Рішення № 77221985, 10.10.2018, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/442/18

Провадження №2/377/203/18

10 жовтня 2018 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Прядко Н.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

УСТАНОВИВ:

03 липня 2018 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 81152,97 гривень.

Позовні вимоги обґрунтувались тим, що позивач з 01.03.2011 року по 19.02.2017 року працювала на ДСП «Чорнобильський спецкомбінат». В травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, незаконно утриманих коштів із заробітної плати, моральної шкоди. Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 05 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Рішенням апеляційного суду Київської області від 07 листопада 2017 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 05 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за період від 01.03.2011 року до 19.02.2017 року в розмірі 12081,41 гривень; недоотриману матеріальну допомогу на оздоровлення за 2012, 2015, 2017 роки в розмірі 6709 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні від 20.02.2017 року до 05.09.2017 року в сумі 78728,92 гривень; незаконно утримані кошти із заробітної плати за корпоративний мобільний зв’язок від листопада 2011 року до січня 2017 року в розмірі 8099,08 гривень; компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 12910,16 гривень, а також стягнуто судові витрати з державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 в сумі 3618,02 гривень, всього 122146,59 гривень. Фактично рішення апеляційного суду Київської області в повному обсязі було виконано лише 29.03.2018 року. Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні був обчислений в рішенні апеляційного суду Київської області від 07 листопада 2017 року з 20.02.2017 року по 05.09.2017 року в сумі 78728,92 гривень, то період за час затримки невиконання рішення суду становить з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року, тобто по день фактичного розрахунку. Згідно графіків роботи персоналу № 10 ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» 4х3 (понеділок-четвер) на 2017 -2018 роки з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року кількість робочих годин становить 1011. Рішенням апеляційного суду Київської області середньогодинна заробітна плата встановлена в розмірі 80 гривень 27 копійок, що становить 81152,97 гривень. Таким чином, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 81152,97 гривень.

14 серпня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог обґрунтовуючи тим, що рішення Славутицького міського суду Київської області від 05.09.2017 року про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, незаконно утриманих коштів із заробітної плати, моральної шкоди, відповідачем не оскаржувалось. На виконання вказаного рішення на підставі наказу ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» від 11.10.2017 року № 395 та розрахункового листа по заробітній платі за жовтень 2017 року, кошти в сумі 1680,02 гривень були нараховані ОСОБА_1, про що листом ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» від 19.10.2017 року № 213-2724 було її повідомлено. Рішенням апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 коштів на загальну суму 122146,59 гривень. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачем було подано касаційну скаргу та ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито провадження та 19.03.2018 року касаційна скарга передана на касаційний розгляд до Верховного Суду. 13.11.2017 року ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» звернулось до апеляційного суду Київської області про роз’яснення рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року в частині включення чи не включення обов’язкових податків і платежів у визначені судом суми. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12.12.2017 року роз’яснено, що зазначені в рішенні апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року суми стягнення з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 визначені з урахуванням державних податків та зборів. В подальшому, на виконання рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року та ухвали від 12.12.2017 року про роз’яснення рішення суду, ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» видано наказ від 19.11.2017 року № 499 про нарахування та виплату коштів ОСОБА_1. Згідно відомості нарахування коштів № 965 та платіжного доручення від 20.12.2017 року № 2450 Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» кошти в сумі 98328 гривень були виплачені ОСОБА_1. Кошти в сумі 23818,59 гривень повернені до Державного бюджету України у вигляді податків та обов’язкових платежів відповідно до положень Податкового кодексу України платіжними дорученнями Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» від 20.12.2017 року № 247, 248, 249. Таким чином, рішення суду було виконано 20.12.2017 року. Проте, незважаючи на добровільне виконання відповідачем рішення суду, ОСОБА_1 30.12.2017 року звернулась до Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби з заявою про стягнення з відповідача на її користь присуджених рішенням апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року коштів, якій фактично були їй вже виплачені. В зв’язку з цим, відповідач звернувся до Славутицького міського суду Київської області з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконавчого провадження. Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 24.01.2018 року, що набрала законної сили, у задоволенні вказаної заяви було відмовлено. В подальшому, кошти в сумі 23818,59 гривень виплачені ОСОБА_1 29.03.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 656 від 29.03.2018 року. Крім того, позивач не вірно трактує свої вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, оскільки стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, можливе тільки при поновленні на роботі, відповідно до ст. 236 КЗпП України, якою встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, а предметом позову позивача є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. Враховуючи, що рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року перебувало в апеляційному суді Київської області, в зв’язку з розглядом заяви відповідача про роз’яснення рішення суду та апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 24.01.2018 року про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, законних підстав для виконання рішення суду у відповідача не було. Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 81152,97 гривень є безпідставними.

