Вирок № 77219256, 18.10.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/652/15-к Провадження №1-кп/0187/158/18

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, угоду про визнання винуватості в кримінальній справі (кримінальне провадження № 12014042020000189) відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, раніше судимого:

02.11.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

01.09.2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України, у відповідності до ч.4 ст. 70 КК України, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

за участю прокурора Марковецького Ю.Б., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Петренко І.Ф., представника потерпілого в особі: регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

10.07.2014 приблизно о 12:00 ОСОБА_1 будучи працівником 14-го околодку ВСП «Дистанція колій Нижньодніпровськ - Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» та перебуваючи на робочому місці, а саме в приміщенні для зберігання робочого інструменту, вхід до якого в робочий час є загальнодоступним для всі робітників околодку, виявив гвинтовий ключ від приміщення для зберігання залізничного металобрухту (не придатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), вхід до якого не є загально доступним для всіх робітників 14-го околодку, де матеріально відповідальною особою є ОСОБА_4 Достовірно знаючи про те, що в даному приміщенні дійсно зберігається залізничний металобрухт (неприродні для експлуатації деталі верхньої будови колії) типу 3, в цей момент у ОСОБА_1 виник корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, тим самим вищезазначений металобрухт, визначив як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, зокрема залізничного металобрухту (непридатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), і переслідуючи при цьому корисливі мотиви, ОСОБА_1 10.07.2014 у період часу з 12.00 до 14.00 прибув незаконно заволодів гвинтовим ключем від приміщення де зберігається залізничний металобрухт та використовуючи його за призначенням, шляхом відкручення стрижню гвинтового замку незаконно проник до вищезазначеного приміщення, яке розташоване на території станції Бузівка Придніпровської залізниці (с. Личкове, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська область), з якого здійснив крадіжку залізничного металобрухт типу 3 вагою 470 кг., ринкова вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 157 від 12.09.2014, на 10.07.2014 складає 1179 грн. 70 коп.

Після чого, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим заподіявши ВСП «Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» матеріальний збиток на суму 1179 грн. 70 коп. (без урахування ПДВ).

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 11.07.2014 о 12:00 ОСОБА_1 будучи працівником 14-го околодку ВСП «Дистанція колій Нижньодніпровськ - Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» та перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в приміщенні для зберігання робочого інструменту, вхід до якого в робочий час є загальнодоступним для всі робітників околодку, виявив гвинтовий ключ від приміщення для зберігання залізничного металобрухту (не придатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), вхід до якого не є загально доступним для всіх робітників 14-го околодку. В цей момент у ОСОБА_1 виник корисливий умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, тим самим вищезазначений металобрухт, він визначив як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, зокрема залізничного металобрухту (непридатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, скоюючи злочин повторно, ОСОБА_1 11.07.2014 у період часу з 12:00 до 16:00 маючи доступ до приміщення де зберігається гвинтовий ключ від приміщення де зберігається залізничний металобрухт незаконно заволодів ним та, використовуючи його за призначенням, шляхом відкручення стрижню гвинтового замку незаконно проник до вищезазначеного приміщення, яке розташоване на території станції Бузівка Придніпровської залізниці (с. Личкове, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська область), з якого здійснив крадіжку залізничного металобрухт типу 3 вагою 420 кг., ринкова вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №157 від 12.09.2014, на 11.07.2014 складає 1054 грн. 20 коп.

Після чого, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим заподіявши ВСП «Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» матеріальний збиток на суму 1054 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ).

