Ухвала суду № 77234893, 18.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.10.2018

Справа № 320/8606/18

1-кс/320/3698/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора — ОСОБА_1,

підозрюваного — ОСОБА_2,

захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні ЄРДР № 12018080140003337 від 16 жовтня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, одруженого, що зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, такого, що має судимості:

- 04.05.2006 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі, з випробуванням на 1 рік;

- 04.06.2007 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ст.71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі;

- 24.07.2012 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в сумі 850 гривень;

- 19.02.2014 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 17.06.2014 Приморським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 345, ч.2 ст.342, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 27.08.2014 відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію»,

- 10.06.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 14.12.2016 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 213 КК України до 3 років 20 днів позбавлення волі; 19.04.2018 на підставі ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 11.04.2018 звільнений умовно-достроково на 10 місяців,

що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 15 жовтня 2018 року, приблизно о 13 годин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, через загорожу проник на територію Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», що розташоване за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Інтеркультурна 191, де знаходячись на території вказаного підприємства, через вікно проник у приміщення ливарного цеху, яке є іншим сховищем, що розташоване на території вказаного підприємства, звідки таємно викрав майно підприємства, а саме: - прессформу ПРФ-1139, вартістю 1746 гривень 02 копійки;- прессформу ПРФ-57 МП15.08.17, вартістю 1428 гривень 12 копійок; - прессформу 0606-5873.000 АП-18.09.00.001, вартістю 10357 гривень 83 копійки; дві котушки з мідним дротом та два реле, які для Державного підприємства «Мелітопольського заводу «Гідромаш» матеріальної цінності не становлять.

Продовжуючи реалізовувати свої злочині дії, спрямовані на викрадення майна Державного підприємства «Мелітопольського заводу «Гідромаш», знаходячись на території вказаного підприємства, підійшовши до огорожі ОСОБА_2 почав її перелазити, однак у цей час його неправомірні дії були помічені охоронцем Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» ОСОБА_5, який запропонував ОСОБА_2 зупинитись. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його противоправні дії були помічені сторонніми особами, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою утримання викраденого, переліз через огорожу вказаного підприємства. Тим самим, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення відкритого викрадення майна Державного підприємства «Мелітопольського заводу «Гідромаш» до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий охоронцями вказаного підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_2 міг спричинити Державному підприємству «Мелітопольський завод «Гідромаш» матеріальну шкоду на загальну суму 13 531 гривень 97 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчинені закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у інше сховище, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України.

16 жовтня 2018 року СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080140003337 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

«18» жовтня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Підозра ОСОБА_2 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

- протоколом огляду місця події від 15.10.2018 року;

- протоколом огляду місця події від 15.10.2018 року;

- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5

- постановою про визнання речового доказу.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого, умисного корисливого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, вчинив злочин будучи умовно-дострокового звільненим, постійного місця роботи не має, тому є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінального покарання - переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

1) при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочину, який вчинив в період умовно-дострокового звільнення, а також попередні судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

2) особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

3) відсутність осіб, які заслуговують на довіру, а також те, що сам ОСОБА_2 не працює та не має джерела доходу, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м’якого, ніж тримання під вартою.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, свою причетність до скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.15,ч.3 ст.186 КК України не визнав, просив застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Прокурор просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, що підтверджується наступними доказами: протоколами огляду місця події від 15.10.2018 року, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5, постановою про визнання речового доказу.

ОСОБА_2, який характеризується задовільно, має постійне місце проживання, органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину під час умовно-дострокового звільнення від покарання, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, офіційно не працевлаштований, джерел доходу не має. Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_2 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за яким він підозрюється та невідворотності покарання за його вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м’якого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою.

При обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, інші наведені вище обставини, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи те, що особи, які могли б поручитися за ОСОБА_2 відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України також є неможливим.

Також враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який не працює та доходів не має, обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч. 4 ст. 183 КПК України також неможливо.

Таким чином, відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а самеу скоєнні умисного тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні ЄРДР № 12018080140003337 від 16 жовтня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з 16 годин18 жовтня 2018 року до 16 годин 16 грудня 2018 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 16 грудня 2018 року до 16 годин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати до слідчого Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 грудня 2018 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: