Рішення № 77224308, 10.10.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.10.2018 Справа № 554/334/17

Провадження №2/554/2065/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого-судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

за участю учасників справи:

представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 28.11.2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач несвоєчасно здійснював погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами згідно з умовами договору, у зв'язку з чим станом на31.12.2016 року має заборгованість у сумі 28605,68 гривень, яка складається із 1090,93 гривень заборгованості за кредитом, 21837,99 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом, 3838,39 гривень заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг: 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1338,37 грн. штрафу (процентна складова). Відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язань і заборгованість по договору не погашає, тому Банк змушений звернутися до суду з позовом.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року за заявою відповідача було скасовано заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21.03.2017 року за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_2 Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач вказав, що в наданій позивачем анкеті-заяві відсутня інформація про те, в якій же сумі встановлений кредитний ліміт і чи встановлений він взагалі. Позивач не надав докази про те, що саме ОСОБА_2 отримав кредитну картку, яку, коли та строк її дії. В матеріалах справи відсутній номер картки, номер рахунку, з якого отримані чи іншим чином використані гроші та на який вони мали б бути повернуті. Копія анкети позичальника не може підтверджувати існування боргу, а не підписані умови не є складовою частиною договору. Позивач кілька разів збільшував розмір відсотків, проте частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що умова банку щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Позивачем суду не наданий розрахунок розміру пені за один рік до дати звернення до суду, також відповідачу нарахували комісію, що не відповідає вимогам законодавства.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити повністю, згідно обставин, викладених у позові та у відповіді на відзив. Вказала, зокрема, на те, що відповідачу видавалась картка «Універсальна» до 09/2015 року; він також повинен був підписувати довідку про умови кредитування; з приводу збільшення відсотків банк направляв відповідачу інформацію про це за вказаною ним адресою.

Відповідач та його представник до суду не з’явилися, в надай заяві представник просив розглядати справу у їх відсутність, в задоволенні позову відмовити, відповідно до обставин, викладених у відзиві.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторони відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно позову ПАТ КБ «ПриватБанк»: відповідно до укладеного договору №б/н від 28.11.2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач стверджує, що зазначений договір складається з підписаної ОСОБА_2 анкети - заяви (а.с.5), ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг, затверджених наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 (а.с. 8-31) та «Тарифів Банку», що викладені на сайті Банку.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитної картки за договором від 28.11.2011 року позивач надав: копію анкети-заяви про приєднання до ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг (а.с.5), довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду (а.с.6-7), розрахунок заборгованості за договором (а.с.3-4).

Суд вважає, що зазначені документи не підтверджують факт укладення договору кредиту від 28.11.2011 року на строк і умовах, що викладені в позовній заяві. Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не підтверджуються доказами у справі.

Надані позивачем ОСОБА_3 та правила надання банківських послуг (а.с.8-31), на підставі яких проведено розрахунок заборгованості, не є складовою кредитного договору, оскільки в них не міститься жодної інформації, що саме з ними погодився відповідач при підписанні анкети-заяви.

В анкеті - заяві про приєднання до ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг відсутня інформація про розмір кредиту, який відповідач бажав отримати в банку, не вказано виду тарифу обслуговування кредитної карти, на який погоджувався ОСОБА_2 (а.с.5). Належні докази отримання відповідачем кредитної картки «Універсальна» на підставі зазначеної анкети - заяви в матеріалах справи відсутні, та більше того в самій позовній заявіне вказано яку саме картку отримав відповідач, строк її дії, умови кредитування.

Таким чином, в наданій анкеті-заяві ОСОБА_2 відсутні істотні умови кредитного договору, які є обов'язковими відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України.

При цьому, суд також бере до уваги наступне.

На підтвердження надання відповідачу кредиту в судовому засіданні представник позивача надав довідку про те, що між позивачем та ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким була надана кредитна картка №5211537400106360, відкрита 28.11.2011 року, термін дії 09/15.

Вказана довідка не може бути належним доказом у справі, оскільки обставини справи мають бути підтверджені певними засобами доказування. Крім того, в довідці не вказано дати укладення кредитного договору, на підставі якого була видана кредитна картка.

Жодних доказів про отримання відповідачем у 2011 році картки №5211537400106360 на підставі складеної ним анкети-заяви від 28.11.2011 року та що останній розпоряджався відповідними коштами на умовах кредитного договору - позивачем не надано.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей ніж ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За нормами ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

ОСОБА_3 публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.

Всупереч вимог вищезазначених норм матеріального та процесуального права Банк не надав суду належних та допустимих доказів укладення з відповідачем договору кредиту № б/н від 28.11.2011 року на умовах кредитка «Універсальна» та надання йому грошових коштів за цим договором.

На підтвердження доводів про отримання відповідачем кредиту у розмірі 1600 гривень на підставі договору №б/н від 28.11.2011 року, а також на підтвердження доводів про наявність заборгованості Банк надав розрахунок заборгованості за період з 28.11.2011 року по 30.12.2016 року, виписку про рух коштів за основною картою №5211537400106360 за період з 01.01.1999 року по 13.08.2018 року, комп'ютерну роздруківку фото клієнта з продуктом. Проте, зазначені докази не є належними доказами отримання позивачем кредиту та наявності у нього заборгованості за договором № б/н від 28.11.2011 року.

З виписки вбачається, що в полі кредитний ліміт зазначено 1100 гривень, а не 1600 гривень. Представлена банком комп'ютерна роздруківка фотознімку відповідача з пластиковою карткою не може бути прийнята судом у якості належного та допустимого доказу, оскільки на фотознімку не відображена інформація щодо номеру пластикової картки та на підставі якого саме договору вона видана .

Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки Універсальна, 55 днів пільгового періоду з особистим підписом відповідача, на яку посилається представник Банку, в матеріалах справи відсутня.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивач не надав докази укладення з відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору від 28.11.2011 року на умовах визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ "Приватбанк", належними доказами не довів заборгованості, тому ПАТ КБ "Приватбанк" слід відмовити у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості за недоведеністю позовних вимог.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,267,268 ЦПК України, ст.ст.526,530, ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: 36000 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2018 року.

Суддя: А.М.Чуванова