Рішення № 77236636, 01.10.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

01.10.2018

Справа № 489/3721/18

Провадження №2/489/1955/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про звільнення майна з під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про зняття арешту з ? частки квартири АДРЕСА_1, накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 01.11.2006 року. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 15.03.2006 року Господарським судом Миколаївської області винесено судовий наказ № 15/460 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 2331,00 грн. В порядку виконання зазначеного вище судового наказу, державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ було відкрито виконавче провадження. Під час виконання виконавчого провадження державним виконавцем Жарниковою Т.В. винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошено заборону відчуження. Ним було виконано рішення суду та сплачено штраф на користь держави у розмірі 2331,00 грн. Державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ винесено постанову про зняття арешту з майна боржника. За даними інформаційної довідки № 92201213 від 18.07.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, арешт не знятий та не скасований.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Судом ухвалено провести заочний розгляд справи.

З’ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

? частка квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.11.2000 року, виданого Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради, зареєстрованого в ММБТІ 06.12.2000 року за реєстровим № 17315.

Судом встановлено, що 15 березня 2006 року Господарським судом Миколаївської області винесено судовий наказ № 15/460 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штраф у розмірі 2331,00 грн..

В порядку виконання судового наказу державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ 01 листопада 2000 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме на ? квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності боржнику ОСОБА_3

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Миколаєва від 27 грудня 2007 року знято арешт з майна боржника, а саме з ? квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 у зв’язку з тим, що борг сплачено в повному обсязі.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, сформованої 28.09.2018 року, на ? квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 накладено арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА 153184 від 01.11.2006 року винесеною державним виконавцем державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_4

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Як вбачається з листа Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції у Миколаївської області від 11.07.2017 року за вих. № 36515, згідно перевірки бази даних АСВП на виконанні виконавчої служби перебувало виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_3. Станом на 27.06.2017 року виконавчих проваджень по боржнику ОСОБА_3 на виконанні не перебуває.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.ст.316, 317 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як встановлено судом арешт на все майно позивача порушує його право власності, оскільки він позбавлений змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

На підставі викладеного та враховуючи, що заборгованість позивачем погашена, виконавче провадження в Інгульському відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській відносно позивача відсутні, більш того, державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, але з невідомих причин відомості до Державного реєстру не внесені, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл витрат по сплаті судового збору позивачем не ставилось, тому витрати покладаються на ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про звільнення майна з під арешту - задовольнити.

Звільнити з під арешту ? частку квартири АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, накладений постановою про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 01 листопада 2006 року серії АА № 153184.

Судові витрати пов’язані з розглядом цивільної справи покладаються на позивача

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева

Повний текст судового рішення складено «01» жовтня 2018 року.