Рішення № 77212263, 04.10.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20944/18

Провадження № 2/761/5960/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.

за участі секретаря Малашевського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" про визнання трудових відносин припиненими та стягнення заборгованості із заробітної плати,-

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" ( далі по тексту - відповідач) про визнання трудових відносин припиненими та стягнення заборгованості із заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до наказу № 83 від 20.12.2016 року позивача було прийнято на посаду заступника директора комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство". Відповідно до розпорядження № 125 від 23.05.2017 року на позивача було покладено виконання обов'язків генерального директора відповідача. 03.04.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення з посади заступника директора відповідача за власним бажанням. Зазначена заява була направлена поштою, що підтверджується поштовою квитанцією. Таким чином, відповідач отримавши заяву позивача про звільнення з посади був зобов'язаний видати наказ про його звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України. Разом з тим, неодноразові зверенння позивача до відповідача щодо необхідності документального оформлення звільнення позивача та внесення відповідного запису до його трудової книжки не дали жодного результату. Окрім того, починаючи з січня 2018 року відповідач не нараховує та не виплачує позивачеві заробітної плати, що є порушенням передбаченого ст. 43 КУ права на працю. Враховуючи викладене, позивач просив визнати припиненими трудові відносини між комунальним підприємством Київської обласної ради "Автогосподарство" та ОСОБА_1 з 20.04.2018 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України; визнати ОСОБА_1 звільненим з посади заступника директора комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство", а також стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у сумі 22874, 48 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгяду справи по суті на 04.10.2018 року о 14.45 год.

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача подав через канцелярію суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав. На клопотанні про витребування доказів не наполягав та не заперечував з приводу ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подавав.

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до Наказу № 83 від 20.12.2016 року позивача прийнято на посаду заступника директора КП "Київської обласної ради "Автогосподарство".

Відповідно до Розпорядження № 125 від 23.05.2017 року позивач призначений виконуючим обов'язки генерального директора КП "Київської обласної ради "Автогосподарство".

03.04.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення з займаної посади за власним бажанням з 03.04.2018 року, яку було направлено на адресу відповідача, для вирішення питання його звільнення, що підтверджується копіями фіскальних чеків.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007, та від 29 січня 2008 року № 2- рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Статтею 115 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чин іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника(ч.ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП).

Згідно ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст. 36 та пунктах 1,2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 ст. 36)) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених упункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_1 за період з 4 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року отримав від відповідача заробітну плату урозмірі 19414, 38 грн. без виключення суми утриманого податку.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, враховуючи вказані вимоги Порядку, розрахунок невиплаченої заробітної плати відповідачем позивачеві за період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року повинен здійснюватись таким чином: середня заробітна плата за листопад та грудень 2017 року - 6471,46 грн.; середньоденна заробітна плата за листопад та грудень 2017 року - 300, 98 грн., число робочих днів у період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року - 76 днів; сума середньої заробітної плати за період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року - 22874, 48 грн.

Отже, виходячи з наведеного позивачем розрахунку, який перевірений судом, розмір заборгованості відповідача перед позивачем із заробітної плати за період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року становить 22874, 48 грн.

Уповноважений орган КП «Київської обласної ради "Автогосподарство" проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянуло по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачем порушено права позивача на припинення трудового договору та отримання заробітної плати, то позовні вимоги про визнання припиненними трудових відносин з відповідачем, визнання позивача звільненим та стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати у сумі 22874,48 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" про визнання трудових відносин припиненими та стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між комунальним підприємством Київської обласної ради "Автогосподарство" та ОСОБА_1 з 20.04.2018 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Визнати ОСОБА_1 звільненим з посади заступника директора комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" з 20.04.2018 року.

Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 22874,48 грн.

Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1:02218, АДРЕСА_1, НОМЕР_1.

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Автогосподарство", 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 04012477.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено 09.10.2018 року.