Ухвала суду № 77220111, 19.10.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

КП № 278/1306/17

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2018 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Мокрецького В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Фурман О.А.,

прокурора - Сіренького С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Володарського В.Л.,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник звернулись до суду із клопотанням про дослідження та долучення до матеріалів кримінального провадження висновку №000228/1 від 15 червня 2017 року комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи.

Прокурор та потерпілі заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту. Свої заперечення мотивували тим, що надана захисником експертиза була проведена за заявою захисника вже після закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадження та направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 до суду. За таких обставин та у порядку ст.ст. 86, 89 КПК України вказаний доказ є очевидно недопустимим доказом, так як отриманий не у порядку, передбаченому нормами КПК України.

Заслухавши думку учасників судового процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника про долучення висновку №000228/1 від 15 червня 2017 року комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи до матеріалів кримінального провадження не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Главою 20 розділу ІІІ «Досудове розслідування» визначені підстави, які регулюють порядок проведення слідчих (розшукових) дій.

Частиною 1 статті 223 КПК України глави 20 (у редакції, чинній станом на 01.08.2017 року) визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Разом з тим, згідно частини 8 вказаної статті слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Зі змісту вказаних норм убачається, що призначати експертизу після закінчення строків досудового розслідування можна лише у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 333 КПК України ( у редакції, чинній станом на 01.08.2017 року), тобто, експертиза може бути призначена судом за клопотанням сторони кримінального провадження та у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування по цьому провадженні закінчене 30 травня 2017 року, а обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 направлено до суду 31 травня цього ж року.

З огляду на викладене, станом на 02 червня 2017 року у сторони захисту були відсутні нормативно визначені підстави для безпосереднього звернення із заявою до експертної установи про проведення експертизи, оскільки справа була вже передана суду.

За приписами ч. 2 ст. 89 КПК України суд визнає доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість його дослідження або припинення його дослідження в судовому засіданні, тільки в разі встановлення очевидної недопустимості доказу.

У зв'язку з тим, що адвокат не звернуся із заявою про призначення експертизи до суду, а звернувся самостійно до експертної установи, тобто поза судовим розглядом, на думку суду, це є очевидним порушенням норм КПК України. Відтак, наданий стороною захисту висновок експерта №000228/1 від 15 червня 2017 року, у контексті ст. 89 КПК України, є вочевидь недопустимим доказом.

Разом з тим, керуючись ст. 57 Конституції України, як нормою прямої дії, суд вважає за необхідне роз'яснити, що захисник з огляду на досліджені докази по даній справі та у випадку доведеності своїх доводів, має право звернутись до суду із клопотанням у якому повинен обґрунтувати необхідність призначення іншої експертизи та визначити з цією метою перелік відповідних питань.

Керуючись ст.89 КПК України, суд,

У Х В А Л И Л И В :

Визнати у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, висновок №000228/1 від 15 червня 2017 року комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, недопустимим доказом.

Ухвала оскарженню, окремо від вироку суду, не підлягає.

Суддя: