Рішення № 77219332, 20.09.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/826/18

2/0187/327/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Миколаївської селищної ради Петриківського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, треті особи: Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

25.06.2018 до суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Миколаївської селищної ради Петриківського району, третя особа: Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_4, яка померла 15.06.2004, терміном один місяць.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 являється їй рідною бабусею. 15 червня 2004 року бабуся померла, на момент смерті вона була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з: житлового будинку в цілому, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 138, в смт Миколаївка Петриківського району Дніпропетровської області, право власності набуте на підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок, видане 12.04.1976 року Виконкомом Миколаївської селищної Ради депутатів трудящих; з земельної ділянки, розташованої на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, розміром 6, 3868 га, передана для товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП; з земельної ділянки, що розташована за адресою: смт Миколаївка, вул. Леніна, 138, розміром 0,4739 га, передана для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 061069.

При житті ОСОБА_4 залишила заповіт від 26.01.2000 року, посвідчений секретарем виконкому Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 04. Відповідно до якого, все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних долях.

Один із спадкоємців ОСОБА_6, її дядько13.06.2006 – помер. З заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, після померлої ОСОБА_4, за час свого життя не звертався.

Спадкоємцями до вказаного заповіту є вона ОСОБА_7 (відповідно до свідоцтва про шлюб змінила прізвище на Франчук) та її рідна сестра ОСОБА_2, відповідач у справі.

01.06.2018 вона звернулася до Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу їй Свідоцтв про право на спадщину за заповітом на майно померлої 15.06.2004 ОСОБА_4 Однак державний нотаріус ОСОБА_9 відмовила у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що заява про прийняття спадщини у визначений законом строк до нотаріальної контори не подавалась.

Відповідач ОСОБА_2 також пропустила строк прийняття спадщини, однак на спадкове майно, що залишилося після померлої бабусі ОСОБА_4 не претендує.

Мотивувала пропуск строку для прийняття спадщини з поважної причини, а саме, те, що на її утриманні знаходилася мати ОСОБА_10 інвалід ІІІ групи, яка мала тяжкий та невиліковний діагноз «Сахарний діабет». Вона постійно потребувала стороннього догляду та тривалого лікування, всі заощадження які вона мала витрачалися лише на лікування матері, а тому звернулася до нотаріальної контори, лише після смерті своєї матері.

26.06.2018 ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

19.07.2018 ухвалою суду у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3, яка є рідною сестрою позивача, яка не претендує на спадщину після бабусі ОСОБА_4

Ухвалою суду від 23.08.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлений позов з наведених у ньому підстав та просили його задовольнити у повному обсязі. Також позивач надала пояснення, в яких розповіла суду, що дійсно пропустила строк для прийняття спадщини, через те, що спочатку вона поховала свою бабусю, потім свого дядька, весь цей час на її утриманні знаходилася її мати ОСОБА_10, яка постійно потребувала стороннього догляду та тривалого лікування, всі заощадження які вона мала витрачалися лише на лікування матері, а тому звернутися до нотаріальної контори, не мала можливості, звернулася лише після смерті своєї матері.

Відповідач – Миколаївська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву від 11.09.2018, про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Не заперечує проти прийняття ОСОБА_1 спадщини за заповітом. Зокрема, не заперечує про прийняття спадщини ОСОБА_1 й депутат по округу № 6 Миколаївської селищної ради ОСОБА_11 (а.с. 66).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надіслала засобами електронного зв'язку заяву, в якій відмовляється від спадкового майна належного їй за заповітом, після смерті ОСОБА_4, яка померла 15.06.2004 на користь позивача ОСОБА_1 (а.с.55).

Представник третьої особи: Петриківська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.37).

Третя особа ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтвердила факти вказані позивачем, в подальшому надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечує (а.с.46).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили надані покази ОСОБА_1, яка дійсно поховала свою бабусю, потім свого дядька, весь цей час на її утриманні знаходилася мати ОСОБА_10, яка тяжко хворіла, була діабетиком, всі кошти витрачалися на її лікування, позивач мала скрутне матеріальне становище, за таких обставин пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Заслухавши пояснення позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, об’єктивно проаналізувавши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справ.

Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених Позивачем вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст.76-81 ЦПК України).

ОСОБА_4 встановлено, що 15.06.2004 померла ОСОБА_4 (бабуся Позивача), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-КИ № 562322, видане 15.06.2004 (а.с. 13).

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, згідно якого, все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті на що за законом вона матиме право заповідає ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних долях. Заповіт посвідчено 26.01.2000 секретарем виконкому Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 04 (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається:

- з житлового будинку в цілому, що розташований за адресою: вул. Центральна (до перейменування Леніна), буд. 138 в смт Миколаївка Петриківського району Дніпропетровської області, що належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданим 12.04.1976 року Виконкомом Миколаївської селищної Ради депутатів трудящих. Право власності зареєстровано «Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації» 12.04.1976 року, за реєстровим № 324 (а.с.15);

- з земельної ділянки, розташованої на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, розміром 6, 3868 га, переданої для товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого 19.05.1999 Миколаївською селищною Радою народних депутатів (а.с. 16);

- з земельної ділянки, розташованої за адресою: смт Миколаївка, вул. Леніна, 138, розміром 0,4739 га, передана для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 061069, виданого 01.06.2001 Миколаївською селищною Радою народних депутатів (а.с. 17);

Прізвище позивача у вищезазначеному заповіті значиться «Мельник», проте остання змінила 20.03.2009 його на «Франчук» у зв’язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_13, актовий запис № 112, що підтверджується копіює свідоцтва про шлюб серії І-КИ № 132841 (а.с. 14).

Крім Позивача, спадкоємцями відповідно до заповіту є: ОСОБА_14, ОСОБА_8.

При цьому, як встановлено судом 13.08.2006 ОСОБА_14 (рідний дядько Позивача) - помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-КИ № 095505, видане 14.08.2006 (а.с. 22). Дітей чи близьких родичів, які б претендували на частку його спадщини померлий не мав.

Інший спадкоємець, відповідач у справі ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_8) Г.М. відповідно до поданої заяви від 16.08.2018 відмовляється від спадкового майна належного їй за заповітом, після смерті ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 (а.с.55).

Спадщина ніким не прийнята. Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом. Зазначене узгоджується з листом Петриківської державної нотаріальної контори ''щодо надання інформації'' від 27.06.2018, з якого вбачається, що на майно ОСОБА_4, померлої 15.06.2004, заведена спадкова справа № 110/2018 за заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ОСОБА_1 Інших заяв не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видаволось (а.с.38).

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

01.06.2018 Позивач звернулася до Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про видачу їй Свідоцтв про право на спадщину за заповітом на майно померлої 15.06.2004 ОСОБА_4, але отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії через не подання заяви про прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (а.с.11).

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як доказ того, що Позивач є єдиним спадкоємцем, після померлої ОСОБА_4 до матеріалів справи долучено довідку видану виконкомом Миколаївської селищної ради Петриківського району від 07.06.2018, з якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно фактично прийняла спадщину після померлої ОСОБА_4, яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом взяття речей померлої. З дня смерті останньої і по теперішній час ОСОБА_1 проживає за адресою спадкодавця (а.с.24).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Постановою Пленуму Верховного ОСОБА_4 України за №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» (п.24) роз’яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому суд враховує, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Спадщина ніким не прийнята.

Разом з тим, судом встановлено причину пропуску того, що Позивач не подав своєчасно нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а саме те, що на утриманні Позивача знаходилася мати ОСОБА_10 інвалід ІІІ групи, яка мала тяжке захворювання. Остання потребувала стороннього догляду та тривалого лікування, які надавала їй донька ОСОБА_1 Після смерті спадкодавця, стан матері позивача погіршився, що вимагало періодичного обстеження та лікування, всі заощадження витрачалися на лікування матері, коштів зовсім не вистачало, а тому позивач звернулася до нотаріальної контори, лише після смерті своєї матері.

Вказані обставини підтверджено наступними письмовими доказами:

- копію посвідчення № 193356/40 виданого 01.01.1999 Дніпровським районним відділом соціального захисту населення, з якого вбачається, що ОСОБА_10 (мати позивача) дійсно являється інвалідом ІІІ групи (а.с.23);

- довідку, видану 07.06.2018 сімейним лікарем ОСОБА_15 КЗ ОЗ КМР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1», відповідно до якої ОСОБА_10 (мати позивача) з 1982 року знаходилась на диспансерному обліку в КЗОЗ ЦПМСД № 1 з тяжкими захворюваннями та потребувала постійного догляду та лікування (а.с.25).

- копію свідоцтва про смерть 12.07.2017 ОСОБА_10, серії І-КИ № 756031, виданого 18.07.2017 (а.с.21).

Зокрема, вказані обставини підтверджені у своїй сукупності як матеріалами справи так і показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_16, допитаних у судовому засіданні.

Зазначені причини пропуску строку є поважними, оскільки вони пов'язані з об'єктивними труднощами для спадкоємця для подання заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору.

Жодних доказів на спростування доводів Позивача, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Враховуючи встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки Позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважною, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

На підставі представлених доказів, суд переконався в тому, що на час відкриття спадщини на утриманні Позивача знаходилась тяжко хвора мати, яка потребувала постійного догляду та лікування, у зв'язку з чим вона не мала можливості вчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Оскільки Позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд з метою забезпечення права на спадщину спадкоємця, виходячи також із принципів розумності та справедливості, дійшов висновку що можливо надати додатковий строк для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89 та 264 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1268, 1270, 1272, 1297 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Миколаївської селищної ради Петриківського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, треті особи: Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_3 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) додатковий строк терміном в один місяць, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої 15 червня 2004 року ОСОБА_4.

ОСОБА_4 витрати позивачем сплачені в повному обсязі та розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 25 вересня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_17