Рішення № 77243453, 18.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 р. Справа№0540/9104/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., при секретарі судового засідання Кульматицькому Я.В., за участі представників: позивача – ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2808 від 30.01.2008 року, договір про надання правової допомоги від 17.09.2018 року № 379/2018, ордер серії ДН № 049703), відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 16.10.2018 року), третьої особи ОСОБА_3 (довіреність від 17.10.2018 року № 13857), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Бахмутської міської державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_4 (далі за текстом – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутської міської державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (надалі – ДВС, відповідач) про визнання дій старшого державного виконавця Іванової О.С. протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №56291288 від 17.07.2018 року, яка була прийнята старшим державним виконавцем Івановою О.С. (в подальшому – Спірна постанова), та зобов’язання відновити виконавче провадження ВП №56291288 щодо обов’язку боржника – Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління ПФУ Донецької області відновити виплату щомісячної пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.07.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача дії відповідача із закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/646/18-а від 28.02.2018 року та виконавчого листа № 805/646/18-а від 10.04.2018 року в частині зобов'язання Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату пенсії ОСОБА_4 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.07.2016 року, є незаконними та передчасними, а Спірна постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню, оскільки рішення суду не виконано, а тому відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін і залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – ОУПФУ).

Ухвалою суду від 09.10.2018 року позивачу поновлено строк звернення до суду.

Як слідує з заперечень на позов, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що державним виконавцем отримано від ОУПФУ листа та протокол, з яких вбачається, що рішення суду буде самостійно виконано пенсійним органом наступного місяця у плановому порядку, а отже наявні правові підстави для закінчення виконавчого провадження у зв’язку із його виконанням.

ОУПФУ також надані заперечення на позов, з яких зокрема вбачається, що третьою особою нараховані та перераховані відповідні грошові суми на користь позивача у вересні 2018 року. Зважаючи на те, що позивач своєчасно їх не отримав, кошти були повернуті на адресу пенсійного органу, але фактично рішення суду було виконано, а тому на думку третьої особи, позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

28 лютого 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/646/18-а прийнято рішення, згідно якому адміністративний позов ОСОБА_4 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити виплату пенсії задоволено повністю, визнано протиправними дії Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_4, зобов'язано Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату пенсії ОСОБА_4 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.07.2016 року, звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити ОСОБА_4 заборгованість за весь період, починаючи з 01 липня 2016 року - у межах суми стягнення за один місяць.

10 квітня 2018 року у наведеній адміністративній справі видано виконавчий лист, у відповідності до якого зобов’язано Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату пенсії ОСОБА_4 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.07.2016 року.

27 квітня 2018 року постановою відповідача відкрито виконавче провадження із примусового виконання вказаного вище виконавчого листа (ВП № 56291288), на підставі заяви представника позивача від 26.04.2018 року.

Постановою відповідача від 17.07.2018 року закінчено виконавче провадження № 56291288 з підстав повного фактичного виконання згідно виконавчому документу.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, підставою для висновку щодо виконання виконавчого листа від 10 квітня 2018 року у справі № 805/646/18-а виступив лист Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.06.2018 року № 2830/13 та протокол про індивідуальний перерахунок з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року.

З вказаних листа та протоколу вбачається, що виплата належної ОСОБА_4 грошової суми буде здійснена у серпні 2018 року основним способом в плановий період на відділення пошти № 6.

Відповідно до наданих суду відомостей та листа ГП «Укрпошта» від 08.10.2018 року № 07/11-159, у серпні 2018 року ОСОБА_4 було нараховано основну щомісячну пенсію (3 211,18 грн.) та додаткову пенсію (62 881,30 грн.), проте ці суми були повернуті до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області як невиплачені, з причини відсутності дома одержувача.

А отже, станом на дату прийняття Спірної постанови про закінчення виконавчого провадження (17.07.2018 року) грошові суми у виконання виконавчого листа від 10 квітня 2018 року у справі № 805/646/18-а не були перераховані позивачу.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

На підставі ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вищезазначеного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону 1404).

Водночас, на підставі ч. 1,3,5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах стягувача неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту отримання відповідної заяви стягувача (ч. 1 ст. 26 Закону 1404) та закінчується, в тому числі, фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9, ч. 1 ст. 39 Закону 1404).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, серед них відсутні докази фактичного перерахування грошових коштів згідно виконавчому листу від 10 квітня 2018 року у справі № 805/646/18-а (платіжні доручення про перерахування відповідних сум, виписки з рахунків, тощо), а отже наведений виконавчий документ не можливо вважати виконаним на день прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2018 року.

На думку суду, лист боржника не може виступати підставою для висновку щодо виконання виконавчого листа із зобов’язання сплатити заборгованість із виплат грошових коштів за певний період часу.

Таким чином, відповідачем спірна постанова прийнята передчасно і без належних правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Разом з цим, згідно частини 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

При цьому, дії державного виконавця із прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження не впливають на обсяг прав позивача, оскільки такі права порушуються безпосередньо постановою про закінчення виконавчого провадження, а тому належним способом захисту порушеного права позивача у цій частині є визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Позовні вимоги в частині зобов’язання поновити виконавчого провадження також задоволенню не підлягають, оскільки скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є самостійною підставою для здійснення державним виконавцем виконавчих дій в межах виконавчого провадження із примусового виконання рішення суду, оскільки за таких обставин виконавче провадження не буде вважатися закінченим.

З урахуванням наведеного, на думку суду у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також незаконно та необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у відповідності до змісту даного судового рішення.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., з Бахмутської міської державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області підлягає стягненню 352,40 грн.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_4 до Бахмутської міської державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Бахмутської міської державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження ВП №56291288 від 17.07.2018 року.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутської міської державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 37868797) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: 84600, Донецька область, м. Горлівка, вул. Сусаніна, 7/3; РНОКПП НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Судове рішення складено і підписано 18 жовтня 2018 року, та проголошено в присутності представників позивача та третьої особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.