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.07.2014 о 12:00 ОСОБА_1 будучи працівником 14-го околодку ВСП «Дистанція колій Нижньодніпровськ - Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» та перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в приміщенні для зберігання робочого інструменту, вхід до якого в робочий час є загальнодоступним для всі робітників околодку, виявив гвинтовий ключ від приміщення для зберігання залізничного металобрухту (не придатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), вхід до якого не є загально доступним для всіх робітників 14-го околодку, де матеріально відповідальною особою є колійний майстер ОСОБА_4 Достовірно знаючи про те, що в даному приміщенні дійсно зберігається залізничний металобрухт (неприродні для експлуатації деталі верхньої будови колії) типу 3, в цей момент у ОСОБА_1 виник корисливий умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, тим самим вищезазначений металобрухт, він визначив як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, зокрема залізничного металобрухту (непридатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, скоюючи злочин повторно, ОСОБА_1 31.07.2014 у період часу з 14:00 до 16:00 маючи доступ до приміщення де зберігається гвинтовий ключ від приміщення де зберігається залізничний металобрухт, незаконно заволодів ним та використовуючи його за призначенням, шляхом відкручення стрижню гвинтового замку незаконно проник до вищезазначеного приміщення, яке розташоване на території станції Бузівка Придніпровської залізниці (с. Личкове, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська область), з якого здійснив крадіжку залізничного металобрухт типу 3 вагою 320 кг., ринкова вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №157 від 12.09.2014, на 31.07.2014 складає 803 грн. 20 коп.

Після чого, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим заподіявши ВСП «Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» матеріальний збиток на суму 803 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ).

Також, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.08.2014 о 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 будучи працівником 14-го околодку ВСП «Дистанція колій Нижньодніпровськ - Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» та перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в приміщенні для зберігання робочого інструменту, вхід до якого в робочий час є загальнодоступним для всі робітників околодку, виявив гвинтовий ключ від приміщення для зберігання залізничного металобрухту (не придатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), вхід до якого не є загально доступним для всіх робітників 14-го околодку, де матеріально відповідальною особою є колійний майстер ОСОБА_4 Достовірно знаючи про те, що в даному приміщенні дійсно зберігається залізничний металобрухт (неприродні для експлуатації деталі верхньої будови колії) типу 3, в цей момент у ОСОБА_1 виник корисливий умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, тим самим вищезазначений металобрухт, він визначив як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, зокрема залізничного металобрухту (непридатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, скоюючи злочин повторно, ОСОБА_1 03.08.2014 у період часу з 17:00 до 19:00 маючи доступ до приміщення де зберігається гвинтовий ключ від приміщення де зберігається залізничний металобрухт, незаконно заволодів ним та використовуючи його за призначенням, шляхом відкручення стрижню гвинтового замку незаконно проник до вищезазначеного приміщення, яке розташоване на території станції Бузівка Придніпровської залізниці (с. Личкове, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська область), з якого здійснив крадіжку залізничного металобрухт типу 3 вагою 500 кг., ринкова вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №157 від 12.09.2014, на 03.08.2014 складає 1255 грн.

Після чого, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим заподіявши ВСП «Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» матеріальний збиток на суму 1255 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ).

Також, продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.08.2014 у невстановлений в ході досудового слідства час достовірно знаючи про те, що в приміщенні для зберігання залізничного металобрухту (не придатних для експлуатації деталей верхньої будови колії) дійсно зберігається значна кількість залізничного металобрухту (неприродні для експлуатації деталі верхньої будови колії) типу 3 у ОСОБА_1 виник корисливий умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, а саме до приміщення для зберігання залізничного металобрухту (не придатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), вхід до якого не є загально доступним для всіх робітників 14-го околодку, де матеріально відповідальною особою є колійний майстер ОСОБА_4 тим самим вищезазначений металобрухт, він визначив як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, зокрема залізничного металобрухту (непридатних для експлуатації деталей верхньої будови колії), з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, скоюючи злочин повторно, ОСОБА_1 06.08.2014 о 22:00 попередньо взявши із собою інструмент, а саме полотно пилки по металу ОСОБА_1 прибув на станцію Бузівка Придніпровської залізниці що розміщена в с. Личкове, Магдалинівського району, Дніпропетровської області де за допомогою полотна пилки по металу та фізичної сили, шляхом перепилювання стрижню гвинтового замка проник у приміщення де зберігається залізничний металобрухт звідки здійснив крадіжку залізничного металобрухт типу 3 вагою 340 кг., ринкова вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 157 від 12.09.2014, на 06.08.2014 року складає 853 грн. 40 коп.

Після чого, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим заподіявши ВСП «Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» матеріальний збиток на суму 853 грн. 40 коп. (без урахування ПДВ).

Вказаними умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднане з проникнення у сховище.

18 жовтня 2018 року між прокурором, за надання представником потерпілого в особі регіональної філії Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3, письмової згоди прокурору на укладення даної угоди та обвинуваченим ОСОБА_1, в присутності захисника адвоката Петренко І.Ф., укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої останній беззастережно визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, закрема щодо їх обставин та правової кваліфікації і визнав розмір матеріально правових вимоги ПАТ «Укрзалізниця» та погодився на стягнення з нього 5145 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином.

Сторони погодили покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. При цьому сторони погодили, що на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді 3 років 8 місяців 26 днів позбавлення волі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав повністю та погоджується з заявленим цивільним позовом, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, йому зрозумілі.

Адвокат Петренко І.Ф. підтримала клопотання обвинуваченого про затвердження укладеної під час судового розгляду угоди про визнання винуватості.

Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості та просить призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Представник потерпілого в судовому засіданні пояснила, що регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» надала письмову згоду прокурору на укладення даної угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1, з її умовами вони погоджуються та проти її затвердження не заперечує.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд, переконавшись що надана суду угода відповідає вимогам статті 472 КПК України та укладена прокурором з письмової згоди представника потерпілого, укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання, взяті за угодою обвинуваченим, можуть бути виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 18 жовтня 2018 року, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання зі стягненням на користь потерпілого збитків завданих злочином.

При цьому призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_1 засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.09.2017 та йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Тому, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання необхідно призначити шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та покарання визначеного за вищевказаним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, з застосуванням положень ст.ст. 72 та 73 КК України.

При визначенні початку обрахунку строку відбування покарання та зарахування попереднього ув'язнення суд керується положеннями ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закон у України від 21.11.2015 № 838-VIIІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» та правовим висновком сформованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.08.2018 (справа № 663/537/17) та вважає за необхідне початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 27.04.2016 при цьому зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання за цим вироком відбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.09.2017, за яким строк відбування покарання рахується з 27.04.2016 по 28.03.2017 включно з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі, з 29.03.2017 до 12.06.2018 включно з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі, та з 13.06.2018 що є днем обрання обвинуваченому заходу попереднього ув'язнення по день набрання даним вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі.

Суд враховуючи особу обвинуваченого та обставин встановлених під час кримінального провадження, керуючись ст. 377 КПК Укрїани вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого за можливе, до набрання вироком законної сили, замінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюна такий, що не пов'язаний з тримання під вартою - на особисте зобов'язання з покладенням на ОСОБА_1, обов'язків передбачених ст. 194 КПК Країни.

Речовий доказ по справі: 2 фрагмента металевого стрижню гвинтоподібного замка, згідно п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України повернути законному володільцю - потерпілому.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 жовтня 2018 року, що укладена між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років 8 (вісім) місяців 26 (двадцять шість) днів позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 квітня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_1 зарахувати в строк покарання за цим вироком відбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2017 року, за яким строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувався з 27 квітня 2016 року до 28 березня 2017 року включно з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі, з 29 березня 2017 до 12 червня 2018 року включно з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі, та з 13 червня 2018 року по день набрання даним вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили, звільнивши обвинуваченого з-під варти в залі судового засідання.

Покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1)Не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду.

2)Повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання або перебування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» матеріальні збитки у розмірі 5145 (п'ять тисяч сто сорок п'ять) грн. 50 коп.

Речовий доказ по справі: 2 фрагмента металевого стрижню гвинтоподібного замка повернути законному володільцю - ПАТ «Укрзалізниця».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В. О. Говоруха