11 вересня 2018 року до суду від відповідача надійшли пояснення щодо розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з яких вбачається, що позивач зробила розрахунок середнього заробітку за період з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року( 1011 робочих годин) в сумі 81152, 97 гривень, але не надала інформацію, що в дану суму включені податки та обов’язкові платежі. Податки та платежі від визначеного позивачем суми 81152,97 гривень становлять 19, 5 %, тобто 15824,83 гривень. Як зазначає позивач, період затримки розрахунку становить 1011 робочих годин з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року. Проте, період затримки становить 548 робочих годин з 06.09.2017 року по 20.12.2017 року, в зв’язку з чим сума розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні завищена на 37165,01 гривень.

03 жовтня 2018 року від відповідача до суду надійшла заява, в якій він просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви у зв’язку з пропущенням строку позовної давності. Зава обґрунтована тим, що позивач звернулася до суду з цим позовом більше ніж через три місяці з часу проведення з нею повного розрахунку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, посилаючись на те, що відповідач провів повний розрахунок з нею 29 березня 2018 року та виплатив їй в повному обсязі кошти згідно рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року. Період затримки розрахунку при звільненні становить з 06 вересня 2017 року по 29 березня 2018 року. Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – 81152,97 гривень, обчислена нею, виходячи із кількості робочих годин на ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» - 1011, які помножені на середньогодинний заробіток на цьому підприємстві – 80,27 гривень. З даним позовом вона звернулася вчасно, оскільки повний розрахунок з нею був проведений 29 березня 2018 року, а позовна заява здана нею на пошту 27 червня 2018 року.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв’язку з призначенням іншої справи до розгляду в апеляційному суді Київської області за участю ДСП «ЧСК» на 10 жовтня 2018 року, визнано судом безпідставним та відмовлено у його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані сторонами докази, оглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 27 від 16 лютого 2009 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ДСНВП «Чорнобильський радіекологічний центр» на посаду юрисконсульта.

Наказом № 172 о/с від 3 серпня 2009 року ОСОБА_1 переведена на посаду юрисконсульта першої категорії .

Наказом № 23 о/с від 16 лютого 2010 року ОСОБА_1 переведена на посаду провідного юрисконсульта.

Наказом ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» від 01.03.2011 р. № 8-о/с ОСОБА_1 зарахована з 1 березня 2011 року до спискового складу цього підприємства із збереженням попередніх умов праці по структурному підрозділу «Екоцентр» у зв'язку з реорганізацією.

Наказом ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» № 571-ос від 31 травня 2011 року ОСОБА_1 переведена з 1 травня 2011 року на посаду начальника юридичного відділу.

Наказом ДСП «ЧСК» № 778-ос від 29 листопада 2016 року ОСОБА_1 звільнено з роботи 19 лютого 2017 року за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Зазначені обставини підтверджені копією трудової книжки ( а.с. 159-160).

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 05 вересня 2017 року у справі № 377/424/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Головне управління Держпраці у Київській області, про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, незаконно утриманих коштів із заробітної плати, моральної шкоди, позов задоволено частково, стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 незаконно утримані у січні 2017 року кошти за користування корпоративним мобільним зв’язком на суму 1123,93 грн., компенсацію втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за грудень 2014 року на суму 556,09 грн, всього 1680 гривень 02 копійки( а.с.8-12).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 07 листопада 2017 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 05 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за період від 01.03.2011 року до 19.02.2017 року в розмірі 12081,41 гривень; недоотриману матеріальну допомогу на оздоровлення за 2012, 2015, 2017 роки в розмірі 6709 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні від 20.02.2017 року до 05.09.2017 року в сумі 78728,92 гривень; незаконно утримані кошти із заробітної плати за корпоративний мобільний зв’язок від листопада 2011 року до січня 2017 року в розмірі 8099,08 гривень; компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 12910,16 гривень, а також стягнуто судові витрати з державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 в сумі 3618,02 гривень( а.с. 13-20).

