Постанова № 77227354, 19.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1417/18Головуючий по 1 інстанції Шкреба В.В. Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісова Т.Л.

учасники справи:

позивач - заступник Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області;

відповідач - ОСОБА_5;

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_5;

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року у складі судді Шкреби В.В.:

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року заступник Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів.

Зазначав, що ОСОБА_5 являється матір'ю малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

16 листопада 2011 року ОСОБА_5 звернулась до Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою про призначення їй допомоги на дитину як одинокій матері, у зв'язку з чим у період з 1 листопада 2011 року по 30 червня 2017 року вона отримала відповідні кошти в розмірі 22 297 грн. 64 коп.

Позивач зазначає, ОСОБА_5 проживає з дитиною в домоволодінні по АДРЕСА_1 який є спільною частковою власністю в рівних частках як відповідача, так і ОСОБА_7, і дане нерухоме майно зареєстроване за ними ще з 14 березня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу.

Прокурор вказує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебувають фактично у шлюбних відносинах і пов'язані спільним побутом, а прізвище дитини у свідоцтві про народження було зазначено зі слів матері. Тому відповідач не мала права на допомогу як одинока матір через наявність незареєстрованих шлюбних відносин.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 :

- надмірно виплачені бюджетні кошти в сумі 22 297 грн. 64 коп. на користь Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області;

- на користь прокуратури Черкаської області судові витрати.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області надмірно виплачені кошти в сумі 22 297 грн. 64 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь прокуратури Черкаської області понесені судові витрати при подачі позовної заяви в розмірі 1 600 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні даного рішення прийшов до висновку, що на час подання заяви та отримання допомоги на утримання дитини як матір'ю одиначкою, ОСОБА_5 перебувала у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, у них наявне спільне майно, в тому числі будинок, в якому вони фактично проживають, а також наявні відповідні покази сусідів про їх спільний побут, проживання, виховання дитини.

Щодо застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд виходив з того, що про порушення закону прокурору стало відомо в липні 2017 року, а тому строки давності звернення до суду ним не порушені і заява про їх застосування задоволенню не підлягає.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні були прийнятті як докази пояснення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, але їх свідчення слід сприймати критично, так як вони перебувають в неприязних відносинах із ОСОБА_5, про що самі вказують в протоколах допиту.

Також, на думку ОСОБА_5, є неналежним доказом, в розумінні ст. 61 ЦПК України, внесення відомостей до ЄРДР, що порушене відносно неї кримінальне провадження в зв'язку із заволодінням державними коштами за надання недостовірної інформації про відсутність батька.

Крім цього, рішенням суду помилково встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_5 з ОСОБА_7 та встановлено між ними сімейні відносини, а також те, що ОСОБА_6 є сином ОСОБА_12

Також відповідними соціальними службами перевірок відповідно до Порядку призначення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001, не проводилося.

Смілянська місцева прокуратура скерувала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено ряд доказів, які в своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_5 мала та має довготривалі та повноцінні сімейні відносини з ОСОБА_7

Доводи скаржника, що покази свідків не слід брати до уваги при розгляді справи в зв'язку з неприязними відносинами ОСОБА_5 з ними є безпідставними оскільки, допитані свідки давали пояснення під присягою та не викликають будь-яких сумнівів щодо їх правдивості.

Також твердження скаржника про те, що при ухваленні судового рішення використано як доказ факт внесення відомостей до ЄРДР є хибними, оскільки такими доказами є не сам факт реєстрації кримінального провадження, а докази та дані, отримані в ході досудового розслідування.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 проживає по АДРЕСА_1 в м. Кам'янка Черкаської області та являється матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

У свідоцтві про народження ОСОБА_6 батьком записаний ОСОБА_13 за вказівкою матері згідно ч.1 ст. 135 СК України. (а.с.65, 66).

ОСОБА_5 16 листопада 2011 року звернулась до Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою про призначення їй допомоги на дитину як одинокій матері і така допомога їй була призначена (а.с. 7-8).

За період часу з 1 листопада 2011 року по 30 червня 2017 року відповідач отримала допомогу на дитину як одинока мати у розмірі 22 297 грн. 64 коп., з яких за 2011 рік - 749 грн. 48 коп., 2012 рік - 3 734 грн. 16 коп., 2013 рік - 3 517 грн. 20 коп., 2014 рік - 3 715 грн. 20 коп., 2015 рік - 3 836 грн. 70 коп., 2016 рік - 4 225 грн. 08 коп., 2017 рік - 2 519 грн. 82 коп. (а.с. 6, 55-67).

Частиною 1 ст. 18-1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку ( рішення про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 18-1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Статтею 22 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у разі подання документів з завідомо неправдивими відомостями) стягуються згідно з законом.

Пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплат державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», зазначено, що якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлення строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про її стягнення у судовому порядку.

12 липня 2017 року прокурором було виявлено підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення ОСОБА_5 заволодіння вказаними коштами шляхом обману, а саме незазначення Управлінню відомостей про спільне проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу (а.с. 9).

Досудове розслідування по вказаному провадженню триває, і факти про безпідставне заволодіння коштами відповідачем остаточно стали відомі прокурору тільки в ході цього розслідування. (а.с. 10-13)

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що внесення відомостей до ЄРДР про факт скоєння злочину за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України не є належним доказом у розумінні ст. 61 ЦПК України та не може бути доказом по справі.

Проте, дане твердження скаржника є помилковим, оскільки доказами є не сам факт реєстрації кримінального провадження, а докази та дані, отримані в ході судового розслідування, що не суперечить вимогам чинного законодавства та відповідає вимогам ст.ст. 76-78 ЦПК України.

Крім цього, з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 на час звернення до Управління із заявою про отримання допомоги, мали у рівних частках у спільній власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 в м. Кам'янка Черкаської області, в якому вона на даний час проживає, і таке право власності було зареєстроване ще до народження дитини - 14 березня 2011 року (а.с. 14).

Також суд першої інстанції надав правильну оцінку тому факту, що ОСОБА_7 знятий з реєстрації у домоволодінні по АДРЕСА_1 в м. Кам'янка Черкаської області у зв'язку з виїздом до м. Київ з 1 жовтня 2015 року (а.с. 99), оскільки дана обставина не спростовує факту знаходження у спільному володінні нерухомого майна і ведення спільного господарства з проживанням однією сім'єю з ОСОБА_5

Під час розгляду справи в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 які зазначили, що являються сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і знають про їх спільне та сумісне проживання в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 з часу купівлі ними цього будинку.

Доводи скаржника, що дані покази свідки є неналежним доказом та такими, що не можуть бути взяті до уваги є безпідставними, оскільки скаржником не наведено переконливих підстав для визнання даних показів свідків недостовірними.

Таким чином, вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_5 надмірно виплачених коштів, внаслідок подання нею недостовірних відомостей.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року у даній справі - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: Н.І.Гончар

Ю.В. Сіренко

Т.Л. Фетісова