Рішення № 77213008, 04.10.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3825/18

2/296/1762/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, поданим адвокатом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Житомир» про визнання права на приватизацію квартири та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2018 позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради, у якому просили:

- визнати право ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордера на дане житлове приміщення;

- зобов’язати ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради після отримання документів прийняти рішення про передачу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку приватизації у приватну власність в рівних частинах квартиру АДРЕСА_1 без вимоги про надання ордера на вказане житлове приміщення.

В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами її сім’ї, як наймача вказаного житлового приміщення. З моменту вселення і до теперішнього часу позивачі зареєстровані у квартирі та постійно у ній проживають. Вказана квартира була надана попередньому наймачу ОСОБА_7 на підставі обмінного ордера №590 від 08.06.1983, що підтверджується особовим рахунком №51905. Ордер зберігався відповідним ВЖЕРЕП, з незалежних від позивачів причин був втрачений. У третьої особи ТОВ ’’КК ’’КомЕнерго-Житомир’’, яке обслуговує будинок позивачів, також відсутній ордер на квартиру АДРЕСА_3, оскільки не був переданий даному підприємству від попереднього балансоутримувача, крім картки прописки і поквартирної картки. Позивачі вирішили приватизувати належну їм квартиру, проте через відсутність ордера відповідачем по справі відмовлено у передачі у приватну власність займаного житлового приміщення.

Ухвалою суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

15.05.2018 від представника третьої особи ТОВ «Керуюча Компанія «КомЕнерго-Житомир» на адресу суду надійшли пояснення щодо позову, у яких товариство не заперечує щодо його задоволення (а.с.45-49).

21.05.2018 року від представника відповідача ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позов, посилаючись на положення Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення про порядок передачі квартир, жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", за якими надання ордеру на квартиру для її приватизації є обов"язковим у переліку документів, визначеному п.п. 17,18 Положення (а.с.66-69).

23.05.2018 року представник позивачів ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради (а.с.71-74).

24.05.2018 судом задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про витребування від Житомирської міської ради належним чином завіреної копії рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради або Житомирської міської ради про зміну вулиці Гагаріна, 52 на вулицю Бальзаківська, 8 (а.с.83).

Протокольною ухвалою суду 04.10.2018 клопотання представника позивачів про надання додаткового строку для подачі доказів і прийняття додаткового доказу задоволено (а.с.106-107).

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав і поданих доказів та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради в судове засідання не з’явився, проти позову заперечував з підстав, вказаних у відзиві. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.113).

Представник третьої особи - ТОВ ’’КК ’’КомЕнерго-Житомир’’ позов підтримала з наведених у ньому підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та третьої особи, суд дійшов наступного висновку.

Так, ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами сім’ї наймача вказаного житлового приміщення, які з моменту вселення і до теперішнього часу зареєстровані та проживають у вказаній квартирі.

Вказані обставини підтверджується записами у поквартирній картці, картках прописки, довідкою з місця проживання від 18.04.2018 (а.с.18,19,20).

Судом також встановлено та не заперечується учасниками справи, що квартира №56 на підставі обмінного ордера №590 від 08.06.1983 року надана попередньому наймачу ОСОБА_7, що підтверджується особовим рахунком № 51905, який вівся до певного часу ЖЕК № 12 (а.с.21).

Вказаний ордер зберігався у відповідному ВЖРЕП у відповідності до п.72 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР № 470 від 11.12.1984.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 144 від 11.03.2011 внесено зміни в договори найму жилих приміщень та відкрито особові рахунки, зокрема ОСОБА_3 на квартиру № 56 будинку№8 по вул. Бальзаківській м. Житомира за взаємною згодою. Особовий рахунок на ОСОБА_8, батька її чоловіка, закрито (а.с.17).

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено представником третьої особи в судовому засіданні, ордер на вищевказану квартиру у ТОВ ’’КК ’’КомЕнерго-Житомир’’, яке обслуговує будинок позивачів відсутній, оскільки попереднім балансоутримувачем не передавався, крім картки прописки і поквартирних карток.

Таким чином, третя особа не має можливості надати позивачам ордер та не володіє інформацією про його місцезнаходження.

Разом з тим, з отриманих відповідей КП «ВЖРЕП№16» Житомирської міської ради, Богунської районної ради, Корольовської районної ради та Державного архіву Житомирської області встановлено, що ордер на квартиру № 56 та рішення про його видачу у них відсутні (а.с.23-26).

На звернення ОСОБА_3 до ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради із заявою про передачу їй та членам її сім’ї квартири АДРЕСА_4 у приватну власність в порядку приватизації, останнім відмовлено (а.с.22).

Підставою для відмови у приватизації квартири зазначено відсутність у позивачів ордера на дане житлове приміщення, оскільки його обов’язковість передбачена п. 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396.

