Рішення № 77243529, 18.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 р. Справа№0540/8685/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 25, кв. 7) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій про відмову у призначенні пенсії позивачу та скасування рішення №32 Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №32 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Позивачу не зараховано періоди роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року у зв`язку із виправленнями в трудовій книжці та не наданням позивачем довідки про підтвердження стажу роботи на підприємстві «Військторг №288».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що відмовлено у призначенні пенсії. Позивачу незараховано до загального стажу періоди роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року позивача на підприємстві «Військторг №288» у зв`язку з тим, що згідно аркушу 12-13 трудової книжки позивача БТ-І №1015084, дата звільнення ОСОБА_1 з підприємства «Військторг №288» містить виправлення та позивачем не надано довідку про підтвердження стажу роботи на підприємстві «Військторг №288».

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №1173 від 26.04.2018 року про призначення пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за №1058-ІV зі змінами №2148 від 03.10.2017 року.

Разом з заявою від 26.04.2018 року позивачем до управління були надані наступні документи: трудова книжка БТ-І №1015084; довідка про навчання №27 від 26.04.2018 року видану Маріупольським професійним ліцеєм будівництва; довідку про стаж №24 від 18.05.2018 року видану Володарським районним споживчим товариством; свідоцтво про народження серії V- НО №457886 від 04.09.1978 року; свідоцтво про укладення шлюбу; паспорт; ідентифікаційний номер.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.07.2018 року №32 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на дату досягнення пенсійного віку.

До загального стажу позивача не зараховано періоди роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року, у зв`язку з виправленнями в трудовій книжці позивача БТ-І №1015084 та не наданням довідки про підтвердження стажу роботи на підприємстві «Військторг №288».

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як вже зазначалось вище, позивачу було відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХХІ від 05.11.1991 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Постанови КМУ від 12 серпня 1993 року N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Щодо посилання відповідача на п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні періоду роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року до стажу та необхідності підтвердження цього періоду роботи, оскільки в трудовій книжці містяться виправлення про ці періоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, довідка підприємства про стаж пенсіонера, може бути лише одним з джерел інформації про наявність такого стажу та основним джерелом лише за відсутності інших джерел інформації.

Судом встановлено, що згідно аркушу 13 трудової книжки позивача БТ – І №1015084 31.03.1997 року звільнений з підприємства «Військторг №288». Вказаний запис у трудовій книжці не містить неточностей, запис зроблений чітко та без виправлень. Більш того, суд звертає увагу, що запис у трудовій книжці засвідчений печаткою підприємства, відповідальним працівником якого він внесений у вищевказану трудову книжку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає твердження відповідача про необхідність підтвердження позивачем періоду роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року на підприємстві «Військторг №288», безпідставним та таким, що не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Крім того, суд вважає за потрібне звернути увагу, що записи у трудовій книжці позивача серії БТ-І №1015084 відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, в тому числі і п.п.2.6, 2.7, 2.8, 2.9, на які посилається відповідач у відзиві на даний адміністративний позов.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Отже, відповідач відмовив позивачу у зарахуванні стажу роботи на підприємстві «Військторг №288» за період роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року, всупереч статті 19 Конституції України, він діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №32 про відмову позивачу в призначенні пенсії є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідач має враховувати висновки даного рішення щодо підтвердження загального стажу позивача у періоди з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області шляхом скасування рішення від 26.07.2018 року за №32 та зобов`язання вчинити певні дії.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому стягненню підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 25, кв. 7) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.07.2018 року №32 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2018 року з урахуванням висновків суду та зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.05.1988 року по 31.03.1997 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 25, кв. 7) суму судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.