Ухвала суду № 77223567, 19.10.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/6500/18

1-кс/417/454/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2018 р. с. Марківка Луганської області

Слідчий суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е, за участю секретаря судового засідання Колеснік В.В., прокурора - Скиртача О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Марківка Луганської області клопотання слідчого СВ Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції Кривопустової Д.С. про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №412018131580000077 від 31.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В клопотанні слідчий СВ Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області зазначає, що 31.07.2018 Старобільською місцевою прокуратурою Луганської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42018131580000077 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 43 га, з кадастровим номером 44225833300:25:007:0054. На підставі ст.ст. 216, 218 КПК України, проведення досудового розслідування доручено СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області.

В ході досудового розслідування встановлено, що на земельній ділянці площею 43,7955 га (кадастровий номер 44225833300:25:007:0054), сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) державної форми власності, яка розташована на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області, за межами населених пунктів частково (на площі 38.5018 га) зростає соняшник.

До досудового розслідування кримінального провадження в якості спеціаліста залучено державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області для надання оцінки факту використання вказаної земельної ділянки та розрахунку шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Проведеною державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 43,7955 га (кадастровий номер 44225833300:25:007:0054), сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) державної форми власності, яка розташована на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області, за межами населених пунктів використовується для вирощування сільськогосподарських культур, а саме на частині земельної ділянки площею 38.5018 га зростає соняшник. Площа земельної ділянки визначена сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_2

За даними Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, рішення (розпорядження, наказ тощо) щодо передачі зазначеної земельної ділянки у користування (власність) не приймалось, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки та є порушенням вимог статей 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України.

Шкода, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки складає 43 913, 34 грн.

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка площею 43,7955 га (кадастровий номер 442258300:25:007:0054) на праві державної власності належить Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ: 39771244, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2.

17.10.2018 в ході проведення огляду місця події на земельній ділянці з кадастровим номером 44225833300:25:007:0054, загальною площею 43,7955 га, встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснювався збір врожаю з використанням сільськогосподарської техніки - комбайна ДОН-1500, д/н НОМЕР_1 та комбайна НИВА СК-5М, д/н НОМЕР_3 завантажено насінням соняшника причеп 2ПТС-4, д/НОМЕР_4, який причеплено до трактору КИЙ-14102, д/н НОМЕР_5 та причеп 2ПТС-4, д/н НОМЕР_6, який причеплено до трактору МТЗ-80П, д/н НОМЕР_2.

Вказану сільськогосподарську техніку тимчасово вилучено та повернуто власнику - ОСОБА_3 під гарантійну розписку, відповідно до якої місце зберігання є нежитлова будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Під час проведення зважування зібраного врожаю - насіння соняшнику гр-ном ОСОБА_3 в складському приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який зібрано з земельної ділянки з кадастровим номером 44225833300:25:007:0054, загальною площею 43,7955 га, з застосуванням автомобільних електронних тензометричних важелів КРОК ВТА-40 встановлено вагу зібраного насіння соняшника, яка склала 19 532 кг.

Тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події майно є речовими доказами у кримінальному проводженні, у зв'язку з чим постановою слідчого від 03.05.2018 вказані предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 107 КПК України, слідчим суддею здійснювалася фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки не відома.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника

кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Під час проведення досудового розслідування, був проведений огляд вказаної земельної ділянки з залученням відповідних спеціалістів з метою визначення площі земельних ділянок та встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесені відомості за № 42018131580000077 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 43 га, з кадастровим номером 44225833300:25:007:0054.

Відповідно до ч.1 ст.197-1 КК України кримінальна відповідальність передбачена за самовільне зайняття земельної ділянки, яке завдало значної шкоди її володільцю чи власнику.

При цьому згідно примітки до ст. 197-1 КК шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України для норм кримінального та адміністративного законодавства в частині кваліфікації злочинів і правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється нарівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу 4 Податкового кодексу України для відповідного року.

В 2018 році розмір соціальної податкової пільги складає 881 гривня ( 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника, який складав 1762 гривні).

Таким чином, кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у 2018 році можлива лише за умови завдання такої шкоди володільцю чи власнику, яка перевищує суму 88100 гривень.

Проте, в ході досудового розслідування встановлено, що заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкода складає лише 43913,34 грн., тобто дії не утворюють складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

За відсутності складу злочину слідчий суддя не вбачає передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно, яке не може вважатися речовим доказом, а тому слід відмовити слідчому у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 392 КПК України, ст. 368 КК України, слідчий суддя:

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції Кривопустової Д.С. про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №412018131580000077 від 31.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Копію ухвали вручити прокурору, слідчому та власнику майна.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.Е. Дідоренко