Рішення № 77217931, 10.10.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5268/17

Провадження № 2/210/635/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" жовтня 2018 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сільченко В. Є.

секретаря судового засідання Семко Н. А.

за участі:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

свідка ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6, до Публічного акціонерного товариства Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром», третя особа Головне управління Пенсійного фонду України про встановлення факту роботи в важких і шкідливих умовах праці, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування якої зазначає, що він працював на підприємстві ВАТ Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» (далі – відповідач) в період з 24 грудня 1981 року, а у шкідливих та важких умовах праці з 02.08.1982р. по 25.01.2000 рік, про що зроблено записи в трудовій книжці. Ці дані записані в особовій картонці П-2, а також, як в трудовій книжці так і в особовій картонці П-2 поставлено штамп з написом: «за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2.» При роботі в кар'єрі на глибині 150 метрів і нижче - за списком № 1, а напроти останнього запису – підстава, тобто наказ по названому підприємству №618 від 28.11.94р. В березні 2010 року позивач отримав від відповідача ОСОБА_7 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів (далі - ОСОБА_7), на підставі якої йому була назначена пенсія в Інгулецькому ПФ (далі - третя особа) з 30.04.2010 року. Позивач почав отримувати пенсію за Списком №2, з чим не погодився та звернувся до третьої особи за поясненнями про відмову в отриманні пенсії за списком №1. З метою врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вищезгаданим питанням та просив надати йому уточнюючу довідку. Так, позивач отримав від відповідача відповідь, в якій останній пояснив, що за спірний період, відсутні підстави для надання пільгової довідки за списком №1. З даним твердженням позивач не згоден та вважає дії відповідача неправомірними, тому просив суд встановити факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 працював на підприємстві Відкрите акціонерне товариство (зараз Публічне акціонерне товариство) Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» з 02.08.1982року по 01.01.1998 року на посаді вибуховика у шкідливих та важких умовах праці, яка віднесена до Списку №1 шкідливих виробництв, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та зазначив, що до пільгового стажу роботи ОСОБА_6 має зарахуватись період роботи на посаді вибуховика, з 02.08.1982р. року по 01.01.1998 року, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових підставах за Списком № 1, оскільки несвоєчасно проведена атестація не може порушувати право на належне пенсійне забезпечення, за умови того, що позивач працював з особливо шкідливими умовами праці, що підтверджено належними доказами.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, та зазначив, що вибухові роботи із застосуванням спеціальних методів підривання, які виконували цех №3 та 7, не виконувались в умовах кар’єрів та не відносяться до відкритих гірничих робіт, не має жодних підстав для підтвердження факту роботи Позивача у якості вибуховика зайнятого повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці. Тому просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_4, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та пояснила, що в спірний період роботи Позивача, а саме з 02.08.1982 року по 01.01.1992 рік діяли списки затвердженні ОСОБА_8 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якими посада вибуховика в кар'єрі була передбачена лише Списком №2. В період з 01.01.1992 року по 01.01.1998 рік діяли списки затверджені постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року №10 та постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року, якими посада вибуховика була передбачена Списком №1, але лише у випадку підтвердження роботи в кар'єрі на глибині нижче 150 метрів. Враховуючи зазначене головною умовою набуття особою права на пільгову пенсію за Списком №1 є факт роботи в кар'єрі на глибині 150 метрів і нижче, даний факт може підтвердити лише підприємство на якому особа набула пільговий стаж, на підставі первинних документів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що Позивача знає, працювали разом приблизно з 1986 по 2000 роки. Свідок зазначив, що він отримує пенсію по Списку №1. Разом з позивачем, певний час працювали на поверхні. ОСОБА_6 увесь час працював з ним у бригаді.

Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідка, дослідивши письмові докази у справі, суд доходить до наступного висновку.

Так, статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Позивач відповідно до трудової книжки у спірний період працював в ВАТ Промислово-виробниче підприємство “Кривбасвибухпром”, а саме з 02.08.1982 року вибуховиком 5 розряду в кар'єрі гірничому цеху та з 01.03.1987 по 01.01.1998 рік вибуховик 8 розряду в кар'єрі, гірничий цех №7 і до 25.01.2000 року працював в кар’єрі не змінюючи специфіку праці (а.с.8 зворот, а.с. 9).

Відповідно до змісту п. 10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.

Відповідно до п.3 вищевказаного Порядку, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Судом встановлено, що в спірний період роботи Позивача, а саме з 02.08.1982 року по 01.01.1992 рік діяли списки затвердженні ОСОБА_8 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якими посада вибуховика в кар'єрі була передбачена лише Списком №2.

В період з 01.01.1992 року по 01.01.1998 рік діяли списки затверджені постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року №10 та постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року, якими посада вибуховика була передбачена Списком №1, але лише у випадку підтвердження роботи в кар'єрі на глибині нижче 150 метрів.

