Рішення № 77219343, 18.10.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1389/18

Провадження № 2/188/647/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

від третьої особи не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223885900:01:001:1117 площею 1,0096 га., на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцеві – ОСОБА_2 ( яка померла 13.06.2016 року) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 136200 від 25.11.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.06.2016 року померла мати позивачки ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 1223885900:01:001:1117 площею 1,0096 га., на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 136200 від 25.11.2008 року.

Факт родинного зв’язку позивача та спадкодавця підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-КИ №438483 від 17.06.1975 року.У свідоцтві про народження позивачки та в державному акті на право власності на земельну ділянку вказане дівоче прізвище матері позивачки – ОСОБА_3. У подальшому – 16.01.2012 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, внаслідок чого змінила прізвище на ОСОБА_4. Дошлюбне прізвище позивачки згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3. 11.06.1994 року позивачка у зв’язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-КИ № 250303 від 11.06.1994 року.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно з яким усе належне їй майно заповіла позивачці, що підтверджується заповітом від 01.02.2011 року № 4, що посвідчений виконавчим комітетом Хорошівської сільської ради.

Після смерті спадкодавця позивачка звернулася протягом строку на прийняття спадщини до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу та подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

07.08.2018 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Петропавлівського нотаріального округу для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що залишилася після померлої ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 1223885900:01:001:1117 площею 1,0096 га., на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 136200 від 25.11.2008 року.

Але згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.08.2018 року завідувач Петропавлівської державної нотаріальної контори відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з неподанням оригіналу правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності спадкодавця на спірну земельну ділянку, який спадкодавцем дійсно було втрачено.

Від спадщини у вигляді спірної земельної ділянки позивачка не відмовляється, спадщину прийняла, але отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та розпоряджатися цим майном на сій розсуд не має змоги у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа у зв’язку з чим змушена звернутися до суду.

В судове засідання позивач не з’явилась, подала заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань від представника третьої особи на адресу суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи від відповідача надійшла заява, відповідно до якої він просить справу розглянути у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії 1-КИ № 214990 виданого 16.01.2012 року встановлено, що ОСОБА_3 змінила своє прізвище на прізвище чоловіка ОСОБА_2. (а.с.7)

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КИ № 250303 виданого 11.06.1994 року встановлено, що ОСОБА_6 змінила прізвище на прізвище чоловіка ОСОБА_1. (а.с.6)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КИ № 694601 виданого 16.06.2016 року встановлено, що ОСОБА_2 Васентина Семенівна померла 13 червня 2016 року. (а.с.13).

Відповідно до копії державного акту серії ЯЖ № 136200 від 25.11.2008 року на земельну ділянку, яка знаходиться на території Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області встановлено, що ОСОБА_3 мала у власності земельну ділянку площею 1,0096 га., цільове призначення якої – для ведення особистого селянського господарства. (а.с.8)

Відповідно до заповіту засвідченого 01.02.2011 року секретарем виконавчого комітету Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області встановлено, що ОСОБА_3 се належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, заповіла ОСОБА_1. (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом засвідченого 02.10.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 отримала в спадок від померлої ОСОБА_2 5/6 частини будинку, який знаходиться за адресою вул. Польова,42 с. Троїцьке Петропавлівського району Дніпропетровської області. (а.с.15).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.08.2018 року виданою приваьним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що розташована на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровької області, після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 13.06.2016 року у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку. (а.с.18)

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 1217 ЦК України зазначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Стаття 1261 ЦК України містить вичерпний перелік осіб, що входять до першої черги спадкоємців за законом: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, будь-які інші спадкоємці, окрім позивача відсутні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач в установленому законом порядку не відмовився від прийняття спадщини, отже є спадкоємцем на законних підставах.

З огляду на викладене є правомірними та підлягає задоволенню заявлена позивачем позовну вимогу щодо визнання за нею права власності на спадкове майно, що належало її померлій матері – ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки суд не вбачає винних дій відповідача у виникненні спору, згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223885900:01:001:1117 площею 1,0096 га., на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцеві – ОСОБА_2 ( яка померла 13.06.2016 року) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 136200 від 25.11.2008 року

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_7