Рішення № 77222003, 27.09.2018, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Справа № 370/1047/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. Макарівський районний суд Київської області

у складі: судді Мазка Н.Б.

з секретарем Захарченко Т.М., Левченко Н.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що має в приватній власності земельну ділянку за №70 площею 0,077 га з цільовим призначенням – для ведення садівництва, яка розташована на території Садівницького товариства «Голубі озера» в селі Миколаївка Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Право власності на земельну ділянку набуто на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 19.01.2005 року за №27. Поруч з його земельною ділянкою розташована земельна ділянка за №71 площею 0,1026 га з цільовим призначенням – для ведення садівництва відповідача ОСОБА_2, який набув право власності на підставі рішення Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області №1 від 26.01.1995 року. Доступ до земельних ділянок здійснювався по грунтовій дорозі, яка розділяла належні сторонам ділянки. Належна йому, позивачу земельна ділянка була огороджена частково бетонним парканом та металевою сіткою, яка кріпилась на металевих стовпах. Вхід до земельної ділянки здійснювався через металеву хвіртку, а заїзд через металеві ворота. Приблизно в серпні на початку вересня 2013 року відповідач скориставшись його, позивача відсутністю без спільного погодження встановив на ґрунтовій дорозі загального користування металеві ворота з хвірткою, чим перекрив доступ до металевої хвіртки через яку він, позивач здійснював доступ до належної земельної ділянки. Жодного ключа від самовільно встановлених воріт та хвіртки йому не надано. Крім того, було демонтовано частину його огорожі у вигляді металевої сітки з металевими стовпами, а на межі його, позивача земельної ділянки, на місці проходження грунтової ділянки було самовільно побудований гараж розміром 11х6 метрів. Позивач вважає, що дії відповідача порушують його право власності на користування та розпорядження належним майном.

Позивач просить: - зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належним майном, а саме: земельною ділянкою за №70, яка розташована в Садовому товаристві «Голубі озера» села Миколаївка Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області шляхом демонтування самовільно встановлених металевих воріт.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 та М.П. позовні вимоги підтримали з посиланням на обставини, викладені в позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України, звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту подання позову про демонтування самовільно встановлених металевих воріт, позивач в силу вимог ст.12, 81 ЦПК України зобов’язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Позивач всупереч наведених норм не довів порушення його права, як власника земельної ділянки, з боку відповідача.

В обґрунтування позову суду наданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №593006 від 20.12.2005 року на ім’я ОСОБА_1, який на підставі розпорядження Макарівської РДА від 19.01.2005 року №27 є власником земельної ділянки площею 0,077 га, яка розташована в селі Миколаївка СТ «Голубі озера», ділянка 70 (а.с.7).

Також надані наступні документи.

Державний акт серії КВ на право приватної власності на землю від 12.04.1995 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Колонщинської сільської ради від 26.01.1995 року №1 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,1026 га, яка розташована на території Колонщинської сільської ради, землю передано для ведення садівництва (а.с.9).

Лист-відповідь №34-103-99.4-2379/2-16 з Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, в якому зазначено про те, що відповідно до Книги записів державних актів на право приватної власності на землю, наявні відомості про реєстрацію та видачу державного акту на право приватної власності на землю серії КВ №б/н від 12.04.1995 року площею 0,1026 га для ведення садівництва на ім’я ОСОБА_2. В Держаному земельному кадастрі дана земельна ділянка зареєстрована з кадастровим номером 3222782600:07:009:0125. Технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, розташованої в межах Колонщинської сільської ради призначеної для ведення садівництва на державний акт серії КВ №б/н 0,1026 га не розроблялась (а.а.8).

Заява за підписом ОСОБА_1 на ім’я голови правління СТ «Голубі озера» від 05.10.2013 року, в якої вбачається, що заявник просив відреагувати та дати правову оцінку діям ОСОБА_2 щодо установки воріт поперек дороги загального користування та прийняти заходи по їх зносу (а.с.10).

