Ухвала суду № 77235497, 02.10.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/5485/16-ц

2-зз/336/8/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Брагіної І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування арешту у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання заповіту та свідоцтва про право власності на спадщину недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

23.11.2016 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за заявою представника позивача накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 19.09.2016 року реєстровий №1849 та свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 13.10.2016 року реєстровий №2018 належить ОСОБА_1.

30.01.2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя прийнято до провадження уточнену позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, від 25.01.2017 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним – відмовлено у повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 14.08.2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2018 року по цій справі залишено без змін.

Посилаючись на те, що в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову повинні бути скасовані, а наявність арешту на квартиру перешкоджає його правам як власника майна ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні заяви наполягає.

В судове засідання ОСОБА_2 не з’явився. Представником ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку оскарженням постанови Апеляційного суду Запорізької області від 14.08.2018 року в касаційному порядку.

Треті особи участь представників під час розгляду заяви не забезпечили, про час та місце розгляду заяви повідомлені завчасно.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України ,неявка у судове засідання осіб,які беруть участь у справі,не перешкоджає розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову без їх участі. Підстав для задоволення заяви представника позивача про відкладення розгляду заяви до закриття касаційного провадження суд не знаходить, оскільки законом такої підстави для відкладення розгляду справи не передбачено, у справі винесено рішення, яке набрало законної сили.

Перевіривши обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову матеріалами справи, суд дійшов до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

23.11.2016 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі 336/5485/16-ц пр. 2/336/2830/2016 за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за заявою представника позивача накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 19.09.2016 року реєстровий №1849 та свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 13.10.2016 року реєстровий №2018 належить ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 79).

30.01.2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя прийнято до провадження уточнену позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, від 25.01.2017 року (т. 1, а.с. 126-130).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним – відмовлено у повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 14.08.2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2018 року по цій справі залишено без змін.

За змістом ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили і можуть бути скасовані судом, що розглядає справу у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову.

На теперішній час рішення від 25.01.2018 року про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, у рамках розгляду справи якої накладено арешт, набрало законної сили, необхідність у заходах забезпечення позову відпала, наявність арешту спірної квартири перешкоджає здійсненню права власності заявника.

У відповідності до ст. 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, враховуючи вищевикладене, існування заходів забезпечення позову, а саме арешту квартири, обмежує законні права ОСОБА_1 як власника майна, що суперечить як принципу верховенства права так і принципу непорушності права приватної власності, проголошеного статтею 1 Протоколу 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і виступають додатковою гарантією виконання рішення суду, проте рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача набрало законної сили, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Представником позивача в клопотання про відкладення розгляду заяви було зазначено, що рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2018 року та постанова Апеляційного суду Запорізької області від 14.08.2018 року оскаржуєть до суду касаційної інстанції, проте вказане посилання на висновки суду не впливає та не є підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування арешту з наведених вище підстав.

Керуючись ст.158,353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.11.2016 р. по цивільній справі 336/5482/16-ц провадження 2/336/2830/2016.

Копію ухвали для виконання направити до Запорізької філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів після її оголошення шляхом подання апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.А.Галущенко