Постанова № 77238653, 17.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4377/18

Номер справи місцевого суду: 521/2771/18

Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 05 березня 2018 року по справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання дій, бездіяльності начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області неправомірними та зобов'язання виконати дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеною скаргою, в подальшому уточнивши скаргу, просила зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Шапошника В.В. вчинити дії з відновлення виконавчого провадження ВП № 47832430 в порядку та строки, встановлені законом, зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Шапошника В.В. вчинити дії щодо здійснення виконання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду по виплаті заборгованості по заробітній платі працівників державних підприємств та повідомити про вчинені в установленому порядку дії. Заявник ОСОБА_2, обґрунтовуючи вимоги, зазначала, що Малиновським районним судом м.Одеси 03.03.2014 року був виданий судовий наказ по справі №521/1406/14-ц про стягнення з ДП «СКБ «Молнія» на її користь заборгованості по заробітній платі в розмірі 26686,62 грн. 13.07.2017 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавче провадження ВП № 47832430 прийнято до виконання, однак 31.10.2017 року повернуто судовий наказ № 521/1406/14-ц без виконання.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 05 березня 2018 року скаргу ОСОБА_2 - задоволено. Зобов'язано начальника Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Шапошника В.В. вчинити дії з відновлення виконавчого провадження ВП № 4782430 в порядку та строки, встановлені законом. Зобов'язано начальника Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Шапошника В.В. відповідно до припису ст.4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-МІ, ст.ст. 1, 2, 74 Закону України «Про виконавче провадження» в порядку та у строки, передбачені п.7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, виконати дії щодо здійснення виконання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду по виплаті заборгованості по заробітній платі працівників державних підприємств, а саме подати до Державної казначейської служби України документи та відомості необхідні для перерахування стягувачу ОСОБА_2 коштів у розмірі 26686,62 гривень у справі № 521/1406/14-ц виконавчим документом, виданим 03.03.2014 року, та повідомити про вчинені в установленому порядку дії стягувача ОСОБА_2.

Вважаючи ухвалу суду, постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2

В судове засідання, призначене на 10 жовтня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Свою позицію суд обґрунтував тим, що згідно зі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі-підприємцю під розписку.

В силу ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (ч.1 п.2).

Повертаючи виконавчий документ стягувачу, державний виконавець виходив з того, що ДП «СКБ «Молнія» є державним підприємством із часткою держави в 100 відсотків, на яке розповсюджується мораторій на приватизацію, з основним видом діяльності з виробництва зброї та боєприпасів.

Однак, як передбачає ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

В силу ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Як регламентує ст.4 ч.ч. 1-4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

За викладеного суд правильно погоджується із правовою позицією заявника, що державний виконавець після встановлення факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» мав вирішити питання про подачу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів, про що повідомити в установленому порядку стягувача.

Державним виконавцем допущено порушення вимог закону при примусовому виконанні виконавчого документа у виконавчому провадженні ВП № 49667283.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, неправильну оцінку судом вчинених державним виконавцем виконавчих заходів, які є підставою до повернення виконавчого провадження без належного дослідження виконавчого провадження, неврахування судом правової позиції судів вищих інстанцій при вирішенні аналогічних питань як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення зазначеного питання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області- залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 05 березня 2018 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2018 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді:

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький