Ухвала суду № 77220554, 19.10.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16992/18

Провадження № 1-кс/344/8205/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Торованин С.В., підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника Рутковського Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010003773 від17.10.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090010003773 від 17.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 15 ч. 3 ст. 186КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.10.2018, близько 11 год. 45 год., ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки чужого майна, зайшов на територію дошкільного навчального закладу № 12 «Струмочок», що по вул. Довга, 4 у м. Івано-Франківську. З цією метою, ОСОБА_1, через двері запасного виходу, зайшов до приміщення вказаного навчального закладу.

В подальшому, ОСОБА_1, перебуваючи в коридорі загального користування, вказаного приміщення, через незачинені на замок двері роздягальні та ігрової кімнати, незаконно проник до приміщення кухні, після чого діючи умисно, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав жіночу сумку, яка належить потерпілій ОСОБА_3, в якій знаходились грошові кошти в сумі 550 грн., а також грошові кошти в сумі двох доларів США, що згідно курсу НБУ становить 55,86 грн., а всього незаконно заволодів майном потерпілої на загальну суму 605,86 грн.

Після вчинення крадіжкиОСОБА_1., утримуючи викрадене майно, направився в напрямку виходу та мав намір із викраденим покинути місце вчинення злочину, однак проходячи приміщення ігрової кімнати, був виявлений потерпілою ОСОБА_3, яка побачивши в його руках свою жіночу сумку, висловила вимогу зупинитись та припинити свої незаконні дії. В свою чергу ОСОБА_1, усвідомлюючи що його незаконні дії викрито, вчинив дії спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, вирвавшись від потерпілої ОСОБА_3, швидким кроком попрямував до запасного виходу із вказаного навчального закладу.

Однак, ОСОБА_1, злочин до кінця не довів, виконавши при цьому всі дії, які вважав необхідними, з причин які не залежать від його волі, оскільки вийшовши із приміщення, був затриманий потерпілою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Рівне, Рівненської області, зареєстрований АДРЕСА_2, житель АДРЕСА_1 громадянин України, українець, одружений, офіційно непрацюючий, раніше не судимий.

17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 18.10.2018 року в порядку ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2ст. 15 ч. 3 ст. 186КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколі огляду місця події; протоколі допиту потерпілої ОСОБА_3; протоколі допиту свідка ОСОБА_5; протоколі допиту свідка ОСОБА_6; протоколі допиту свідка ОСОБА_4; протоколі огляду предметів; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; повідомленні про підозру ОСОБА_7,та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Кримінальнеправопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 3 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років і підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може виїхати за межі м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілуОСОБА_3. та свідківОСОБА_4, іОСОБА_6.з метою уникнення ним від кримінальної відповідальності.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1, офіційно не працює, не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, постійного джерела доходу немає, вчинив тяжкий злочин і з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставини, просив задоволити та визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 17 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 18 жовтня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, Рівненської області, зареєстрованого АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, офіційно непрацюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 16 грудня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 16 грудня 2018 року включно обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Торованина С.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.