Ухвала суду № 77227442, 17.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/510/18 Справа № 696/969/18 Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

слідчого Сердюка В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу начальника Кам’янського відділу Смілянського місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Кам’янського районного суду Черкаської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з правом внесення застави щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12018250170000187 від 24.04.2018 р. Клопотання погоджено начальником Кам’янського відділу Смілянського місцевої прокуратури ОСОБА_9

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_7, у невстановлений слідством час 10 квітня 2018 року за попередньою змовою та разом з ОСОБА_11, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, з особистих корисливих спонукань, шляхом зламу замка проник до гаражного приміщення №1 блоку № 13, яке розташоване по вул. Ватутіна в м. Кам'янка Черкаської області, де незаконно заволодів мопедом «Honda Dio», державний номерний знак НОМЕР_1, 1999 року випуску, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на суму 5 000 гривень. Після цього на вказаному транспортному засобі із місця події зник та розпорядився ним на власний розсуд.

За вказаним фактом 24 квітня 2018 року СВ Кам'янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 120181250170000187 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

11.09.2018 року о 19 год. 55 хв. ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

12.09.2018 року постановою начальника Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_7 звільнено.

12.09.2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 Ухвала слідчого судді мотивована тим, що слідчим та прокурором не доведено наявність будь-якого із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які мають бути враховані при обранні виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, 12 вересня 2018 року начальником Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_9 ухвалено постанову про звільнення затриманої особи, відповідно до якої, у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 208 КПК України для затримання ОСОБА_7, останнього було звільнено з-під варти. Таким чином, станом на 12 вересня 2018 року начальником Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_9 встановлена відсутність підстав для затримання ОСОБА_7 у порядку ст. 208 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що вказаною постановою прокурором встановлена відсутність підстав для звернення слідчого з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 60 днів. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не має постійного місця роботи, достатніх матеріальних цінностей для проживання, з метою отримання прибутку може вчинити нові кримінальні правопорушення, на даний час є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні № 12018250170000055 від 02.02.2018 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 КПК України, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання або замінити його новим клопотанням. Тому під час судового розгляду прокурор заявив усне клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Вказує, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12018250170000187 здобуто докази, які вказують на причетність ОСОБА_7 до вчиненого злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме показами свідка ОСОБА_13, який вказав, що придбав мопед у ОСОБА_7 Б та ОСОБА_14 Останній в свою чергу вказав, що безпосередньо із ОСОБА_7 вчинив злочин вказаний злочин.

12.09.2018 на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12018250170000187 обґрунтовано повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Старшим слідчим СВ Кам'янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_15 надані до клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 процесуальні документи, які обґрунтовують підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному. А тому висновок слідчого судді про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, суперечить зібраним у кримінальному провадженні доказам.

У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора з мотивів, які в ній наведені.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги прокурора й просили її відхилити.

Слідчий підтримав позицію прокурора.

Заслухавши суддю доповідача, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (ОСОБА_13, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою для застосування такого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 вказаної вище статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відмовляючи в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, врахував, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Крім цього, слідчий суддя місцевого суду вірно дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже воно не було підтримане в заявленому вигляді слідчим і прокурором безпосередньо в судовому засіданні в місцевому суді.

Разом з цим, слідчий суддя обґрунтовано визнав неможливим застосування до підозрюваного й іншого, більш м’якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, адже письмове клопотання про застосування такого запобіжного заходу до суду не подавалося й, відповідно, не вручалося підозрюваному та його захисникові у порядку, передбаченому чинним КПК України, з метою належного забезпечення права підозрюваного на захист.

Подання до суду усних клопотань про застосування до особи запобіжного заходу чи внесення усних змін або доповнень у вже подане клопотання чинним КПК України не передбачено. Прокурор вірно вказує, що у змісті ч. 1 ст. 185 КПК України немає чіткої вказівки на те, що доповнення чи зміни у клопотання про застосування до особи запобіжного заходу мають бути письмовим. Однак, це чітко випливає зі змісту ч. 2 ст. 184 КПК України в контексті її системного тлумачення з положеннями КПК щодо необхідності забезпечення права підозрюваного бути обізнаним зі змістом такого клопотання.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 199, 396, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :