Рішення № 77219411, 18.10.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5484/18

2/214/2670/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Бєлікової О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/5484/18

за позовною заявою Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради,

про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

Представники сторін:

від позивача - Іванова О.В.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - Дабіжа Ю.С.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР - Станкова С.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2018 року представник позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, діючи в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів громадян, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, - на користь державного закладу, в якому перебуватиме дитина або опікуна; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів громадян, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, - на користь державного закладу, в якому перебуватиме дитина або опікуна.

Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 має двох малолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2 є матір'ю - одиночкою. З 18.10.2016 року діти перебувають на обліку в Службі у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах у зв'язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов'язків. З 23.04.2018 року по 16.07.2018 року малолітніх дітей за заявою матері було влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1», оскільки вона не створила для них належних умов для проживання, а кошти на їх утримання у неї були відсутні. При цьому 16.07.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради з письмовою заявою про повернення їй дітей на виховання з наданням доступу для проведення огляду житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. З метою збереження біологічної сім'ї після проведення обстеження житлового приміщення дітей було повернуто матері. Проте 03.08.2018 року о 18.00 год. на лінію «102» надійшло повідомлення від громадян про виявлення двох малолітніх дітей, які знаходились на вулиці без нагляду дорослих та намагалися перейти проїзну частину. Працівниками правоохоронних органів було встановлено, що тими дітьми були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - діти ОСОБА_2 Як пояснила її сестра ОСОБА_8 - власниця квартири, в якій ОСОБА_2 проживала з дітьми з її дозволу, остання протягом останніх двох тижнів вдома не з'являлася, на телефонні дзвінки не відповідала, у зв'язку з чим ОСОБА_8 вимушена була забрати її дітей тимчасово до себе, однак надалі нести за дітей відповідальність та займатися їх вихованням категорично відмовилася. Після цього дітей було влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР, де вони перебувають й дотепер. Крім того, за повідомленням правоохоронних органів було встановлено, що ОСОБА_2 двічі притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, веде аморальний образ життя. Оскільки зазначені фактори в своїй сукупності є свідченням умисного невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів малолітніх дітей, на їх захист Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача Іванова О.В. не з'явилась, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, пред'явлені вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Представники третіх осіб - Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дабіжа Ю.С. та КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Станкова С.Г. в судове засідання не з'явилися, кожен окремо подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не заперечували, підтвердивши обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про розгляд справи у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву вона не подала, заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року зазначено, що «… учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.»

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, яка стосується захисту інтересів малолітніх дітей, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, її неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2) є матір'ю двох малолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_2 від 17.01.2013 року та серії НОМЕР_3 від 10.12.2014 року відповідно (а.с.6, 6-зворот).

Відомості про батька дітей внесено за прізвищем та громадянством матері - ОСОБА_2, а ім'я та по-батькові їх батька записано за її вказівкою в порядку ст.135 СК України, що слідує з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 17.08.2018 року (а.с.7, 8).

Малолітні діти значаться зареєстрованими разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4, підтвердженням чому є довідка від 15.03.2018 року №1070, видана Відділом реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради (а.с.10).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_11 проживають окремо. При цьому, ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, оскільки постійно змінює житло.

Як слідує з листа Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді №685/5.2 від 21.08.2017 року (а.с.10-зворот), з 24.10.2016 року сім'я ОСОБА_2 перебуває на обліку як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Умови для проживання дітей незадовільні, мати неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки. Сім'я неодноразово змінює місце проживання, не маючи постійного. Молодша донька ОСОБА_7 не влаштована до дошкільного навчального закладу. З ОСОБА_2 неодноразово проводились соціально-педагогічні бесіди щодо належного догляду та виховання дітей, щодо профілактики зловживання батьками спиртними напоями та чинення насилля в сім'ї.

Крім того, із заяв ОСОБА_2, поданих до Служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради (а.с.11, 12, 13, 15) слідує, що остання не має можливості проживати з дітьми за місцем реєстрації по АДРЕСА_4, оскільки в зазначеному житловому приміщенні проживає її мати ОСОБА_12, яка зловживає спиртними напоями. Її чоловік ОСОБА_11 офіційно ніде не працює та має періодичні доходи від здійснення ремонтних робіт. Коли вона приходить додому в стані алкогольного сп'яніння, діти перебувають під наглядом її сестри - ОСОБА_8 Спеціалісти служби проводять з нею профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських обов'язків.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов в квартирах за різними адресами, де ОСОБА_2 проживала сім'єю слідує, що умови є незадовільними для проживання дітей. Зокрема, в кв.АДРЕСА_5, яка складається з однієї житлової кімнати, кухні, санвузла сумісного та передпокою, санітарно-гігієнічні умови незадовільні, квартира потребує ремонту, в дитячому ліжку відсутня постільна білизна, одна дитина спить на підлозі з батьками. В квартирі відсутній холодильник, обмаль іграшок, одягу та продуктів харчування (акт обстеження від 17.10.2016 року, а.с.16).

Крім того, в ході обстеження кв.АДРЕСА_4, де також проживала ОСОБА_2 з чоловіком ОСОБА_11 та дітьми встановлено, що квартира складається з однієї кімнати, кухні, ванної кімнати, вбиральні, санітарно-гігієнічні умови незадовільні, відсутні газо- та електропостачання, стіни та стеля вкриті павутинням, шпалери відсутні, ванна відсутня, гігієнічні процедури проводити немає де, холодильник відсутній, запас харчів мінімальний, готової їжі немає, гігієнічні засоби відсутні, комплект постільної білизни один. Діти не мають окремих спальних місць, голодні та не доглянуті, одягу та іграшок мінімум, книжки для дітей відсутні (акт обстеження від 23.04.2018 року, а.с.17).

В ході судового розгляду також встановлено, що з 23.04.2018 року по 16.07.2018 року малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за заявою їх матері ОСОБА_2 було влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1», оскільки вона не створила для них належних умов для проживання, а кошти на їх утримання у неї були відсутні. При цьому 16.07.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради з письмовою заявою про повернення їй дітей на виховання з наданням доступу до житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, запевнивши, що вона створила для них належні умови для проживання та взмозі їх забезпечувати (а.с.14).

Дійсно, як слідує з акту обстеження житлово-побутових умов від 06.06.2018 року (а.с.18) в кв.АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_8, з дозволу останньої (а.с.14-зворот) ОСОБА_2 проживає зі своєю сім'єю. Житло централізовано забезпечене тепло-, електро-, газо- та водопостачанням, водовідведенням. Санітарно-гігієнічні умови в задовільному стані. В квартирі стійкий неприємний запах, меблі недоглянуті, в пилу, холодильник відсутній. В квартирі обмежений запас круп.

З метою збереження біологічної сім'ї після проведення обстеження житлового приміщення дітей було повернуто матері.

За фактом неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, свідченням чому є відповідь Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 27.10.2016 року (а.с.19).

03.08.20187 року о 18.00 год. на лінію «102» надійшло повідомлення від громадян про виявлення двох малолітніх дітей, які знаходились на вулиці без нагляду дорослих та намагалися перейти проїзну частину. Працівниками правоохоронних органів було встановлено, що тими дітьми були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - діти ОСОБА_2 Як пояснила ОСОБА_13, вона доглядала за дітьми протягом останніх двох тижнів, оскільки ОСОБА_2 додому не6 приходила, на телефонні дзвінки не відповідала. Як сталося так, що діти знаходились без нагляду вона не змогла пояснити (а.с.22). Факт знайдення дітей зафіксовано в акті від 03.08.2018 року. В ході розмови працівникам правоохоронних органів діти повідомили, що їх мати відсутня вдома протягом декількох днів, а вони перебували зі сторонньою людиною (а.с.23-24).

