Рішення № 77224459, 09.10.2018, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року справа № 542/1599/16-ц

провадження № 2/542/203/18

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Стрельченко Т.Г.,

при секретарі – Нестеренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області до Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця» про скасування сертифікату на земельну частку (пай) та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.07.2016 року, –

в с т а н о в и в :

08.11.2016 року представник ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив поновити строк позовної давності звернення до суду, скасувати сертифікат на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580, виданий на ім’я ОСОБА_4, та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22 липня 2016 року, видане приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_1 по спадковій справі № 49/2016.

Вимоги звернення до суду мотивував тим, що ОСОБА_3 сільською радою Новосанжарського району Полтавської області було безоплатно передано у колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка Новосанжарського району Полтавської області земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції з метою подальшого паювання, тобто визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колишнього сільськогосподарського підприємства без виділення земельної ділянки в натурі.

В подальшому КСП ім. Пархоменка був виданий Державний акт на право колективної власності на землю, до якого був доданий список громадян, які на момент видачі цього Державного акту були членами КСП ім. Пархоменка для одержання земельного паю.

КСП ім. Пархоменка здійснило розпаювання землі, яка належить йому на праві колективної власності, визначивши розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП ім. Пархоменка без виділення земельної ділянки в натурі.

Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580 на ім’я ОСОБА_4.

В подальшому землевпорядною організацією була складена схема поділу земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка Новосанжарського району Полтавської області на земельні частки (пай), на якій було зазначено кількість земельних ділянок(паїв), їх межі та площа.

09 серпня 2016 року до ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з заявою про видачу йому викопіювання земельної частки (паю), посвідченої сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580.

При розгляді заяви було встановлено, що ОСОБА_4 не мала права на земельну частку (пай) на колишні землі КСП ім. Пархоменка Новосанжарського району Полтавської області, так як вона не була членом КСП і не працювала в КСП ім. Пархоменка, але помилково була включена в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), яка перебувала в колективній власності КСП ім. Пархоменка.

Зборами уповноважених колгоспників КСП ім. Пархоменка від 20 грудня 1996 року ОСОБА_4 виключено із списків осіб, які мали право на земельну частку (пай), однак Новосанжарською РДА Полтавської області 17 березня 1997 року помилково було видано сертифікат серії ПЛ № 0290580 на земельну частку (пай) площею 5,1 умовних кадастрових гектар без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебувають у колективній власності колективного підприємства ім. Пархоменка Новосанжарського району Полтавської області.

29.01.1998 року ОСОБА_4 померла. 02 липня 2016 року син померлої ОСОБА_1 на підставі сертифікату отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищезазначену земельну частку (пай) у приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2.

Про той факт, що ОСОБА_1 успадкував земельну частку (пай) площею 5,1 умовних кадастрових гектар, що перебуває в КСП ім. Пархоменка Новосанжарського району Полтавської області, сільська рада дізналася 09.08.2016 року, тому вважає, що строк позовної давності звернення до суду необхідно рахувати саме з цієї дати.

Позивач вважає, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580 на ім’я ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_1 видані без правової підстави і підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09.11.2016 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.11.2016 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця».

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.04.2018 року залучено до участі у справі замість позивача ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області його правонаступника – Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області.

Представники позивача в судове засідання не з’явилися, надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали повністю.

Представник відповідача – Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця» в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

Давши оцінку матеріалам справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

З вказаною конституційною нормою кореспондуються положення статті 170 ЦК України, згідно яких держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. а ч. 3 ст. 22 ЗК України).

Згідно п. ґ ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до п. 17 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08 серпня 1995 року установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно п. 2 зазначеного Указу, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Отже, право на земельну частку (пай) виникає в осіб за умови: 1) вони є членами колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі і пенсіонери; 2) вони є включеними до списку осіб, долучених до державного акту на право колективної власності на землю; 3) КСП одержало акт на землю.

Як вказує позивач у своєму позові та не спростовано іншими учасниками справи ОСОБА_3 сільською радою Новосанжарського району Полтавської області було безоплатно передано у колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка Новосанжарського району Полтавської області земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції з метою подальшого паювання, тобто визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колишнього сільськогосподарського підприємства без виділення земельної ділянки в натурі.

В подальшому КСП ім. Пархоменка був виданий Державний акт на право колективної власності на землю, до якого був доданий список громадян, які на момент видачі цього Державного акту були членами КСП ім. Пархоменка для одержання земельного паю.

