Ухвала суду № 77234792, 16.07.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.07.2018

Справа № 334/4688/18

Провадження № 1-кп/334/655/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Добрєва М.В.,

членів колегії - суддів Турбіної Т.Ф., Гнатюка О.М.

при секретарі Череп М.О.,

за участі прокурора Вєтрова Д.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників обвинувачених Зелінської О.С., Черкашина І.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12017040590000491 від 24.08.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України,

встановив:

На розгляді Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.

Відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 запобіжний захід не застосований.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою суду від 10.07.2018 року термін дії запобіжного заходу продовжено на 60 днів.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У підготовчому судовому засіданні 16.07.2018 прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних в кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому відносно нього потрібно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні щодо заявленого прокурором клопотання пояснив наступне. Після вчинення злочину він та члени його родини не можуть почувати себе спокійно. Вважає, що наразі існує небезпека щодо нього та членів його родини з боку обвинувачених, в тому числі тих, що не перебувають під вартою. Заявив клопотання про необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження терміну дії запобіжного заходу терміном на 60 діб, в зв'язку з тим що обвинувачений неодноразово засуджений за розбій, перебуваючи на свободі обвинувачений може вчиняти вплив на нього та його дружину, вчинити інший злочин.

Потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали клопотання потерпілого ОСОБА_7 про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на 60 діб, просили його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 Зелінська О.С. проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 не заперечувала. Проти задоволення клопотання потерпілого про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на 60 діб заперечувала, посилаючись на те, що суд не вправі розглядати це клопотання, так як воно подано всупереч вимогам закону.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Захисник Черкашин І.І. при розгляді клопотань прокурора та потерпілого поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, надійшло на розгляд Ленінського районного суду м. Запоріжжя 04.07.2018 року.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 згідно з ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2018 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 16.07.2018 о 13 год. 20 хв. Дія запобіжного заходу, обраного на досудовому розслідуванні, не припиняється та триває протягом дії ухвали слідчого судді про обрання, продовження запобіжного заходу.

На момент подачі прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 термін дії запобіжного заходу, продовженого ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2018, не сплив.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 подане передчасно, а тому в його задоволені слід відмовити.

При вирішенні клопотання потерпілого ОСОБА_7 про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із наступного.

Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 положення третього речення ч.3 ст. 315 КПК України про «автоматичне» продовження заходів забезпечення кримінального провадження, обраних на стадії досудового розслідування, визнано неконституційним, внаслідок чого вони втратили чинність.

За висновком Конституційного Суду України, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України в підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання застосування запобіжного заходу (домашній арешт, тримання під вартою тощо), за наявності в обвинуваченого запобіжного заходу, обраного на стадії досудового розслідування, суд першої інстанції повинен не обирати повторно запобіжний захід, що діє, а повинен продовжувати строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування.

При застосуванні запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначеним ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, суд враховує, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження, як це прямо визначено у ч.3 ст.315 КПК України.

Згідно п.26 ст.3 КПК України учасники судового провадження - це сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.

Як визначено ч.3 ст. 315 КПК України, при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до наведеного суд у підготовчому провадженні має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

При цьому суд виходить з того, що при продовженні запобіжного заходу обсяг гарантій і прав підозрюваного (обвинуваченого) є більшим, ніж при обранні запобіжного заходу, отже, суд зобов'язаний обґрунтувати своє рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (п. 99 рішення від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України», пункт 60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Слоев проти України»),

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість за які не погашено в установленому законом порядку, є особою, яка обвинувачується у скоєні тяжких та особливо тяжких злочинів, не має джерела постійного доходу, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, впливати на потерпілого, скоїти інші правопорушення, відтак ризики, визначені ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися.

Крім того, розгляд справи ще триває, у кримінальному проваджені не допитувалися потерпілі, а тому існує ризик того, що знаходячись на свободі, обвинувачений зможе впливати на потерпілих.

Разом з тим крім наявності зазначених ризиків суд, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, оцінює в сукупності тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність судимостей у обвинуваченого.

Враховуючи наявність зазначених ризиків, а також оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для їх запобігання.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, за які КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 троків.

Крім цього, відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

На думку суду, конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.

Також суд враховує і вимоги ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у справі «Слоев проти України»), а саме, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може продовжити злочинну діяльність.

Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час, у судовому засіданні, ще не допитані свідки, потерпілі суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на два місяці.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 197, ст.315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.

Клопотання потерпілого ОСОБА_7 про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до - 14.09.2018 року.

Повний текст ухвали буде оголошений 17 липня 2018 року о 17 год. 00 хвил.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судья: Добрєв Микола Васильович

Інші судді, які входять до складу колегії:

Турбіна Тетяна Федорівна

Гнатюк Олександр Миколайович