Ухвала суду № 77237960, 19.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/7127/18

Провадження №2/522/6167/18

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди матері,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.04.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди матері.

До суду 26.04.2018 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації ОСОБА_2, згідно якої вбачається, що відповідачка зареєстрованою або знятою з реєстрації по Одесі та Одеській області не значиться.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року позовна заява ОСОБА_3 була залишена без руху.

21.05.2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої недоліки були усунені.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 30.05.2018 року провадження у справі відкрито та ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 15.06.2018 року.

15.06.2018 року у судове засідання сторони не з’явились, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.07.2018 року.

У підготовче судове засідання 06.07.2018 року сторони не з’явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.07.2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2018 року.

06.09.2018 року сторони у судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були сповіщені належним чином. Слухання справи було відкладено на 19.10.2018 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання, призначене на 19.10.2018 року, повторно не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв або клопотань позивачем або його представником до суду не надавалося.

Відповідачка у судове засідання 19.10.2018 року не з’явилася, була викликана до суду через оголошення у пресі.

Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування у судове засідання 19.10.2018 року не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, вона не уявляє собою великої складності.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у квітня 2018 року, представник позивача не цікавиться розглядом справи, ні позивач (ні його представник) повторно не з’являються у судові засідання, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача, відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

З огляду на те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, строк розгляду справи, встановлений ст.210 ЦПК України, сплинув, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди матері - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 19 жовтня 2018 року

Суддя: Домусчі Л.В.