Через відмову відповідача передати у приватну власність позивачам квартиру, останні вважають, що відбулося порушення їх конституційних та житлових прав на отримання житла з державного житлового фонду у приватну власність шляхом його приватизації.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської Ради народних депутатів від 11.01.1996 №12 "Про впорядкування адрес будівель" 5-ти поверховому житловому будинку по вулиці Гагаріна, 52 надано нову адресу:вулиця Бальзаківська, 8 (а.с.86-89).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до ст.9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир державного житлового фонду, які перебувають у власності територіальних громад. Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир на користь громадян України. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир. Частиною 1 ст. 8 вказаного Закону закріплено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними, зокрема, органами місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 10 ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачі мають право на отримання у приватну власність займаної ними квартири АДРЕСА_5 шляхом її приватизації, а відмова відповідача у реалізації ними такого права є такою, що суперечить Конституції України, Житловому і Цивільному кодексу України та нормам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідач є органом, уповноваженим на передачу квартир громадянам у приватну власність в порядку приватизації. ОСОБА_6 житлового господарства при здійсненні процедури передачі приватизації керується, зокрема, «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396.

Вказаним Положенням передбачено, що до переліку документів, зазначених у його пункті 18, громадянами має бути поданий ордер на житлове приміщення, яке вони виявили намір приватизувати. Проте, у разі відсутності ордера у особи, даний нормативно-правовий акт не містить вказівок, яким чином має діяти орган, уповноважений на передачу квартир у власність громадян шляхом приватизації, що стало підставою для відмови відповідачем у передачі позивачам їхньої квартири у приватну власність.

Суд зауважує, що Конституція України за юридичною силою є найвищим нормативно-правовим актом, норми якої є нормами прямої дії. Чинний Житловий кодекс та Цивільний кодекс України, якими гарантовано право громадянам на приватизацію їхніх квартир, є другими за юридичною силою нормативно-правовими актами після Конституції. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» є третім за юридичною силою в ієрархії нормативно-правових актів, яким також гарантовано позивачам право на отримання у власність шляхом приватизації належної їм квартири.

Натомість, «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396, є найнижчим за юридичною силою актом у серед правових актів даного інституту правовідносин.

Відповідно до ч.7 ст. 10 ЦПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.18 вищевказаного Положення в частині вимоги про надання позивачами втраченого не з їх вини ордера та вважає цю позицію такою, що порушує житлові права позивачів і не відповідає вимогам правових актів, що мають вищу юридичну силу, а надто Конституції України.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача прийняти рішення про передачу позивачам квартири у приватну власність без вимоги про надання ордера суд вважає, що дана вимога задоволенні не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 N 10-рп/2010, положення ч.1 ст.143 Конституції України, згідно з якою органи місцевого самоврядування «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції», слід розуміти так, що вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб’єкти владних повноважень.

До компетенції суду не входить зобов’язання відповідача приймати конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати право позивачів на приватизацію квартири без наявності ордера, оскільки правомірність володіння і користування їх житловим приміщенням підтверджується належними доказами та не заперечується учасниками справи. Однак, суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на нього законом.

За таких обставин, позовна вимога про зобов’язання відповідача прийняти рішення про передачу квартири у приватну власність задоволенню не підлягає.

Обраний позивачами спосіб захисту своїх прав в частині визнання за ними права на приватизацію квартири за відсутності ордера, суд вважає таким, що узгоджуються з нормами ст. ст. 2, 5, 10 ЦПК України та ст. 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а отже відповідають вимогам ч.2 ст.16 ЦК України, де закріплено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений судом у визначених законом випадках.

З урахуванням встановлених обставин та правовідносин суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивачами у позовній заяві заявлено клопотання про віднесення сплаченого судового збору на їх рахунок, суд задовольняє вказане клопотання та понесені позивачами витрати зі сплати судового збору з відповідача не стягує.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 житлового господарства Житомирської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Житомир» задовольнити частково.

Визнати право наймача ОСОБА_3, членів сім’ї наймача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на приватизацію квартири АДРЕСА_6 за відсутності ордера на дане житлове приміщення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

РНОКПП НОМЕР_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_7

Позивач:

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

РНОКПП НОМЕР_2

проживає за адресою:

АДРЕСА_7

Позивач:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

РНОКПП2650102331

проживає за адресою:

АДРЕСА_7

Відповідач:

ОСОБА_6 житлового господарства

Житомирської міської ради

ЄДРПОУ 34900607

місцезнаходження:

м. Житомир, м-н С.П. Корольова, 4/2

Третя особа:

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Керуюча компанія «КомЕнерго-Житомир»

ЄДРПОУ 35795447

місцезнаходження:

м. Житомир, вул. Гагаріна, 18

Повний текст рішення складено 16.10.2018.

Cуддя О. С. Рожкова