Враховуючи зазначене головною умовою набуття особою права на пільгову пенсію за Списком №1 є факт роботи в кар'єрі на глибині 150 метрів і нижче, даний факт може підтвердити лише підприємство на якому особа набула пільговий стаж, на підставі первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2010 року Позивач отримав від Відповідача ОСОБА_7 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів за №20.2-34/29 від 18.03.2010 року, на підставі якої йому була назначена пенсія в Інгулецькому ПФ з 30.04.2010 року (а.с.21).

Згідно листа №17/25/20.2 від 01.08.2017 року, Позивачу роз’яснено, що за період з 02.08.1982р. по 31.12.1997р. відсутні підстави для надання пільгової довідки за списком №1, тому що позивач працював вибуховиком на вибухових дільницях гірничих цехів №3,7, які займались проведенням вибухових робіт з використанням спец методів вибухів та виконували роботи на поверхні, а не в кар’єрах (а.с.23).

Оскільки в спірний період роботи відповідача відсутній запис про підтвердження пільгового стажу на підставі атестації робочих місць, даний запис вперше було зроблено в записі №12 коли Позивач був переведений на взривну дільницю №2 тому посилання Позивача на записи в його трудовій книжці які підтверджують наявність у нього пільгового стажу є безпідставними.

Також, з матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог вказаної постанови на підприємстві Відповідача проведено атестацію робочих місць (наказ від 28.11.1994 р. №618), якою встановлено право на пільгову пенсію вибуховиків гірничих цехів, вибухових та бурових дільниць у кар’єрах 150 м та нижче (а.с. 15-19).

Враховуючи те, що відповідно до п.4 вказаної постанови атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років, то атестація проведена Відповідачем вчасно з дотриманням порядку її проведення, затвердженим ОСОБА_8 КМУ №442 від 01.08.1992 року.

Отже, посилання Позивача на несвоєчасно проведену атестацію також судом не береться до уваги, враховуючи те, що порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.

Зважаючи на те, що вибухові роботи із застосуванням спеціальних методів підривання, які виконували цех №3 та 7, не виконувались в умовах кар’єрів та не відносяться до відкритих гірничих робіт, не має жодних підстав для підтвердження факту роботи Позивача у якості вибуховика зайнятого повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці.

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі - підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

Так, на вимогу Позивача 18.03.2010 р. Відповідачем видано уточнюючу довідку № 20.2-34/29 складену та оформлену відповідно до вимог діючого законодавства на підставі технологічного процесу, архівної особової картки П-2, довідки цеху, розрахунково-платіжних відомостей. Оскільки нормативними документами передбачена можливість підтверджувати пільговий стаж винятково первинними документами за час виконання роботи, то довідку було складено на підставі таких документів.

Нормативним документами передбачена можливість підтверджувати пільговий стаж винятково первинними документами за час виконання роботи, свідки можуть підтвердити лише стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, а не пільгову. Порядок підтвердження трудового стажу показаннями свідків визначений постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637. Позивачем до суду не надано жодного документа, яким б було доведено факт роботи його у кар’єрі на глибині 150 м та нижче у період з 02.08.1982 р. по 01.01.1998 р.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов’язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить до переконання, що позивачем у порушення статті 81 ЦПК України не доведено заявлених позовних вимог, не надано належних доказів на підтвердження поважності причин невиконання обов’язків потерпілої особи, при цьому юридична необізнаність позивача, на яку він посилається у своїй заяві, не може стати підставою для задоволення його вимог, у зв’язку з чим суд доходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи той факт, що позивач не надав жодних доказів у підтвердження виконання ним робіт в кар'єрі на глибині 150 метрів і нижче, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні не доведені, а отже в їх задоволенні слід відмовити.

Окрім того, ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А статтею 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ОСОБА_7 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за №20.2-34/29 від 18.03.2010 року. На підставі даної довідки Позивачу була призначена пенсія за списком №2 з 30.04.2010 року. Позивач у випадку незгоди з призначеною пенсією, мав змогу звернутися до суду за захистом своїх інтересів протягом встановленого законодавством строку, але цього не зробив. Відповідно до ст. 267 ЦК України наслідками пропущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду. Відповідно до п. 11 ОСОБА_8 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови в позові тільки в разі доведеності позовних вимог. Отже, суд вважає за необхідне відмовити в позові у зв’язку з його недоведеністю, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 95, 206, 263, 264, 315, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_6, до Публічного акціонерного товариства Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром», третя особа Головне управління Пенсійного фонду України про встановлення факту роботи в важких і шкідливих умовах праці – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18 жовтня 2018 року.

Суддя: В. Є. Сільченко