Рішення № 77227236, 17.10.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3736/17

2/705/536/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2018 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі судді Кормана О.В.

з участю секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №705/3736/17 провадження №2/705/536/18

сторони у справі: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубова»; відповідач – ОСОБА_1

про відшкодування збитків

представник позивача ТОВ «Дубова» - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубова» звернулося до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. Позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_2

У позовній заяві представник позивача зазначив, що 01.01.2012 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» було укладено договір оренди землі зареєстрований в Державному реєстрі земель від 04.09.2012 року за №712438314006471. Предметом Договору оренди є земельна ділянка загальною площею 7,2186 га з кадастровим номером 7124383101:000:04040405, яка належить Відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія 1-ЧР № 009332, зареєстрованого від 01.10.2001 року за № 168-14. Земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-2574. Відповідно до пункту 6 Договору оренди останній укладено строком на 5 (п’ять) років, тобто до 04.09.2017 року. Незважаючи на зазначене вище, 27.01.2016 року Позивач отримав від Відповідача заяву (вхідний № 15 від 27.01.2016 року), відповідно до змісту якої Відповідач повідомляв про відсутність наміру поновлювати Договір оренди та вимагав повернути Земельну ділянку по закінченню строк дії Договору оренди. На зазначену заяву Позивач відповів листом (вихідний № 140 від 10.03.2016 року), якому повідомив Відповідача про те, що Договір оренди є чинним до 04.09.2017 року, тому Позивач планує використовувати Земельну ділянку й надалі до закінчення строку Договору оренди. Позивач також зазначив, що після закінчення строку дії Договору оренди Орендар не заперечує проти виділення земельної частки в натурі для самостійного користування Відповідачем. Однак, Відповідач не погодився з позицією Позивача і починаючи з 10.04.2017 року обмежив доступ Позивача до Земельної ділянки, здійснив самовільне відбивання межі Земельної ділянки, знищив посів ріпака на Земельній ділянці та почав обробляти Земельну ділянку самостійно.

У зв’язку з наведеним Позивач був вимушений звернутись до Уманської місцево прокуратури для захисту порушених прав.

На думку Позивача вказані дії Відповідача є такими, що суперечать умовам укладеного між сторонами Договору оренди та положенням діючого законодавств України, в зв'язку із чим Позивач був вимушений звернутись до суду для захист своїх прав та законних інтересів.

Не зважаючи на правові норми Орендодавець вчинив протиправні дії, що полягають у незаконному обмеженні доступу Позивача до орендованої Земельної ділянки, порушивши при цьому право Орендаря на самостійне господарювання на орендованій Земельній ділянці у відповідності до діючого між сторонами Договору оренди.

Відповідач у заяві (вхідний № 15 від 27.01.2016 року), надісланій Позивачу, зазначає, що Договір оренди припиняється з 01.01.2017 року.

Позивач категорично не згоден з такою позицією Відповідача зважаючи на наступне. Пунктом 41 укладеного між сторонами Договору оренди чітко передбачено, що: «Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації». Договір оренди було підписано Позивачем та Відповідачем 01.01.2012 року строком на 5 (п’ять) років. При цьому державна реєстрація зазначеного Договору була здійснена 04.09.2012 року. Таким чином, строк дії Договору оренди почався після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення, а тому він є діючим до 04.09.2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 28 ЗУ «Про оренду землі» орендар має право а відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов визначених договором оренди землі.

В результаті протиправних дій Відповідача, які проявилися у знищенні посіву ріпака, Позивач не може отримати прибуток від його реалізації.

Збитками, яких зазнав Позивач внаслідок протиправних дій Відповідача, є витрати на проведення підготовки Земельної ділянки для посіву, безпосередньо посіву та обробки ріпака у 2017 році. Крім того, у зв’язку з тим, що Орендодавець знищив посів ріпака Орендаря, останній не може отримати прибуток від його реалізації.

Між завданими Позивачу збитками та протиправною поведінкою Відповідача наявний безпосередній зв’язок, оскільки збитки понесені Позивачем саме в зв'язку з порушенням Відповідачем своїх зобов’язань по Договору оренди, знищенням посіву ріпака та обмеженням доступу Позивача до орендованої Земельної ділянки в зв’язку у протиправним самостійним використанням цієї Земельної ділянки Відповідачем до закінчення строку дії Договору оренди.

Право Позивача було порушено починаючи з 10.04.2017 року.

Просить: стягнути на користь Позивача з Відповідача збитки у розмірі 376 027 (трист сімдесят шість тисяч двадцять сім) грн 69 коп., з яких 292 454 (двісті дев’яносто дві тисячі чотириста п’ятдесят чотири) грн 00 коп. - упущена вигода, а 83 573 (вісімдесят три тисячі п’ятсот сімдесят три) грн 69 коп. - реальні збитки; вирішити питання судових витрат у відповідності до чинного процесуальної законодавства.

