Ухвала суду № 77229389, 08.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-п/760/101/18

В справі № 760/16793/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, суд

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою і, з урахуванням доповнень до заяви, просить переглянути та скасувати заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року.

Посилається в заяві на те, що заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року було частково задоволено позов ОСОБА_2 до нього про визнання права власності на квартиру, вселення, усунення перешкод у користуванні власністю та визнання таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в поярдку спадкування за законом.

Вселено ОСОБА_2 у в квартиру АДРЕСА_2.

Зобов?язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1

В решті позову відмовлено.

Зазначив, що суд, мотивуючи своє рішення, посилався на те, що донька позивачки ОСОБА_3 була власником спірної квартири.

19 травня 2017 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області з заявою про прийняття решти спадщини після смерті доньки.

Постановою від 22 травня 2017 року №23/01-16 приватним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру.

За цих обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, пославшись на положення ст.ст. 1258, 1259, 1261, 1268, 1270 ЦК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Зазначив, що у матеріалах справи наявна інформаційна довідка із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 листопада 2016 року про те, що спірна квартира зареєстрована на праві власності за позивачкою ОСОБА_4

На теперішній час рішення державного реєстратора не скасовано, відповідний запис у реєстрі не анульований.

Вважає, що за таких обставин позивач не мала права та підстав для звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки вона на момент ухвалення судового рішення у справі фактично була власником спірної квартири.

Крім того, зазначив, що він є єдиним відповідачем у справі, однак судом не зазначено, яким чином він порушував права та інтереси позивачки в частині її позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно.

Провів аналіз цивільного законодавства щодо підстав та порядку спадкування, поняття відумерлості спадщини та її перехід у власність Територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Крім того, проаналізував можливість дій нотаріуса з таким майном та його долю в разі відмови в видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину.

Зазначив також,що він на даний час не заявляє своїх прав на цю квартиру, а тому остання має перейти у власність територіальної громади і належним відповідачем, у такому випадку, має бути територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради.

Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час розгляду заяви повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

На підставі ч.1 ст.287 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати заяву в їх відсутності.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви та перегляду ухваленого судом заочного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено, що заочне рішення в справі було ухвалене судом 20 квітня 2018 року у відсутності відповідача та його належним чином повідомленого представника.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується заявником, його представник був належним чином повідомлений про дату судового засідання, однак неодноразово не з'являвся в судові засідання, подаючи заяви про зайнятість в інших судових засіданнях.

На підставі цього суд визнав неявку відповідача та його представника такою, що здійснена без поважних причин та розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, при ухваленні заочного рішення в справі у суду були наявні всі умови, необхідні для заочного розгляду справи:

- неявка відповідача в судове засідання, в тому числі його представника;

- належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, в тому числі його представника;

- відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання, в тому числі його представника;

- згода позивача на заочний розгляд справи.

Звертаючись до суду,заявник не обґрунтовує поважність причин неявки в судове засідання та неможливість повідомити про це суд, а також не приводить будь-яких доказів, які могли б вплинути на ухвалене судом рішення, а лише проаналізував норми ЦК України щодо спадкування, порядку визнання спадщини відумерлою, у зв'язку з чим вважає себе неналежним відповідачем у справі.

Справа перебувала у провадження суду з жовтня 2016 року, в матеріалах справи відсутні будь - які письмові заперечення, подані відповідачем або його представником з приводу пред»явленого позову, так і відсутність зі свого боку будь-яких дій, які б порушували права позивачки, як спадкоємця.

Таким чином, будь-яких доказів, які б мали значення для правильного вирішення справи, заявник суду не надав і на них у заяві про перегляд заочного рішення не послався.

Обставини, приведені в заяві, були предметом дослідження суду і їм дана відповідна правова оцінка.

Відповідач, у свою чергу, не з»явившись до суду, в порушення вимог ст.ст.12, 76, 80 ЦПК України будь-якми доказів, які б спростовували вимоги позивачки, суду не надав.

Виходячи з обставин, викладених вище, висновків суду про неявку відповідача судове засідання без поважних причин, недоведеності при подачі заяви про перегляд заочного рішення суду обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача та перегляду заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 280, 284-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, вселення, усунення перешкод у користуванні власністю та визнання таким, що втратив право користуватися жилим приміщеннямвідмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва