Постанова № 77227780, 16.10.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року м. Чернівці

справа № 713/2091/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Ковальчук Н.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 червня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Пилип'юка І.В.,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів.

Посилалася на те, що відповідно до рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.03.2009 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісячно до її повноліття.

На теперішній час рівень життя зріс, її матеріальне становище значно погіршилося, вона не працює, оскільки здійснює догляд за ще одною малолітньою дочкою до досягнення нею трирічного віку, ніяких доходів не отримує, та здійснює догляд за пристарілою бабусею.

Дочка ОСОБА_4 перебуває на її утриманні. Крім того, дочка захворіла на тяжку хворобу серця - Діагноз: Неповна атріо-вентрикулярна комунікація. Помірна недостатність мітрального клапану, Додаткова ліва порожниста вена.

22.10.2012 року дочці було проведено оперативне лікування в умовах штучного кровообігу, радикальна корекція ВВС (радикальна корекція атріо-вентрикулярної комунікації).

На даний час дочка продовжує постійно лікуватися амбулаторно, та періодично в умовах стаціонару. Вона постійно ходить на обстеження, потребує дієтичного харчування, їй встановлена інвалідність, тому їй важко самостійно утримувати дочку та забезпечити їй необхідне лікування.

Відповідач працює по найму, їздить на заробітки за кордон та отримує заробітну плату, яка коливається в межах від 5000 до 10000 грн., а тому вважає, що для забезпечення потреб дитини необхідно змінити розмір аліментів, шляхом стягнення з відповідача аліментів на дитину у твердій грошовій сумі по 2000,00 грн. щомісячно.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000,00 грн. (одна тисяча гривень) щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду в частині зміни розміру аліментів не відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Зокрема вказує на те, що він на даний час ніде не працює і немає можливості сплачувати аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно. Позивачка не довела, що ніби в нього заробітна плата складає 5000 -10000 грн., а також про те, що вона доглядає за пристарілою бабусею.

Також зазначає, що про хворобу дочки вона його не повідомила, перешкоджає їх зустрічам разом із дочкою.

На даний час вона проживає разом із співмешканцем від якого має дитину.

Все майно, набуте за час спільного проживання, він залишив колишній дружині, яка в свою чергу пообіцяла що не буде змінювати розмір аліментів на дитину до досягнення нею повноліття.

Просив суд скасувати рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12.06.2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12.06.2018 року, просить змінити рішення суду, не погоджується з моментом присудження аліментів.

Апелянт вважає, що аліменти в новому розмірі підлягають стягненню з моменту пред'явлення нею позову, а не з дня набрання рішенням законної сили.

Крім цього, посилалася на те, що суд в своєму рішенні адресу її проживання зазначив неправильно, а тому просила замінити адресу проживання із с.Карапчів на с.Волока.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання дочки з 200 грн. на 1000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що визначений рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 березня 2009 року розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дитини є недостатнім. А тому, враховуючи встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, суд дійшов висновку, що відповідач в змозі сплачувати аліменти в більшому розмірі - 1000 грн. щомісячно.

З висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів, підлягаючого стягненню з відповідача в користь позивача апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З аналізу наведених норм слідує, що батьки мають рівні права та обов'язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині умови для її повноцінного розвитку.

Судом першої інстанції встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, захворіла на тяжку хворобу серця. В 2012 році їй було проведено оперативне лікування в умовах штучного кровообігу, радикальна корекція ВВС і з цього часу вона потребує постійного лікування.

Позивачка на даний час не працює (а.с.10 матеріалів справи), оскільки доглядає за малолітньою дитиною, отримує державну щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідач є фізично здоровою, працездатною особою, на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб не має, а отже, в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини та не перекладати тягар утримання дитини тільки на позивача.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що він не має постійної роботи та регулярного заробітку не є підставою для звільнення його від обов»язку сплати аліментів в належному розмірі. Відповідач не надав доказів про те, що він за станом здоров»я не може працювати та утримувати свою неповнолітню дитину.

Суд першої інстанції дав оцінку наявним в матеріалах справи доказам та обґрунтовано дійшов висновку про збільшення розміру стягуваних з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на утримання їхньої доньки до 1000 грн. щомісячно. Такий розмір аліментів не значно перевищує половину прожиткового мінімуму, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», який для дітей віком від 6 до 18 років встановлений: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

З урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, вказаний прожитковий мінімум забезпечує лише мінімальні потреби дитини.

Визначений судом розмір аліментів з урахуванням знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей не є надміру високим і відповідає інтересам та потребам дитини.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що аліменти в новому розмірі мають сплачуватись від дня пред'явлення позову, як передбачено частиною 1 статті 191 СК України, не можуть прийматись до уваги, оскільки статтею 191 СК України встановлено порядок сплати аліментів, які присуджені вперше. Порядок зміни розміру аліментів, які вже сплачуються одним із батьків, врегульовано статтею 192 СК України.

Згідно статті 192 СК Україні розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (п. 23).

Тому висновок суду першої інстанції про початок стягнення аліментів у новому розмірі з дня набрання рішення законної сили, відповідає вимогам статті 192 СК України та роз'ясненням зазначеної вище постанови Пленуму № 3.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо зазначення в рішенні суду неправильної адреси її проживання не є підставою для скасування або зміни рішення. Дані обставини в разі необхідності можуть бути підставою для виправлення описки.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2018 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: А.І.Владичан

І.Н. Лисак