09 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» з заявою про добровільне виконання рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року, в якому зазначила реквізити свого карткового рахунку та відповідні банківські реквізити( а.с. 21).

Листом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» № 213-3273 від 06.12.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість виконання рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року в зв’язку з поданням ДСП «ЧСК» заяви про роз’яснення даного рішення( а.с.78).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року заяву Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» задоволено та роз’яснено рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат», третя особа Головне управління Держпраці у Київській області, про стягнення недоотриманої заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, утриманих коштів за корпоративний мобільний зв’язок, компенсації втрати частини доходу в зв’язку з порушенням термінів їх виплати, моральної шкоди, а саме про те, що зазначені в рішенні суми стягнення з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 визначені з урахуванням державних податків та зборів( а.с. 79).

Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» № 499 від 19.12.2017 року наказано головному бухгалтеру нарахувати та виплатити ОСОБА_1: 12081,41 гривень – недоотриманої заробітної плати за період з 01.03.2011 року по 19.02.2017 року з податками та платежами; 6709 гривень – недоотриману матеріальну допомогу на оздоровлення за 2012, 2015, 2017 роки з податками та платежами; 78728,92 гривень – середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з податками та платежами; незаконно утримані кошти із заробітної плати за корпоративний мобільний зв’язок від листопада 2011 року до січня 2017 року в розмірі 8099,08 гривень з податками та платежами; компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 12910,16 гривень з податками та платежами, судові витрати 3618,02 гривень без податків та платежів( а.с. 80-81).

З розрахункового листа за грудень 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 за рішенням суду нараховано 122146,59 гривень; відраховано: військовий збір (код класифікації 978) – 1832,20 гривень; податок з доходу (код класифікації 980) – 21986,39 гривень( а.с. 82).

Згідно довідки про нараховані кошти № 213-42 від 12.01.2018 року ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» ОСОБА_1 згідно наказу підприємства від 19.12.2017 року № 499 на підставі рішення апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 12.12.2017 року, нараховано 122146,59 гривень; сума податків 23818,59 гривень; сума до виплати 98328 гривень( 83).

Відповідно до відомості про нарахування коштів № 965 від 20.12.2017 року ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було перераховано 98328 гривень( а.с. 84).

Як вбачається з платіжного доручення № 2450 від 20.12.2017 року АТ «ОСОБА_2 Аваль» у м. Києві, ОСОБА_1 здійснено виплату за рішенням суду від 07.11.2017 року в сумі 98328 гривень( а.с.85).

Факт виплати ОСОБА_1 коштів за рішенням апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року в сумі 98328 гривень підтверджується також випискою по картковому рахунку № 26002704667326 ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» за 20.12.2017 року( а.с. 89).

29 грудня 2017 року Славутицьким міським судом Київської області ОСОБА_1 було видано виконавчий лист № 377/424/17, згідно якого стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за період від 01.03.2011 року до 19.02.2017 року в розмірі 12081,41 гривень; недоотриману матеріальну допомогу на оздоровлення за 2012, 2015, 2017 роки в розмірі 6709 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні від 20.02.2017 року до 05.09.2017 року в сумі 78728,92 гривень; незаконно утримані кошти із заробітної плати за корпоративний мобільний зв’язок від листопада 2011 року до січня 2017 року в розмірі 8099,08 гривень; компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 12910,16 гривень( а.с. 95-96).

29 грудня 2017 року Славутицьким міським судом Київської області також видано ОСОБА_1 виконавчий лист № 377/424/17 про стягнення з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 3618,02 гривень судових витрат( а.с. 91-92).

30 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з заявами про примусове виконання рішення суду та виконавчими листами № 377/424/17, на підставі яких було відкрито виконавчі провадження( а.с.93-94, 97-98, 135-136).

17 січня 2018 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильський спецкомбінат» звернулося до Славутицького міського суду Київської області з заявою про визнання виконавчого листа № 377/424/17, виданого 29.12.2017 року, таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 24 січня 2018 року, що набрала законної сили 27 березня 2018 року, у задоволенні заяви Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.( а.с. 26-31, 100)

29 березня 2018 року відповідачем було виплачено ОСОБА_1 кошти в сумі 23818,59 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 656 від 29.03.2018 року

( а.с.99).

30 березня 2018 року заступником начальника Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 377/424/17, виданого 29.12.2017 року Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» коштів в сумі 118528,57 гривень на користь ОСОБА_1, оскільки кошти перераховано згідно виконавчого документу в повному обсязі: 20.12.2017 року – 94709,98 гривень та 29.03.2018 року - 23818,59 гривень( а.с. 32-33).

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов’язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912.

Таким чином, рішенням апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року встановлено невиплату належних позивачеві сум при звільненні та в судовому засіданні встановлено факт остаточного розрахунку відповідача з позивачем 29 березня 2018 року, що підтверджено платіжним дорученням ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» від 29 березня 2018 року.

Зазначені обставини також вказані і у постанові заступника начальника Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 30 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження, тому доводи відповідача про те, що повний розрахунок з позивачем було проведено 20 грудня 2017 року спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з викладеного, період затримки розрахунку при звільненні з позивачем становить з 06 вересня 2017 року по 29 березня 2018 року, оскільки рішенням апеляційного суду Київської області від 07.11.2017 року стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.02.2017 року по 05.09.2017 року, а остаточний розрахунок з позивачем було проведено 29 березня 2018 року.

Відповідно до графіку № 10 роботи персоналу ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на 2017, 2018 роки час затримки розрахунку при звільненні з позивачем за період з 06 вересня 2017 року по 29 березня 2018 року становить 1011 робочих годин( а.с. 24-25).

Згідно довідки про розмір середньої заробітної плати ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» від 21.04.2017 року № 211-1170 середньогодинна заробітна плата ОСОБА_1 на дату звільнення, обчислена відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» складає 80 гривень 27 копійок - без відрахування податків та платежів( а.с. 114).

Як зазначено у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З урахуванням викладеного, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року становить 81152 гривні 97 копійок без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів і обчислюється наступним чином : 1011 робочих годин х 80, 27 гривень.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 надано в Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, відповідно до якого в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, виходячи із змісту ч.1 ст.233 КЗпП України та Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012, реалізація права працівника на звернення до суду з заявою про стягнення середнього заробітку з час затримки розрахунку при звільненні, пов’язується з днем, коли він дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач фактично розрахувався з позивачем 29 березня 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» № 656 від 29.03.2018 року про виплату ОСОБА_1 коштів за рішенням суду, та постановою заступника начальника Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 30 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 377/424/17, виданого 29.12.2017 року Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» коштів в сумі 118528,57 гривень на користь ОСОБА_1, оскільки кошти перераховано згідно виконавчого документу в повному обсязі: 20.12.2017 року – 94709,98 гривень та 29.03.2018 року - 23818,59 гривень( а.с. 32-33, 99).

Виходячи з цього, перебіг тримісячного строку звернення із вказаною позовною заявою до суду розпочався 29 березня 2018 року і повинен був закінчитися 29 червня 2018 року.

Позовна заява була здана позивачем на пошту 27 червня 2018 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, в якому позовна заява разом з доданими документами 03 липня 2018 року надійшла до суду, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивач звернулася до суду із позовною заявою в строк, передбачений ст. 233 КЗпП України.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяві, поясненнях та заяві про застосування строку позовної давності, не ґрунтуються на положеннях Кодексу Законів про працю України та досліджених доказах, тому до уваги судом не приймаються.

За таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року - 81152 гривні 97 копійок без утримання прибуткового податку й інших обов’язкових платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору і становлять 811 гривень 53 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат», код ЄДРПОУ 37197165, адреса місця знаходження: Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 70, на користь ОСОБА_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06.09.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 81152 гривні 97 копійок ( сума визначена без утримання прибуткового податку й інших обов’язкових платежів).

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат», код ЄДРПОУ 37197165, адреса місця знаходження: Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 70, на користь ОСОБА_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 811 гривень 53 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач – державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильський спецкомбінат», код ЄДРПОУ 37197165, адреса місця знаходження: Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 70.

Повне рішення виготовлено 15 жовтня 2018 року

Суддя Н. Ф. Теремецька