У судове засідання відповідач повторно не з’явилась, про день та час судового засідання повідомлена належним чином. Про причини своєї неявки відповідач суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності не подала.

Частина 1 статті 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Суд у судовому засіданні, враховуючи наявності згоди представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, враховуючи наявність підстав, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України.

У вступному слові представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та пояснив, що 1 січня 2012 року був укладений договір оренди земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_3, який зареєстрований 04.09.2012 року. Вказана земельна ділянка на підставі свідоцтва про спадщину перейшла у власність відповідача. Враховуючи те, що договір оренди був укладений на 5 років, обов’язки орендодавця також перейшли до відповідача. 27.01.2016 року позивач отримав заяву відповідача про те, що вона не бажає продовжувати договір оренди. Позивач у відповіді від 10.03.2016 року повідомив відповідача, що дія договору оренди закінчується 04.09.2017 року, а також зазначив, що не заперечує, щоб після закінчення дії договору оренди відповідач самостійно обробляла свою земельну ділянку. Але 10 квітня 2017 року відповідач знищила посів ріпака на земельній ділянці, яку орендував позивач, про що комісія позивача склала акт. Внаслідок дій відповідача позивач отримав збитки, які складаються із затрат на посів, вирощування та обробіток посіву, а також в розмірі упущеної вигоди від продажу посіву ріпака.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, які були долучені в копіях до позовної заяви та надані для огляду під час судового засідання в оригіналах, встановив наступне.

1 січня 2012 року між позивачем (орендарем) та ОСОБА_3 (орендодавцем) був укладений договір оренди землі, згідно якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,2186 га на строк 5 років. Вказаний договір зареєстровано в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру 4 вересня 2012 року. Згідно п.41 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

27 січня 2016 року позивач отримав заяву, підписану від імені ОСОБА_1, в якій остання зазначає, що земельна ділянка площею 7,2186 га, стосовно якої укладено 1 січня 2012 року договір оренди між позивачем та ОСОБА_3, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 1-2574. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 не має наміру поновлювати дію договору, вимагає по закінченню терміну дії договору негайно повернути їй земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому позивач одержав її в оренду.

10 березня 2016 року за підписом директора ТОВ «Дубова» було сформовано лист на ім’я ОСОБА_5 (прізвище адресата не зазначено), в якому зазначено, що ТОВ «Дубова» не заперечує про виділення земельної частки (паю) в натурі, але після закінчення строку дії договору, який був укладений в 2012 році на 5 років і зареєстрований 4 вересня 2012 року і з цього часу втупив в дію. Доказів, які б підтверджували, що вказаний лист був направлений відповідачу, суду не надано.

Згідно розрахунку, проведеного самостійно позивачем, затрати понесені ТОВ «Дубова» на земельній частці (паю) що належить ОСОБА_1 складають 83573,69 грн, а планова кількість та вартість недоотриманої продукції по ТОВ «Дубова» становить 292454,40 грн.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач ОСОБА_1 являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, якій на праві власності належала земельна ділянка, з приводу якої виник спір. Тобто, посилання позивача на те, що саме ОСОБА_1 являється власником вказаної земельної ділянки, безпідставне.

Крім того, позивач не надав суду жодної доказу, який би свідчив про те, що на земельній ділянці, яка належала ОСОБА_3 і яку орендував позивач, проводився висів ріпаку, що такий посів був знищений, що до такого знищення причетна саме відповідач ОСОБА_1

Суд не може взяти до уваги посилання позивача на ОСОБА_2 від 10 квітня 2017 року, так як суду у судовому засіданні не було надано оригінал такого документу, який в копії долучений до позовної заяви. У судовому засіданні представник позивача надавав суду для огляду схожий документ, проте, він містив записи, які у копії документу, що долучений до позовної заяви, були відсутні. Тому суд не взяв до уваги документ, який представник позивача намагався видати за оригінал документу, копія якого була подана з позовною заявою.

Враховуючи те, що позивачем не доведено факт належності земельної ділянки саме відповідачу, факт обробітку та засіву такої земельної ділянки позивачем, факт знищення врожаю саме відповідачем, суд не вбачає підстав для аналізу документів, які на думку позивача свідчать про розмір понесених позивачем витрат чи упущеної вигоди.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову, так як позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, тому у позові слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубова» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Заочне рішення може бути переглянуте Уманським міськрайонним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складене 19 жовтня 2018 року.

Суддя О.В.Корман