Рішення № 77231355, 12.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15586/18

Провадження № 2/127/2604/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Третій провулок Глінки, 15» про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Третій провулок Глінки, 15» про визнання права власності на нерухоме майно.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є землекористувачем земельної ділянки площею 0,0034 га, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, 3-й провул. Глінки, 15, на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови, укладеним з ОСББ «Третій провулок Глінки 15».

На вказаній земельній ділянці позивачем самочинно було збудовано гараж.

Позивач 02.11.2016 року звернувся із відповідною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області. 07 грудня 2016 року позивачем було отримано відповідь, відповідно до якої введення в експлуатацію вказаного вище самочинно збудованого гаража відбувається згідно з приписами ст. 376 ЦК України та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.11 р. №461.

Враховуючи таку позицію компетентного державного органу, позивач змушений звернутись до суду з позовною заявою про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов визнала та надала суду заяву, в якій зазначено, що до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Третій провулок Глінки, 15» вважає позовні вимоги обґрунтованими, визнає їх в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є землекористувачем земельної ділянки площею 0,0034 га, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, 3-й пров. Глінки, 15, на підставі договору від 14.09.2015 р. про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови, укладеним з ОСББ «Третій провулок Глінки».

На вказаній земельній ділянці позивачем самочинно було збудовано гараж.

З метою одержання документів на цей гараж позивач 02.11.2016 року звернувся із відповідною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області. 07.12.2016 року позивачем було отримано відповідь, відповідно до якої введення в експлуатацію вказаного вище самочинно збудованого гаража відбувається згідно із приписами ст. 376 ЦК України та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.11 р. №461. Вказано, що згідно з п. 10 Порядку самочинно збудований об’єкт приймається в експлуатацію у випадку визнання права власності на нього за рішенням суду, а відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

На переконання суду, позов обгрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Положеннями ст. 376 ЦК України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, і встановлено випадки, коли право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду за особою, що здійснила самочинне будівництво, або за власником земельної ділянки.

В пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року № 6 міститься роз»яснення про те, що виходячи із змісту частини третьої статті 376 ЦК при доведенні визначених нею умов суд може визнати право власності на самочинно збудоване майно також за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування, або з власником земельної ділянки, на якій розміщено майно, укладено договір суперфіцію (частина перша статті 413 ЦК) відповідно до її цільового призначення.

Земельна ділянка, на якій позивачем було збудовано гараж, була надана позивачу в користування для будівництва і обслуговування господарської будівлі на підставі Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 14 вересня 2015 року.

Згідно з ч. 2 ст. 415 ЦК України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Відповідно до експертного звіту про проведення технічного обстеження №40-17-ТЗ, виконаного 09.03.2017 р., за результатами проведеного технічного обстеження об’єкту – гаражу літ. «Н» розташованого за адресою: м. Вінниця, Вінницької області, 3-й провулок Глінки, 15-17, встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Враховуючи викладене, а також те, що вказаний гараж збудований позивачем без порушень будівельних норм та правил і відповідає вимогам надійної і безпечної експлуатації, не порушує права інших осіб, наявні підстави для визнання права власності на нього за позивачем в порядку визначеному ч. ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 15, 376, 413. 415 ЦК України, ст.ст. 4,76-81,89, 141,263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (м. Вінниця, 3-й АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на самочинно збудований гараж літера «Н», загальною площею 21,6 кв.м, розташований за адресою : м. Вінниця, 3-й провул. Глінки, 15-17.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.10.2018 р.

Суддя