Рішення № 77234650, 04.10.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/199/18

Провадження № 2/314/491/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2018 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання: Павлівська І.В.,

справа № 314/199/18;

сторони:

- позивач ОСОБА_1 товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;

- відповідач ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 19.01.2018 року з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 14.02.2011 року. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що 14.02.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач не виконала взяті на себе зобов’язання за договором, у зв’язку з чим станом на 25.12.2017 року заборгованість по вказаному договору становить 12134,71 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, але при зверненні представника банку з позовом до суду, в позовній заяві зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПриватБанк» проти заочного розгляду справи не заперечує та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Представник відповідача позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити з урахуванням відзиву на позов, який наданий відповідачем. У відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на ст. 81 ЦПК України.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз’яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

22.02.2018 від відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 40-48).

14.03.2018 в судовому засіданні представник відповідача надала доповнення до відзиву (а.с. 52-54).

23.04.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 63-78).

04.06.2018 від представника відповідача надішли заперечення, до якого долучена заява про застосування строків позовної давності, заява про зменшення розміру пені до розміру фактичної основної суми (а.с. 84-110, 111,112).

Ухвалою суду від 05.06.2018 року за клопотанням представника відповідача витребувані докази, а саме детальний щомісячний розрахунок заборгованості (а.с. 121-122).

26.06.2018 представником позивача на ухвалу суду від 05.06.2018 надана відповідь, що надати суду детальний розрахунок заборгованості не виявляється можливим з технічних причин. З метою встановлення судом обставин нарахування та погашення складових заборгованості банком надана виписка по кредитному рахунку відповідача (а.с. 128, 129-133).

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності, встановив

14.02.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договорів про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Водночас, як зазначає позивач, пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невідємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 25.12.2017, за твердженням позивача, має заборгованість у розмірі 12134,71 грн., яка складається з наступного: 643,22 грн. заборгованість за кредитом; 2752,37грн. нарахування відсотків за користування кредитом; 7684,98 грн. заборгованість за пенею; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина); 554,03 грн. (процентна складова).

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов’язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, станом на 25.12.2017 відповідач через неналежне виконання умов договору від 14.03.2011 має заборгованість у розмірі 12134,71 грн., яка складається з наступного: 643,22 грн. заборгованість за кредитом; 2752,37грн. нарахування відсотків за користування кредитом; 7684,98 грн. заборгованість за пенею; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина); 554,03 грн. (процентна складова).

Проте, погодитися з визначеною позивачем сумою заборгованості неможливо з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

До позовної заяви позивачем наданий розрахунок заборгованості, (а.с. 5-8), з якого вбачається, що відповідач постійно вносила кошти на кредитний рахунок, але в деякі місяці в меншій сумі ніж передбачено, таким чином неможливо встановити коли ж позивач почав рахувати заборгованість за спірним кредитом. У зв’язку з чим за клопотанням відповідача судом витребуваний розрахунок заборгованості. 26.06.2018 представником позивача на ухвалу суду від 05.06.2018 надана відповідь, що надати суду детальний розрахунок заборгованості не виявляється можливим з технічних причин. З метою встановлення судом обставин нарахування та погашення складових заборгованості банком надана виписка по кредитному рахунку відповідача (а.с. 128, 129-133). Крім того, під час розгляду справи в суді відповідач продовжувала вносити кошти за кредитним договором, а саме: 24.02.2018 в сумі 1510грн, 07.03.2018 в сумі 2320грн, 12.03.2018 в сумі 2318грн (а.с. 53), згідно виписки по картці за період з 01.01.2010 по 10.04.2018 яка була надана позивачем враховані тільки два платежі відповідача за 07.03.2018 та 12.03.2018 (а.с. 76), стосовно платежу за 24.02.2018 нічого не відображено.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено уст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу(ч. 2ст. 1050 ЦК України).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з вищенаведених доказів, не можливо встановити з якого часу позивач почав рахувати прострочення, так як відповідачем постійно вносились суми на погашення кредиту.

З огляду на викладене, суд визнає позов таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ст.ст. 12, 13, 76-81, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 259, 265, 268, 279, ЦПК України, п.1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 207, ст.ст. 509, 525-527, 530, 610-611, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640, ч. 1 ст. 1049, ст. 1054, ст. 124 Конституції України, суд, -

вирішив:

В задоволенні цивільного позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.10.2018 року.

Позивач: ОСОБА_1 товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, паспорт серії СМ № 873392 виданий Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області 22.09.2006 року, зареєстрована та мешкає за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, село Новоселівка, вулиця Зарічна, будинок 8).

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

04.10.2018