Ухвала суду № 77234310, 19.10.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1170/18

2/310/1143/18

УХВАЛА

19 жовтня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Ємельяненка С.В., представника відповідача ОСОБА_1, представників відповідачки ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Бенрдянської місцевої прокуратури до Бердянської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування п. 4.10 рішення Бердянської міської ради № 59 від 28 лютого 2015 року та повернення земельної ділянки,

встановив:

В Бердянському міськрайонному суді розглядається цивільна справа за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури до Бердянської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування п. 4.10 рішення Бердянської міської ради № 59 від 28 лютого 2015 року та повернення земельної ділянки.

Представником відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 було заявлено клопотання про закриття провадження по справі в зв’язку з порушенням предметної юрисдикції. Вказане клопотання мотивоване наступним. Звертаючись з позовом до суду, керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області має статус позивача з огляду на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і в такому випадку відповідно до обсягу наданих йому повноважень виконує владну функцію щодо інтересів держави та виступає від імені держави, тобто є посадовою особою державного органу. Даний спір виник щодо оскарження рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність. Рішення міської ради про надання земельної ділянки у власність громадянину згідно із рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року по справі № 10-рп/2010 є рішенням суб’єкта владних повноважень і спір про його оскарження віднесено до компетенції адміністративних судів. Порушення прокурором правил юрисдикції призводить до звуження механізму судового захисту відповідачки ОСОБА_4, яка вимушена на засадах змагальності з суб’єктом владних повноважень доводити правомірність рішення іншого суб’єкта владних повноважень. У спорах, які стосуються реалізації владних управлінських функцій суб’єктом владних повноважень, змагальність між громадянином та державою є недопустимою. Вважає, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю в зв’язку із порушенням предметної юрисдикції.

Прокурор просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Представник Бердянської міської ради просив вирішити клопотання на розсуд суду. Вислухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.

Керівник Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Бердянської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування п. 4.10 рішення Бердянської міської ради від № 59 від 28 лютого 2015 року, зобов’язання ОСОБА_4 повернути земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Каховська, 20 в м. Бердянську Запорізької області.

Ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб’єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

КАС України в п. 2 ч. 1 ст. 4 надав визначення публічно-правовому спору, за яким це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Тобто, одним із учасників адміністративного спору є суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, як однієї з передумов набуття фізичною чи юридичною особою у власність земельної ділянки, оспорювання його правомірності має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги предмет спору по даній справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідачки.

Керуючись ст.ст. 19, 255, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суддя

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 про закриття провадження по справі відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_5