Ухвала суду № 77235460, 17.10.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

17.10.18

Справа № 336/2111/18

Провадження № 1-кп/336/395/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

суддів Галущенко Ю.В., Жупанової І.Б.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

прокурора Корх Д.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 – ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 – ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 27 – ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_3 по обвинуваченню у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

12.10.2018 р. до суду надійшло клопотання прокурора про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема спробам обвинуваченого переховуватись від суду. Про реальність такого ризику свідчить те, що 29.05.2018 р. ОСОБА_4, знаходячись в умовах дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, виїжджав за межі Запорізької області, не повідомивши суд першої інстанції та не отримавши дозволу суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1, думку якого підтримав обвинувачений, просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 дійсно виїхав за межі м.Запоріжжя без дозволу суду, але таке порушення його обов’язків мало нетривалий проміжок часу (протягом дня). Заявив, що ризик переховування від суду, з підстав, про які зазначив прокурор, є надуманим, оскільки з 29.05.2018 р. відбулася низка судових засідань, в які ОСОБА_4 систематично з’являвся.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_5 підтримали позицію сторони захисту.

Суд вважає, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на тримання під вартою, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.200 КПК України прокурор має право звернутись в порядку, передбаченому ст.184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров’я обвинуваченого, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Клопотання про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що існують та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

В судовому засіданні під час розгляду провадження щодо ОСОБА_4 стороною обвинувачення не було надано достатнього обґрунтування ризику переховування від суду, з посиланням на конкретні докази реального існування такого ризику.

Виїзд 29.05.2018 р. ОСОБА_4 за межі населеного пункту, в якому обвинувачений мешкає, на даному етапі судового розгляду не дає суду можливості констатувати існування ризику переховування з таким високим рівнем ймовірності, запобігти якому можливо лише шляхом поміщення ОСОБА_4 під варту, оскільки з 29.05.2018 р. відбулося дев'ять судових засідань, жодне з яких не відкладалося через неявку обвинуваченого.

Керуючись ст.331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора прокуратури Запорізької області про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Ухвала не оскаржується та підлягає негайному виконанню.

Головуючий суддя О.В. Дмитрюк

ОСОБА_7Жупанова