Постанова № 77240993, 09.10.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/723/18

Провадження № 2-а/675/94/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2018 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Пашкевича Р. В.,

за участі: секретаря судового засідання – Гедзенюк В. В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженнярежимі відеоконференцї в залі суду м. Ізяслав Хмельницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (ОСОБА_3 ЗВК № 58) яким, з врахуванням поданих 26.03.2018 та 17.05.2018 заяв про зміну та доповнення позовних вимог, просив визнати неправомірні дії (бездіяльність) відповідача, які полягають у незаконному обмеженні, недовидачі установою йому продуктів харчування, цигарок та сірників, відповідно до норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року №336, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 5320 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року №336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції» (далі - постанова №336), ЗВК № 58 йому не в повній мірі надавали продукти харчування, чим було завдано збитки, а саме: замість 40 гр. м’яса на день, надавали 15-20 гр. курячих кісток з елементами волосистої шкіри, недостача якої за час перебування ЗВК № 58 становить 8 кг., яку він оцінює в 600 грн.; замість 100 гр. риби на день, надавали 40-60 гр. пережареної риби, недостача якої за час перебування ЗВК № 58 становить 21 кг., яку він оцінює в 1470 грн.; 30 гр. жирів тваринних топлених, маргарин на день, не надавали взагалі, невидача яких за час перебування ЗВК № 58 становить 6 кг., яку він оцінює в 600 грн.; 20 гр. цукру на день, не надавали взагалі, невидача яких за час перебування ЗВК № 58 становить 4 кг., яку він оцінює в 60 грн.; 0,3 гр. чаю на день, не надавали взагалі, невидача якого за час перебування ЗВК № 58 становить 60 гр., яку він оцінює в 20 грн.; замість 600 гр. картоплі на день, надавали тричі на тиждень 200-250 гр. та в обід у першому по 2-3 кусочки картоплі, недостача якої за час перебування ЗВК № 58 становить 70 кг., яку він оцінює в 700 грн.; замість 40 гр. огірків, помідорів на день, декілька раз надали огірки, а помідорів взагалі не надавали, недостача яких за час перебування ЗВК № 58 становить 8 кг., яку він оцінює в 520 грн.; 3 гр. томатної пасти на день, не надавали взагалі, невидача яких за час перебування ЗВК № 58 становить 650 гр., яку він оцінює в 40 грн.

Крім того, постановою №336 передбачено видача установою виконання покарань засудженим, які палять та забезпечуються харчуванням за нормою №4, цигарок VI класу в кількості 6 штук на добу та 3 коробки сірників на місяць. Однак, в порушення приписів вказаного нормативно-правового акту відповідач взагалі не надавав цигарок та сірників невидача яких за час перебування ЗВК № 58 становить 60 п., або 1300 шт. цигарок, яку він оцінює в 1300 грн., та сірників 21 п. – 10,50 грн. Таким чином просить стягнути з відповідача завдані йому збитки в загальній сумі 5 320 грн. та зобов’язати їх в подальшому надавати йому в повному обсязі продукти харчування, цигарки та сірники згідно вказаної постанови КМУ.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з мотивів, які ним викладені у письмовому відзиві, тому просить у задоволені позову відмовити.

Також зазначив, що позивач має належне матеріально - побутове забезпечення та забезпечувався у вказаним ним період триразовим харчуванням згідно норм харчування №4, передбачених постановою Кабінету Міністрів від 16.06.1992 року №336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально - виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції» з урахуванням норм заміни продуктів харчування. Також зазначив, що цукор для засуджених надається безпосередньо з чаєм в розмішаному стані. Крім того вказав, що видача цигарок та сірників засудженим, які харчуються за нормою №4, не здійснюється в зв'язку із відсутністю фінансування такої статті витрат та поставок відповідної продукції. Вважає, що відповідачем не допущено неправомірних дій (бездіяльності), а тому вимога позивача щодо стягнення матеріальної шкоди у вигляді збитків є безпідставною.

Вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11 серпня 2017 року відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в ДУ «ЗВК (№58)».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (по тексту - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Відповідно до ст. 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 3 КВК України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

ОСОБА_4 поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання. (ч. 1, 2, 4 ст. 7 КВК України).

Додатком №1 постанови Кабінету Міністрів України №336 від 16.06.1992 року «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції» встановлено норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції. Зокрема, засуджені, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки та арештних домах, забезпечуються харчуванням за нормою №4.