Витяг з протоколу від 12.10.2013 року засідання правління СТ «Голубі озера» за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.10.2013 року, з якого вбачається, що за результатом огляду на місці зафіксоване наступне: демонтовано стовпи огорожі та секції огорожі на частині ділянки №70 ОСОБА_1 Засіданням правління було вирішено: запропонувати вирішити конфліктне питання між всіма зацікавленими сторонами мирним шляхом протягом двох тижнів. У випадку незгоди по вирішенню питання, провести встановлення меж приватизованих земельних ділянок і натурі на місцевості; провести експертизу відповідності норм будівництва побудованих будівель та споруд. Всі витрати на проведення даних робіт покласти на опонентів (а.с.11).

Дані письмові докази не свідчать беззаперечно, що на земельній ділянці загального користування відповідач створює перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою.

Позивач в супереч вимог ст.60 ЦПК України, на підтвердження своїх вимог не надав суду доказів того, що його права, як власника, були порушені відповідачем. Судом не може розцінюватись як належний доказ виконане позивачем фото паркану.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

За змістом ч.4, 7 ст.376 ЦК України, залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинного збудованого об’єкта або проведення перебудови власними силами чи за її рахунок; приведення земельної ділянки до переднього стану або відшкодування витрат.

За урахуванням змісту цієї статті в поєднання з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими позовами можуть буди відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забодовою.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних, допустимих доказів існування самочинних споруд у вигляді металевих воріт, про знесення яких просить позивач.

З урахуванням наведеного судом не встановлено законних підстав для захисту прав позивача у обраний ним спосіб через недоведеність позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З наданих представником відповідача документів, а саме:

акту про надання юридичної допомоги від 04.04.2018 року;

акту про надання юридичної допомоги від 16.04.2018 року;

акту про надання юридичної допомоги від 10.06.2018 року;

акту про надання юридичної допомоги від 11.08.2018 року;

акту про надання юридичної допомоги від 17.09.2018 року;

замовлення №2 про надання юридичної допомоги від 09.04.2018 року;

замовлення №3 про надання юридичної допомоги від 01.06.2018 року;

замовлення №4 про надання юридичної допомоги від 08.08.2018 року;

замовлення №5 про надання юридичної допомоги від 11.09.2018 року;

замовлення №6 про надання юридичної допомоги від 18.09.2018 року;

рахунку-фактури №293 від 05.04.2018 року;

рахунку-фактури №385 від 19.09.2018 року;

рахунку-фактури №321 від 29.05.2018 року;

рахунку-фактури №368 від 09.08.2018 року;

квитанції НОПУФ34233 від 13.04.2018 року;

квитанції NOPYF40209 від 10.08.2018 року;

квитанції NOPYF40209 від 17.09.2018 року;

платіжного доручення №NOPYF34253 від 13.04.2018 року;

платіжного доручення №NOPYF46797 від 06.06.2018 року;

платіжного доручення №NOPYF40209 від 10.08.2018 року;

платіжного доручення №NOPYF034789 від 03.04.2018 року; у зв’язку з розглядом справи відповідачем понесені витрати в сумі 32 500.00 гривень, які підлягають стягненню з позивача.

Керуючись вимогами ст.16, ч.1, 4, 7 ст.376, 386, 391 ЦК України, ст.12, 60, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2 про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою №70, яка розташована в Садівницькому товаристві «Голубі Озера» села Миколаївка Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області шляхом демонтування самовільно встановлених металевих воріт.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії СО352958, виданий 30.03.2000 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м.Києві, на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, який має паспорт серії СН213725, виданий Радянським РУ ГУМВС України в місті Києві 21.06.1996 року, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, має ідентифікаційний номер НОМЕР_2, витрати за правничу допомогу в сумі 32 500.00 гривень (тридцять дві тисячі п’ятсот гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складення повного його тексту, у порядку передбаченому підпунктом 15.5, пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Повний текст рішення бути складений 08.10.2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.

Резолютивна частина судового рішення складена 27.09.2018 року.

Суддя