Встановлені судом обставини, підтверджені обсягом наявних доказів в своїй сукупності суд розцінює як свідчення незацікавленості відповідача ОСОБА_2 життям, здоров'ям, матеріальним благополуччям та майбутнім її малолітніх дітей, фактично умисно самоусунувшись від виконання батьківських обов'язків, що суд розцінює як свідоме нехтування їх виконанням. При цьому, факт неодноразових залишень дітей під наглядом сторонніх людей, які безвідповідально до цього відносились, в результаті чого малі діти без догляду тинялись вулицями міста є свідченням безвідповідального ставлення матері до дітей, фактично свідоме залишення їх в умовах, що створюють небезпеку для їх життя, здоров'я. До того ж свідоме віддання малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1», де їх ніхто з батьків жодного разу не навідував, в черговий раз підтверджує те, що діти відповідачеві взагалі не потрібні.

Відповідно до ч.1 ст.141, ст.150 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, моральний стан.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов'язків по її вихованню, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав.

При цьому, в розумінні п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3, який узгоджується з нормами ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей, про що зазначено в п.15 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3.

Таким чином, з аналізу зазначених вище положень закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України слідує, що позбавлення батьківських прав можливе лише у разі винної поведінки відповідачів, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, при цьому докази, які б свідчили про ухилення відповідачів від виконання обов'язків щодо виховання дитини мають бути безспірними.

При вирішенні справи суд також приймає до уваги положення принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй від 20.11.1959 року, відповідно до якого малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні №39948/06 від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначив, що «… розірвання сімейних зв'язків між батьками та дитиною означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, у зв'язку з чим рішення національних органів має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання…».

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради від 07.08.2018 року №135 (а.с.9), вирішено доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7

В контексті приписів ч.6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов'язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Так, суд погоджується із зазначеними висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт неналежного виконання нею батьківських обов'язків, яке виражається у відсутності з її боку піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, не прийняття участі в їх вихованні, безвідповідальне ставлення до них загалом. При цьому така поведінка ОСОБА_2 є винною та свідомою. Подання відповідачем заяви про влаштування дітей до інтернату, та залишення дітей під наглядом сторонніх осіб без попередження про це є безпосередніми свідченнями самоусунення від виконання батьківських обов'язків та відсутності інтересу до життя та майбутнього дітей. Провівши ретельний аналіз життя ОСОБА_2, у тому числі відсутність офіційного місця роботи, часту зміну місця проживання, характеризуючи дані, її ставлення до дітей, пасивне відношення до них протягом останнього часу, відсутність тенденції до виправлення, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення її батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18.12.2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п.65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

Поміж іншим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на передбачене ст.169 СК України її право на поновлення батьківських прав в судовому порядку після зміни її поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, обставин, що були підставою для її позбавлення батьківських прав з переосмисленням її ставлення до дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Як слідує з положень ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред'явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки відповідач є фізично здоровою особою в працездатному віці, має можливість та зобов'язана утримувати своїх дітей, не дивлячись на фактичну відмову від них, доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частини (тобто по 1/6 на кожну дитину) від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.08.2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватимуть діти.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з осіб, які будуть стягувачами аліментів, не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти продовжуватимуть стягуватись з вирахуванням тієї рівної частки (1/6 відповідно), що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в 1409,60 грн. за одночасне пред'явлення немайнової та майнової вимог, які є окремими об'єктами справляння судового збору.

В порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355, п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки (по 1/6 на кожну дитину) від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.08.2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому будуть перебувати діти.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчі листи для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через районний суд протягом 30 днів з дня його ухвалення.

Відомості про сторін:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, код ЄДРПОУ юридичної особи 05410871, юридична адреса: вул. Володимира Великого 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4.

Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, код ЄДРПОУ 24450647, юридична адреса: вул. Павла Глазового 4-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 25843219, юридична адреса: вул. Ватутіна 51а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Заочне рішення суду складено та підписано 18.10.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.