Відповідно до Меню-розкладок продуктів харчування, що закладаються в котел на одну особу на добу за нормою №4А в ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» за період вересень 2017 року по березень 2018 року доводиться, що засудженим, в тому числі позивачу, надавались в належній кількості продукти харчування, як те передбачено постановою Кабінету Міністрів України №336 від 16.06.1992 року для норми харчування №4А, в тому числі овочі, м'ясо, риба та інше.

В той же час, як підтверджується зазначеними меню-розкладками, позивачу не видавались жири тваринні топлені, маргарин. Разом з тим, вказаною постановою Кабінету Міністрів України №336 (додатки №2) затверджено норми заміни продуктів харчування та порядок застосування такої заміни, відповідно до яких дозволено пряму та зворотну заміну жирів тваринних топлених, маргарин.

Як слідує із меню - розкладок та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, ОСОБА_1 за нормою харчування №4А жири тваринні топлені, маргарин замінювались на олію, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №336 від 16.06.1992 року.

Згідно листа Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 16.08.2017 №7348 з додатком, планом забезпечення продовольством установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України на ІІ півріччя 2017 року, державною установою «Замкова виправна колонія (№58)» велась робота по забезпеченню достатньої кількості продуктів харчування з метою надання належного харчування засудженим, що утримуються в установі.

Таким чином відповідачем, при забезпеченні продуктами харчування позивача за нормою №4, дотримано вимоги чинного законодавства України та не порушено його прав на належне харчування.

Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо неналежного забезпечення його продуктами харчування суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підтвердження своїх доводів, позивач визначив вагу продуктів харчування на власне переконання, тобто без будь-яких спеціальних приладів для вимірювання ваги відповідних об’єктів в тому числі продуктів харчування.

З цих же підстав, суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки останні лише вказували на неналежне надання (якість, вага) їм продуктів харчування та не надання цигарок з сірниками. Також вказували, зокрема свідки ОСОБА_8, ОСОБА_3, що їм надають чай, який ледь є підсолоджений.

Дані покази підтверджують видачу цукру ЗВК № 58 для засуджених у розрідженому стані (чаєві).

Крім того, слід зазначити, що ціни продуктів харчування, які ОСОБА_1 не видавалися або не в повній мірі надавалися, визначені ним зі слів його родичів, що також не може бути належним та допустимим доказом визначення суми завданих йому збитків, оскільки щодня та в кожному регіоні України ціни на продукти харчування могли змінюватися, зокрема і в період перебування позивача у місцях позбавлення волі.

Згідно довідки ДУ «ЗВК № 58» від 15.05.2018, запис відеоінформації з камер 1, 2, 4, 9, 10, 13, 17, 24, 25, 33, 35, 40, 45 проводиться на жорсткі диски, які встановлені в відео реєстраторах, термін збереження запису визначається від об’єму пам’яті носія інформації і по накопиченню перезаписується. На даних відео реєстраторах встановлені жорсткі диски з об’ємом пам’яті 1 Тб і на них орієнтовно можливо записати відеоінформацію за минулі 14 діб. Відеозапис з камер, які встановлені в коридорах СМРБ не проводиться.

За таких обставин, позивачем не доведено винуватості відповідача у ненаданні чи неналежному наданні продуктів харчування, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року №336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції» передбачено видача засудженим, які палять і забезпечуються продуктами харчування за нормою №4, цигарок VI класу в кількості 6 штук на добу та 3 коробок сірників на місяць.

Представником відповідача ОСОБА_2, підтверджено невидачу протягом серпня 2017 року по лютий 2018 року позивачу, який забезпечувався у вказаний період харчуванням за нормою №4, цигарок та сірників. Також пояснено суду, що Замкова виправна колонія (№58) повністю фінансується з державного бюджету відповідно до кошторису, який затверджується Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Відповідно до кошторису на 2017-2018 рік та плану забезпечення продовольством на ІІ півріччя 2017 року на придбання цигарок та сірників коштів не передбачено. Також не передбачено централізованої поставки вказаних товарів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювалися заходи щодо забезпечення засуджених цигарками та сірниками, зокрема відповідно до листа ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» №375 від 07.02.2017 року на ім'я начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, яким начальник Замкової виправної колонії (№58) просить розглянути питання щодо можливості централізованого постачання цигарок та сірників або виділення додаткових коштів для забезпечення засуджених згідно норм.

