Ухвала суду № 77234675, 16.10.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/35/16-ц

Провадження № 6/317/87/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання заступника начальника Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Подання обґрунтоване тим, що 23 листопада 2016 року до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_3 щодо примусового виконання виконавчого листа № 317/35/16-ц, виданого 10 листопада 2016 року Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 4217583,78 гривень.

Постановою від 24 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документа; копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження, АСВП 52963347.

Протягом листопада 2016 року – серпня 2018 року державним виконавцем вжито ряд заходів, спрямованих на примусове виконання вказаного виконавчого листа – накладено арешт на майно боржника, зроблено запити щодо наявності у боржника майна, неодноразово здійснювались виїзди за місцем мешкання боржника, подано заяву про вчинення боржником кримінального правопорушення за статтею 382 КК України, накладався арешт на грошові кошти боржника на банківських рахунках та інше, про що детально зазначено в матеріалах подання та доповненні до подання.

У березні 2018 року заступником начальника Запорізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 подано на розгляд до Хортицького районного суду м. Запоріжжя подання щодо обмеження боржника у виїзді за кордон, яке задоволено ухвалою суду від 23 березня 2018 року, яка, в свою чергу, скасована постановою Апеляційного суду Запорізької області від 19 червня 2018 року.

На сьогоднішній день ОСОБА_2 рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2018 року виконав частково, сплативши 500,00 грн. за квитанцією № ПН1800 від 18 червня 2018 року. Постанови державного виконавця боржником проігноровані, на телефонні дзвінкі він не відповідає. Вказане свідчить про ухилення від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням Запорізького районного суду Запорізької області, що унеможливлює примусове виконання вищезазначеного рішення і є підставою для звернення до суду.

Державний виконавець у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступних висновків.

10.11.2016 Запорізьким районним судом Запорізької області видано виконавчий лист № 950 по справі № 317/35/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 4217583,78 грн.

24.11.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа (ВП № 52963347), однак доказів про отримання ОСОБА_2 вказаної постанови матеріали справи не містять.

Крім того, у виконавчому листі № 950 по справі № 317/35/16-ц, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області 10.11.2016 та у заяві стягувача від 22.11.2016 про примусове виконання рішення, боржником у даному виконавчому провадженні вказано ОСОБА_2. При цьому у постанові про відкриття виконавчого провадження № 52963347 від 24.11.2016 в анкетних даних боржника зазначено як «Сітніков Володимир Юрійович».

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 31.08.2018 здійснено виправлення помилки у вищевказаній постанові та зазначено вірні анкетні відомості боржника – «Сітніков Володимир Олександрович», однак в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії, про ухилення боржника від виконання зобов’язань. Доказів того, що ОСОБА_2 отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а також про виправлення помилки у вищевказаній постанові, матеріали справи так само не містять. А відтак твердження державного виконавця про те, що саме ОСОБА_2 був обізнаний про існування виконавчого провадження саме відносно нього не підтверджуються жодними доказами.

Так, державний виконавець просить обмежити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІДН НОМЕР_1, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, б. 17, кв. 71, паспортні дані – паспорт СА № 337992, виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 25.02.1977) у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов’язань за рішенням.

При цьому необхідно враховувати, що свобода пересування гарантується положеннями ст. 33 Конституції України, відповідно до якої – кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Гарантування кожному права на свободу пересування також передбачено ст. 13 Загальної декларації прав людини 1948 року та ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, котрі згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Таким чином, рішення суду про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно наявність умислу та інші факти, як обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 повідомлений належним чином про відкриття виконавчого провадження, про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії та про ухилення боржника від виконання зобов’язань. Доказів того, що ОСОБА_2 отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а також про виправлення помилки у вищевказаній постанові, матеріали справи також не містять.

Таким чином, за відсутності достовірних даних про ознайомлення ОСОБА_2 з відкритим виконавчою службою відносно нього виконавчим провадженням, відсутні підстави стверджувати, що боржник свідомо ухиляється від виконання судового рішення, і відповідно відсутні підстави для ухвалення судового рішення про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Окрім цього, в прохальній частині подання, що є предметом розгляду в даній справі, державним виконавцем зазначено невірні паспортні дані боржника ОСОБА_2, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам виконавчого провадження.

Отже, оскільки матеріали справи та, відповідно, матеріали виконавчого провадження не містять ані доказів вручення боржнику ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження, ані доказів вручення боржнику викликів державного виконавця, а також беручи до уваги те, що в прохальній частині подання зазначено анкетні відомості особи, яка не є боржником в даному виконавчому провадженні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Виходячи з вищенаведеного, на думку суду відсутні підстави щодо задоволення подання, оскільки в його прохальній частині зазначено анкетні відомості особи, яка не є боржником в даному виконавчому провадженні.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 353, 441 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання заступника начальника Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя С.В. Яркіна