Ухвала суду № 77227182, 19.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12217/18

Провадження №1-кс/712/6041/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про накладення арешту на майно

19 жовтня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Таран А.І.

прокурора Внукової Ю.А.

слідчого Гибало А.М.

представника ТОВ «ЦУКОРПРОМ» ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду винесене в кримінальному провадженні № 12018250270001152 від 20.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, слідчим СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_2, погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_2 з клопотанням про накладення арешту.

Клопотання мотивує тим, що 28.05.2009 надійшов рапорт від помічника прокурора Черкаського району Какуши І.М. про те, що 16.01.2009 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Білозіря, невстановлена особа, умисно з метою подальшого використання завідомо підробили документ, а саме протокол загальних зборів співвласників майна колишнього СТОВ АФ «Біле озеро».

В ході досудового слідства встановлено, що службові особи ТОВ «Приват Агро-Черкаси», використовуючи завідомо неправдивий документ, а саме протокол загальних зборів майна СТОВ АФ «Біле озеро» від 16.01.2009 умисно з корисливих мотивів заволоділи будівлями, що розташовані за різними адресами в с. Білозір?я, Черкаського району Черкаської області.

Крім того в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Приват Агро-Черкаси» 20.01.2009 на підставі договору купівлі-продажу перепродав будівлі та приміщення колишнього СТОВ «Біле озеро», що розташовані за адресою: с. Білозір?я, по вул. Незалежності (Леніна), 1а, 112, 112/5, 112/7, 112/8, 112/9, 112/10, 112/11, 112/12, 112/1, 112/14, 112/15, 112/20, 112/22, 112/23, 112/24, 112/25, 112/26, 112/30, 112/31, ТОВ «Приват-Термінал».

30.10.2009 ТОВ «Приват-термінал» придбане майно в ТОВ «Приват Агро-Черкаси» з метою не повернення та отримання прибутків, так як завчасно знаючи, що останні шахрайським шляхом отримали право власності на вказане вище майно, перепродали його ТОВ «Приват-Агро-Білозір?я».

В подальшому, 30.10.2009 ТОВ «Приват-Агро- Білозіря» згідно договору купівлі-продажу від 30.10.2009 за № 3322 перепродало вищевказане майно ТОВ «ЦУКОРПРОМ», код ЄДРПОУ 32737762, юридична адреса: м. Дінпро, вул. Гусенка, буд № 50.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів вчинення кримінального правопорушення, встановлення особи правопорушника, повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення завданих збитків, зібранню доказів злочинної діяльності правопорушників та подальшого доказування вищевикладених фактів виникла необхідність в накладенні арешту на будівлі та приміщення колишнього СТОВ АФ «Біле озеро», що розташовані за адресою: с. Білозір?я, Черкаського району Черкаської області, по вул. Незалежності (Леніна), 1а, 112, 112/5, 112/7, 112/8, 112/9, 112/10, 112/11, 112/12, 112/1, 112/14, 112/15, 112/20, 112/22, 112/23, 112/24, 112/25, 112/26, 112/30, 112/31.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник ТОВ «ЦУКОРПРОМ» ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд відмовити в клопотанні, надав суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.09.2018 року порушено кримінальне провадження за ознаками злочину ч. 1 ст. 358 на підставі рапорту від 28.05.2009 року помічника прокурора Черкаського району Какуші І.М. про те, що 16.01.2009 року за адресою: Черкаська області, Черкаський район, с. Білозір’я, невстановлена особа, умисно з метою подальшого використання завідомо підробила документ, а саме: протокол загальних зборів співвласників майна колишнього СТОВ АФ «Біле озеро».

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТОВ АФ «Біле озеро» перебуває в стані припинення з 04.10.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвічується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

В судовому засіданні слідчим та прокурором не надано підтверджуючих доказів, що вказані в клопотанні будівлі та приміщення колишнього СТОВ АФ «Біле озеро» визнані речовими доказами по справі, що вони були знаряддям чи об’єктом кримінального правопорушення, а тому в розумінні ст. 98 КПК України дані приміщення не є речовим доказом по справі.

На момент розгляду клопотання про накладення арешту, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру, цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся, санкція статті не передбачає спеціальної конфіскації.

В судовому засіданні прокурором та слідчим не доведено необхідності такого виду арешту та те, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено необхідності накладення арешту на вказане в клопотанні майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_2 про накладення арешту залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Романенко В.А.