Постанова № 77213471, 18.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13913/17

Провадження № 22-ц/772/2080/2018

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гриневич В. С.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 рокуСправа № 127/13913/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів : Зайцева А. Ю., Шемети Т. М.,

за участі секретаря Кирилюк Л. М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконним та часткове скасування рішення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області, постановлену у цій справі 11 вересня 2018 року у м. Вінниці суддею цього суду Гриневичем В. С., дати складення повного тексту ухвали не відомо,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Вінницької міської ради про скасування п. 14.1 рішення Вінницької міської ради № 537 від 10 листопада 2006 року в частині передачі земельної ділянки площею 783 кв м., мотивуючи його тим, що прийняте рішення про передачу у власність ОСОБА_8 цієї земельної ділянки, на якій розміщено гараж, що належить ОСОБА_3, позбавило можливості останню набути право власності на вказану ділянку та ділянку, необхідну для обслуговування гаражу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2017 року відкрито провадження у справі.

13 листопада 2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області залучено до участі у вказаній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору спадкоємців ОСОБА_8 - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

29 березня 2018 року представник позивача звернувся до суду із заявою про призначення судової земельно-технічної експертизи.

За результатом розгляду цієї заяви ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи розташовані на земельній ділянці по вулиці АДРЕСА_1, площею 0,0783 га, переданій у власність ОСОБА_8, згідно з пунктом 14.1 рішення Вінницької міської ради від 10 листопада 2006 року № 537, споруди, які перебувають у власності або у користуванні ОСОБА_3? Якщо так, зазначити їх місце розташування, площу, конфігурацію відносно вказаної земельної ділянки, та площу земельної ділянки необхідну для їх обслуговування;

- чи існує (існувало станом на 10 листопада 2006 року) накладення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0783 га, яку передано у власність ОСОБА_8, згідно з пунктом 14.1 рішення Вінницької міської ради від 10 листопада 2006 року № 537, на земельну ділянку площею 0,0585 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2, яка була передана у постійне спільне користування, на підставі рішення виконавчого комітету від 27 листопада 1997 року № 1220 «Про вилучення і надання земельних ділянок в індивідуальній забудові та часткові зміни в рішенні виконкому від 10 вересня 1997 року № 911…», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно з біржовим контрактом про купівлю-продаж № 139 від 03 листопада 1995 року. Якщо так, то яка площа накладення та її місце розташування.

Не погодившись із постановленою ухвалою, третя особа - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Позивач на апеляційну скаргу подала відзив, з якого вбачається, що з оскаржуваною ухвалою вона погоджується, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указу Президента України № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Вінницької області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Вінницького апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у м. Вінниці.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справ вбачається, що предметом позовних вимог є вимоги про скасування пункту 14.1 рішення Вінницької міської ради від 10 листопада 2006 року № 537 в частині передачі ОСОБА_8 земельної ділянки площею 783 кв м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що згідно з постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 вересня 2012 року у кримінальній справі № 212/11344/2012 ОСОБА_8 отримав у власність земельну ділянку в межах будинковолодіння АДРЕСА_1, на якій на той час знаходився металевий гараж, що належав на праві власності ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду від 20 жовтня 2009 року та ухвали цього ж суду від 17 грудня 2009 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 грудня 2009 року у справі № 2-5239/09 роз'яснено, що за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 жовтня 2009 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 9/20 частини цегляного будинку по 1-му провулку Пирогова, 12 у м. Вінниці, позначений на плані літерою «А» 1/3 огорожі, Б гараж, Г уборная, В сарай, Д гараж.

Представник позивача у заявленому клопотанні про призначення судової земельно-технічної експертизи зазначив, що належний позивачу гараж під літерою Д, який розташований за адресою АДРЕСА_2, фактично знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, яка передана у власність ОСОБА_8, згідно з оспорюваним рішенням.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3-5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Частиною 1 ст. 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно зі ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Суд першої інстанції, з'ясувавши думку учасників справи щодо призначення заявленої у клопотанні експертизи, зважаючи на предмет позову та необхідність спеціальних знань для з'ясування обставин, що мають значення для справи, дійшов вірного висновку про її призначення, визначивши при цьому відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України зміст питань з яких має бути проведена ця експертиза.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дотримався наведених вимог процесуального закону, а доводи апелянта не є підставою вважати про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, оскільки при поданні клопотання про призначення земельно-технічної експертизи позивач реалізував свої процесуальні права, запропонувавши суду питання, роз'яснення яких на його думку, потребує висновку експерта. Натомість, представник третьої особи, заперечивши щодо проведення експертизи, інших питань не запропонував, а лише зауважив, що оскаржуваному рішенню Вінницької міської ради вже надана правова оцінка Вінницьким апеляційним адміністративним судом, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Частиною 1 ст. 182 ЦПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Згідно з ч. 1 ст. 192 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України).

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції зобов'язаний був закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 жодних заяв та клопотань про закриття провадження по справі не подавав, а суд першої інстанції жодного процесуального рішення з цього питання не приймав. Крім того матеріали справи не містять достатніх доказів, на підставі яких можна було б робити висновки з цього питання без витребування та дослідження справи, на яку посилається апелянт.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення страви, тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування рішення.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України вказану ухвалу слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : А.Ю. Зайцев

Т.М. Шемета

Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2018 року.