. 6 Порядку проведення навчання фахівців цивільного захисту, п. 38 акту перевірки).
В подальшому усунуто порушення, зазначене в п. 31 акту перевірки, а саме - особи керівного складу та фахівці, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту, пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту (п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 819 від 23 жовтня 2013 року).
Суд констатує, що всі зазначені в акті проведення позапланової перевірки порушення, усунуто, крім п. 39, з якого вбачається відсутність графіків проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту (п. 17 Положення про порядок підготовки, перепідготовки).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Нормами Кодексу цивільного захисту України передбачено, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України).
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки,звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до частин першої, другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
В свою чергу, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України «ОСОБА_4 питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» від 16 січня 2013 року № 20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Під час судового розгляду та на час винесення рішення по даній справі було усунуто 38 із 39 зазначених недоліків, з чого слідує, що підстави вважати порушення, які існують, зокрема - відсутність графіків проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту, - є такими, що не створюють загрозу життю та здоров'ю людей на час постановлення судового рішення
У відповідності до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З встановлених обставин справи та доказів наданих позивачем вбачається те, що переважна більшість з перелічених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, - виконані, а відсутність графіків проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту не створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, усунення цих порушень не обов'язково вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будівлі РЦ «Джин», розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 128, що, фактично, призведе до зупинення діяльності даного розважального центру. Суд зазначає, що чинне законодавство не відносить виявлені порушення до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Враховуючи, що переважна більшість порушень, які зазначені в акті перевірки, відповідачем усунута, а отже, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а усунення решти не пов'язано зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей, враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме - у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будівлі РЦ «Джин», розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 128.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач не довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Собранецька, буд. 128, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, РНОКПП - НОМЕР_1) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року).
СуддяОСОБА_4
Судове рішення № 77243568, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 17.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 807/666/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: