Ухвала суду № 77234564, 04.07.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.07.2018

Справа № 334/1722/18

Провадження № 1-кп/334/500/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Добрєва М.В.

при секретарі - Матвієнко О.І.

прокурорів - Маневського М.О., Рукавишникова О.А.

захисника - Кірнос Є.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження 1-кп/334/500/18 у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці України, не заміжній, яка має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованій, яка на утриманні дітей не має, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, раніше засудженої:

встановив:

19 березня 2018 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали кримінального провадження 1-кп/334/500/18 у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, разом із узгодженим обвинувальним актом.

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя також знаходяться матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2, 1-кп/334/605/18, обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.190 ч.2 КК України.

Відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

В одному провадженні можуть бути об'єднанні матеріали щодо однієї особи, підозрюваної у кількох кримінальних правопорушень.

Учасники процесу висловили думку щодо доцільності об'єднання кримінальних проваджень 1-кп/334/500/18, 1-кп/334/605/18, у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, в одне кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 217 КПК України, думка учасників процесу про об'єднання вищезазначених кримінальних проваджень є обґрунтованою. Клопотання про об'єднання кримінальних проваджень підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_2 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою стосовно ОСОБА_2.

Своє клопотання обґрунтував наступним, оскільки судовий розгляд у справі не закінчено, а крім того, відсутні підстави змінювати запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м'який. Обвинувачена може переховуватися від суду, вчинити інший злочин.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою, суд враховує також і практику Європейського суду з прав людини.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_2 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні багатьох кримінальних правопорушеннях, за які КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім цього відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.

Також суд враховує і вимоги ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у справі «Слоев проти України»), а саме, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що вона, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, оскільки її раніше було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, та після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не стала та знов вчинила нові умисні кримінальні правопорушення.

Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 строком на два місяці.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 197, ч.3 ст.331, ч. 3 ст. 383 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Кримінальні провадження 1-кп/334/500/18, 1-кп/334/605/18 у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, об'єднати в одне кримінальне провадження, та присвоїти об'єднаним справам єдиний судовий номер 334/1722/18.

Клопотання прокурора про продовження терміну запобіжного заходу, тримання під вартою, обвинуваченої ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід, тримання під вартою, строком на 60 днів до - 03.09.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Добрєв М. В.