Також, поданим до суду розрахунком придбання цигарок та сірників для осіб, позбавлених волі, згідно з нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року №336, за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» по бюджетному запиту на 2017-2018 рік передбачена необхідність у бюджетному фінансуванні установи на вказану статтю витрат за 2017 рік в загальній сумі 144,4 тис.грн., за 2018 рік в загальній сумі 824,0 тис.грн.

Знову-таки, розрахунковою потребою, складеною Замковою виправною колонією (№58), у видатках загального фонду на 2017-2018 рік закладено потребу у фінансуванні витрат за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» (куди входять видатки на придбання цигарок VI класу та сірників).

Однак, відповідно до кошторису на 2017-2018 роки державної установи «Замкова виправна колонія (№58)», затвердженого начальником Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України 10.02.2017 та 17.01.2018, фінансування видатків за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»: за 2017 рік передбачено суму 312 тис.грн.; за 2018 рік передбачено суму 247,5 тис.грн. Тобто значно менше по розрахунку у потребі фінансування (2017 рік – 4408,8 тис.грн., 2018 рік – 8320,4 тис.грн.).

Планом забезпечення продовольством установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України на ІІ півріччя 2017 року затвердженим директором Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, який міститься в матеріалах справи, не передбачено як централізованої поставки, так і закупівлі за рахунок спеціального фонду установи виконання покарань цигарок VI класу та сірників.

Статтею 1 Закону України «Про ОСОБА_4 кримінально-виконавчу службу» передбачено, що на ОСОБА_4 кримінально - виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Статтею 6 вказаного Закону встановлено структуру Державної кримінально - виконавчої служби України. Так, вона складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально - виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально - виконавчої служби України. Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, фінансування діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Частиною 1 статті 25 Закону України «Про ОСОБА_4 кримінально-виконавчу службу» встановлено, що забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань через державне оборонне замовлення та закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Тобто державна установа «Замкова виправна колонія (№58)», яка є бюджетною установою, діяла на підставі затвердженого кошторису на 2017-2018 рік, яким не передбачено фінансування видатків на придбання цигарок та сірників для забезпечення засуджених, які палять та забезпечуються харчуванням за нормою №4, не є відповідальною за відсутність відповідних коштів для придбання певних товарів, забезпечення якими засуджених, в тому числі позивача, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року №336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції».

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем вживалися всі можливі заходи для належного матеріально-побутового забезпечення позивача.

Таким чином, відсутність передбаченого відповідним чином фінансування зі сторони центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, виключає існування протиправних дій (бездіяльності) зі сторони відповідача та унеможливлює виконання ним відповідного обов'язку щодо забезпечення позивача цигарками та сірниками відповідно до норми харчування №4.

При цьому судом враховано, що заміна відповідача у справі або залучення співвідповідача - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, потягнуло б за собою зміну підсудності адміністративної справи, що за правилами КАС України (ст. 52 до 15.12.2017 року; ст. 48 з 15.12.2017 року) не допускається.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Лист представника Уповноваженого з питань реалізації національного превентивного механізму ОСОБА_9 від 25.01.2018, який був долучений до матеріалів провадження за клопотанням позивача, а саме про порушення його прав з боку працівників ДУ «ЗВК (№ 58)», жодним чином не підтверджують та не спростовують факт не надання або не належне надання ОСОБА_1 продуктів харчування, цигарок із сірниками, а тому не є доказом неправомірності дій відповідача.

При таких обставинах, з урахуванням суті правовідносин, що виникли між сторонами, не має підстав вважати, що відповідач заподіяв позивачу майнову шкоду (збитки), яка останнім оцінена у 5 320 грн., а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Водночас слід зауважити, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси. Однак, ненадання відповідачем для позивача належного харчування, цигарок та сірників на думку останнього, вчиняються у певному часі, який мав настати на день подання позову, тому у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно шляхом вчинення вказаних дій для ОСОБА_1 по вказаним вимогам, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан позивача, недостатність на його особовому рахунку коштів для сплати судового збору, що підтверджується довідкою Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 26 березня 2018 року № 73, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду даного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72, 77, 242, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про відшкодування збитків відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1: утримується в ОСОБА_4 установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» за адресою: м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2 Хмельницької області, рнокпп у матеріалах справи відсутній.

Відповідач ОСОБА_4 установа «Замкова виправна колонія (№ 58)»: адреса місцезнаходження - м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 08564771.

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич