Постанова № 77238668, 16.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5531/18

Номер справи місцевого суду: 501/583/17

Головуючий у першій інстанції Максимович Г. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Томашевській К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року представник ТОВ „Стандарт Фінанс Групп" звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за договором поруки №014/0079/74/55362 від 01.06.2006р.; ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за договором поруки № 14/0079/74/55363 від 01.06.2006р. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 826 827,19 грн., в тому числі:

-заборгованість за кредитним договором у вигляді курсової різниці - 806 700,47 грн.;

-заборгованість за відсотками - 35 752,06 дол.США, що складає 920 659,66 грн.;

-заборгованість за відсотками у вигляді курсової різниці - 99 467,06 грн.;

В обгрунтування позову, позивач посилався на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2014 року (а.с.10-11), рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25.01.2012р. було змінено, в частині визначення порядку стягнення коштів, а саме: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за договором поруки №014/0079/74/55362 від 01.06.2006 року; ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за договором поруки №14/0079/74/55363 від 01.6.2006р. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 53 674,81 дол.США, що складає 424 428,19 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 45 208,92 дол.США, що складає 357 485,01грн.; заборгованість за відсотками 5 574,31 дол.США, що складає 44 078,30 грн.; пеня за прострочення відсотків по кредиту 2 891,58 дол.США, що становить 22 864,88 грн.

15 листопада 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ЮНЕКС БАНК» був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором №014/0079/74/55363 від 01.06.2006 року, за договором поруки №014/0079/74/55362 від 01.06.2006р. та за договором поруки №14/0079/74/55363 від 01.06.2006.

15 листопада 2016 року між ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором №014/0079/74/55363 від 01.06.2006 року, за договором поруки №014/0079/74/55362 від 01.06.2006р. та за договором поруки №14/0079/74/55363 від 01.06.2006.

Так як, з часу набрання рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2014р. відповідачі борг за кредитним договором не погасили, курс долара по відношенню до гривні виріс, позивач звернувся з позовом до суду.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22 листопада 2017 року позов ТОВ «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за договором поруки №014/0079/74/55362 від 01.06.2006р.; ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за договором поруки № 14/0079/74/55363 від 01.06.2006р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» заборгованість у розмірі 1826827,19 грн., в тому числі:

-заборгованість за кредитним договором у вигляді курсової різниці - 806 700,47 грн.;

-заборгованість за відсотками - 35 752,06 дол.США, що складає 920 659,66 грн.;

-заборгованість за відсотками у вигляді курсової різниці - 99 467,06 грн.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» судовий збір у розмірі 27 402,41 грн.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20 квітня 2018 року заяву представника ОСОБА_5 ОСОБА_8 ОСОБА_9 про перегляд заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 листопада 2017 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 листопада 2017 року та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог позивачу відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1)неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що:

-01 червня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання кредиту №014/0079/74/55363, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 53 200,0 доларів США (а. с. 13-26).

- 01 червня 2006 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали договір поруки, згідно якого, поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання зобов'язань боржника (а. с. 30).

- 01 червня 2006 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали договір поруки, згідно якого, поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання зобов'язань боржника (а. с. 29).

- рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 січня 2012 року був задоволений позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а саме стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 424 428,19 грн. (а. с. 9).

- рішенням апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2014 року (рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25.01.2012 року було змінено, в частині визначення порядку стягнення коштів, а саме: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за договором поруки № 014/0079/74/55362 від 01.06.2006 року; ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за договором поруки №14/0079/74/55363 від 01.6.2006 року на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 53 674,81 доларів США, що складає 424 428,19 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 45 208,92 доларів США, що складає 357 485,01грн.; заборгованість за відсотками 5 574,31 доларів США, що складає 44 078,30 грн.; пеня за прострочення відсотків по кредиту 2 891,58 доларів США, що становить 22 864,88 грн. (а. с. 10-11),

- 15 листопада 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ЮНЕКС БАНК» був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором №014/0079/74/55363 від 01.06.2006 року, за договором поруки № 014/0079/74/55362 від 01.06.2006 року та за договором поруки №14/0079/74/55363 від 01.06.2006 року (а. с. 34-38).

- 15 листопада 2016 року між ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором №014/0079/74/55363 від 01.06.2006 року, за договором поруки №014/0079/74/55362 від 01.06.2006 року та за договором поруки № 14/0079/74/55363 від 01.06.2006 року (а. с. 48-54).

- до ТОВ «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» перейшло право вимоги за кредитним договором №014/0079/74/55363 від 01.06.2006 року, за договором поруки №014/0079/74/55362 від 01.06.2006 року та за договором поруки №14/0079/74/55363 від 01.06.2006 року

- рішення апеляційного суду Одеської області від 31.03.2014 року відповідачі не виконали.

Задовольняючи позов у повному обсязі, стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1 826 827,19 грн., з них - 1020126,72 грн.(різниця курсу гривні по відношенню до долара США з суми боргу по відсоткам, яка була стягнута рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2014 року), 806 700,47 грн. (різниця курсу гривні по відношенню до долара США з суми боргу за кредитом, яка була стягнута рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2014 року), суд першої інстанції виходив з обгрутованості даного розрахунку та законності заявлених вимог.

Проте повністю погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не можна.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Отже, визначення гривневого еквівалента доларів США і стягнення судом коштів у гривнях за офіційним курсом на день ухвалення рішення не суперечить чинному законодавству.

Частиною другою статті 533 ЦК України визначено, що офіційний курс валюти встановлюється на день платежу.

Виходячи із того, що на час здіснення розрахунку заборгованості станом на 15.11.2016 року у зв'язку з тривалим невиконанням рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 січня 2012 року, зміненого рішенням апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2014 року про стягнення гривневого еквівалента отриманих у кредит доларів США, курс цієї валюти зріс, а право позивача на отримання еквівалентної доларам США суми порушене і для його відновлення кредитор боржника мусить відшкодувати витрати, які є збитками у розумінні п. 2 ч. 1ст. 22 ЦК України.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що вимоги щодо стягнення курсової різниці є законними.

Проте, стягуючи курсову різницю у загальній сумі 1 826 827,19 грн., з них - 1020126,72 грн.(різниця курсу гривні по відношенню до долара США з суми боргу по відсоткам, яка була стягнута рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2014 року), 806 700,47 грн. (різниця курсу гривні по відношенню до долара США з суми боргу за кредитом, яка була стягнута рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2014 року), суд першої інстанції не врахував, що з вказаної загальної суми заборгованості - 920 659,66 грн. (еквівалент 35 752,06 доларів США) відносяться не до курсової різниці, а є заборгованістю за відсотками кредитному договору, яка нарахована станом на 15.11.2016 року.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підстави для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц у судової колегії відсутні.

Наведеного суд першої інстанції не врахував і помилково стягнув проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою, передбаченою кредитним договором.

Тому заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованої у розмірі 35 752,06 доларів США, що складає 920 659,66 грн. задоволенню не підлягають. В іншій частині розрахунок заборгованості є обгрутованим, а рішення суду щодо стягнення курсової різниці за тілом кредиту 806 700,47 грн. та курсової різниці за процентами за користування кредитом у розмірі 99 467,06 грн. відповідає законодавству.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частоковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

У відповідності до ст. 141 ч. 13 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новим судовим рішенням заявлені вимоги задоволені у розмірі 49,6%. Всього за подання позову до суду першої інстанції позивачем було сплачено 27 402 грн. 41 коп.

Враховуючи наведене з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню у рівних частках судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 13 591 грн. 59 коп. (27402 грн. *49,6%).

За подання апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_2 сплачено з урахуванням ухвали апеляційного суду Одеської області про зменшення судового збору - 4 000 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені у розмірі 49,6% , то з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1984 грн. (4000*49,6%).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнитип частково.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 листопада 2017 року в частині вирішених позовних вимог та розподілу судових витрат - змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» (код за ЄДРПОУ 39128344) заборгованість у вигляді курсової різниці - 806 700,47 грн. та заборгованість за відсотками у вигляді курсової різниці - 99 467,06 грн., а всього стягнути 906 167 грн. 53 коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 35 752,06 доларів США, що складає 920 659,66 грн. - відмовити.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» судовий збір у розмірі 13 591 грн. 59 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1984 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова