Рішення № 77225450, 19.10.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3203/18

провадження №2/619/1443/18

Заочне рішення

іменем України

19 жовтня 2018 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №619/3203/18,

ім’я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2.

вимоги позивача: про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Виклад позиції позивача.

13.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: Харківська область м. Дергачі вул. Культури, буд.117, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності в цілому на підставі договору дарування належить вищевказаний житловий будинок в якому зареєстрований ОСОБА_2, який не проживає в житловому будинку з 1993 року, тобто з моменту реєстрації і по теперішній час. Особистих речей відповідача по справі в домоволодінні не має, участі у сплаті комунальних послуг він не приймає, кореспонденція на його ім’я за вищевказаною адресою не надходить.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання, та відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення 25.09.2018 оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Позивач у судове засідання не з’явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою від 21.09.2018 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.10.2018.

Ухвалою суду від 19.10.2018 постановлено ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що житловий будинок №117 по вул. Культури в м. Дергачі належить на праві приватної власності в цілому ОСОБА_1 згідно договору дарування, посвідченого Дергачівською державною нотаріальною контрою 29.12.1992 р№2-3854, що підтверджується довідкою Комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвенрос» від 11.10.2017 №8881 (а.с.4).

З копії будинкової книги вбачається, що відповідач зареєстрований у зазначеному вище житловому будинку (а.с.7-8).

Відповідно до акту депутата Дергачівської міської ради Харківської області від 27.06.2018, у домоволодінні за адресою: м. Дергачі вул. Культури, буд.117, власником якого є ОСОБА_1 зареєстровані: ОСОБА_3, 1952р.н. – мати, ОСОБА_4, 1959р.н. – батько, ОСОБА_2, 1970р.н. – брат батька, однак з моменту прописки з 1993 року громадянин ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає, його фактичне місце проживання не відоме (а.с.3).

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст.386 ЦК України власнику надається можливість звернення з позовом про вчинення певних дій для запобігання порушенню свого права власності, що може мати місце у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 64, ч. 3 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника житлового приміщення віднесено дружину (чоловіка) власника житла (якщо стосовно цього житла у подружжя не виникло право спільної власності), їх дітей та батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла та ведуть з ним спільне господарство

Тобто, підставою для визнання члена сім'ї власника таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, є його відсутність протягом року без поважних на це причини.

Оскільки відповідач, будучи членом сім’ї власника будинку, був у ньому зареєстрований та не проживає в спірному будинку за указаною вище адресою з 1993 року, а знаходження відповідача на реєстрації в будинку, належному позивачу, перешкоджає здійсненню у повній мірі права розпорядження цим майном, позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд визнає відповідача таким, що втратив право користування будинком №117 по вул. Культури м. Дергачі Харківської області.

Відповідно що вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком №117 по вул. Культури в м. Дергачі Харківської області.

Рішення є підставою для скасування реєстрації ОСОБА_2 за вказаною вище адресою.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 704,80грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім’я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1: ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2: місце реєстраці: 62300 Харківська область м.Дергачі вул. Культури, буд.117.

Суддя І. М. Нечипоренко