КСП ім. Пархоменка здійснило розпаювання землі, яка належить йому на праві колективної власності, визначивши розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП без виділення земельної ділянки в натурі.

Згідно рішення першої сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області сьомого скликання від 17.11.2017 року Драбинівська сільська рада є правонаступником активів і пасивів всіх майнових прав та обов’язків ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 168, 169).

З детальної інформації про юридичну особу вбачається, що державну реєстрацію ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, як юридичної особи, припинено, номер запису про припинення 15741120009000288 від 04.04.2018 року (а.с. 190, 191).

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580 ОСОБА_4 на підставі розпорядження Новосанжарської райдержадміністрації № 89 від 17.03.1997 року належить право на земельну частку (пай) у земля, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка розміром 5,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстрований 31.07.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12264 (а.с. 7).

Відповідно до довідки ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця» № 246 від 30.08.2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 1978 року по 1998 рік з колишнім КСП ім. Пархоменка в трудових відносинах не перебувала (а.с. 9).

Відповідно до довідки архівного сектора Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області за № 01-29/102 від 06.09.2016 року в протоколах засідань правління та звітно-виборних зборів уповноважених членів колгоспу імені Пархоменка за 1978, 1979 роки розгляд питання про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_5 не значиться (а.с. 10).

З архівного витягу архітектурного сектора Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області із протоколу № 2 зборів уповноважених колгоспників КСП ім. Пархоменка від 20 грудня 1996 року вбачається, що вирішено виключити ОСОБА_4 із списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) (а.с. 12).

Відповідно до повідомлення архівного сектора Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області за № 01-29/117 від 05.10.2016 року, в розпорядженні голови Новосанжарської районної державної адміністрації за № 89 від 17.03.1997 року значиться інформація щодо грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність, вартість земельної частки (паю) і її розмір в умовних кадастрових гектарах по КСП ім. Пархоменка та згода на виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай). Списки членів КСП ім. Пархоменка, які мають право на отримання сертифікатів на земельну частку (пай), не значаться (а.с. 13).

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не була прийнята в члени колгоспу, не була включена до списку осіб, долучених до державного акту на право колективної власності на землю та, як наслідок, не мала право на отримання сертифікату на земельну частку (пай).

Таким чином, суд вважає, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580, виданий Новосанжарською РДА на ім’я ОСОБА_4, є незаконним та підлягає скасуванню.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НВХ № 115334 від 22 липня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної частки (паю) розміром 5,1 умовних кадастрових гектарів, що належала померлій 29 січня 1998 року ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580, зареєстрованого 31.07.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12264 (а.с. 8).

Враховуючи, що судом вищезазначений сертифікат на право на земельну частку (пай) визнаний недійсним, підлягає скасуванню і свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої 29.01.1998 року ОСОБА_4, видане на ім’я ОСОБА_1.

Стосовно поновлення строків позовної давності звернення до суду, про яке просив позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами першою та п’ятою ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об’єктивні (сам факт порушення права), так і суб’єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про припинення виплати та отримання плати за користування землею від 09.08.2016 року до ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області з повідомленням про те, що він отримав свідоцтво про право на спадщину, а саме на земельну частку (пай) після померлої матері ОСОБА_4 (а.с. 11).

Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності звернення до суду позивачу слід поновити, починаючи саме з цієї дати – з 09.08.2016 року.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року, ст.ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 256, 261 Цивільного кодексу України, суд, –

в и р і ш и в :

Позов Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області до Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця» про скасування сертифікату на земельну частку (пай) та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.07.2016 року – задовольнити.

Поновити позивачу строк позовної давності звернення до суду, починаючи з 09 серпня 2016 року.

Скасувати сертифікат на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0290580, виданий на ім’я ОСОБА_4.

Скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22 липня 2016 року, посвідчене приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 по спадковій справі № 49/2016, зареєстроване в реєстрі за № 405, видане на ім’я ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач: Драбинівська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, місцезнаходження: с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська області, 39351;

відповідач: Новосанжарська районна державна адміністрація Полтавської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 23, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300;

відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;

відповідач: ОСОБА_2, місцезнаходження: вул. Незалежності, 35/14, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300;

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Чиста Криниця», місцезнаходження: вул. Садова, 51, с. Богданівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39341.

Суддя /підпис/

Відповідає оригіналу

ОСОБА_6 Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_7