Рішення № 77234321, 09.10.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1132/18

2/310/1128/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

09 жовтня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,

позивача- ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи- Лузан О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Бердянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Бердянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, посилаючись на наступне.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.06.2005 року по 03.09.2009 року.

Від цього шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вказав, що вони разом з сином зареєстровані в АДРЕСА_1, де мешкає матір позивача - ОСОБА_5

В 2011 року позивач разом з сином ОСОБА_4 переїхали в м. Донецьк.

Позивач вказала, що вона влаштувалась на роботу і працює фармацевтом в TOB «Ольвія-Медінвест», а син - ОСОБА_4 в 2012 році пішов в 1-й кла школи №118 м. Донецька, в якій навчається і на теперішній час.

Кожне літо позивач привозить сина до бабусі -ОСОБА_5 в с. Новотроїцьке Бердянського району.

Позивач зазначив, що відповідач жодним чином не намагався спілкуватись зі своїм сином, проводити з ним час, налагодити родинні відносини.

Відповідач довгий час ухиляється від матеріального утримання сина- Яковенка А., мотивуючи це тим, що він ніде не працює і у нього немає жодних доходів.

Таким чином, позивач вказав, що відповідач ніяким чином не піклується про свого сина, не проявляє заінтересованості в його долі, не цікавиться успіхами дитини, станом його здоров»я, не піклується про його духовний і фізичний розвиток, не створює належних умов для отримання ним освіти.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги, викладені в позовній заяві в повному обсязі, надали судові пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про дату та місце судового засідання, за згодою інших учасників справи, які не заперечували проти проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Бердянської районної державної адміністрації Лузан О.П. в судовому засіданні позовні вимоги позивача не підтримав і вважав не доцільним позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд, заслухав сторони, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов не підлягаючим задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.06.2005 року по 03.09.2009 року, від якого мають малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що після розірвання шлюбу, відповідач не приймає участі у вихованні дитин.

З»ясовано, що, хоча позивач разом з сином і зареєстровані в АДРЕСА_2, з 2011 року проживають в м. Донецьку, Донецької області.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов»язані піклуватись про стан здоров»я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до сімейного життя.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 16 Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Свідки опитані за клопотанням позивача, а саме - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитані в судовому засіданні підтвердили доводи позивача, викладені в позовній заяві, що дійсно відповідач не спілкується та не цікавиться своїм сином.

Суд, також за клопотанням позивача, заслухав думку дитини, яка з її слів, дійсно сам бажає, щоб його батька позбавили батьківських у відношенні нього.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради Запорізької області від 08.10.2018 року № 01-36/0844 орган опіки та піклування Бердянської районної державної ради Запорізької області не вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Висновок обґрунтований доказами, які узгоджуються з доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

З"ясовано, що на теперішній час ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. Навчається в Новотроїцькій ЗОШ.

В ході судового розгляду встановлено, що 02.10.2018 року працівниками служби у справах дітей Бердянської райдержадміністрації та Бердянського відділу поліції ОСОБА_3 був відвіданий за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3, для з'ясування його думки з зазначеного питання, на що ОСОБА_3 надав пояснення, згідно яких він заперечує проти позбавлення його батьківських прав та вважає, що несплата аліментів на утримання дитини є його помилкою, на теперішній час він працевлаштувався та буде сплачувати аліменти.

В ході судового розгляду не добуто переконливих доказів, саме свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов»язками, його винної, свідомої поведінки.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року із змінами «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов»язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об»єктивного з»ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з п. 18 зазначеної постанови зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька та матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей), поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов»язків.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача. - суд перш за все прийняв до уваги його ставлення до дитини, що він прагне спілкуватися зі своєю дитиною, допомогати їй, турбуватися про неї.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав є способом захисту прав і інтересів дитини.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Бердянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Повний текст рішення суду складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя Н. І. Черткова