Ухвала суду № 77211708, 21.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"21" вересня 2018 р.

справа № 755/14045/18

провадження № 2/755/5774/18

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 2, 8, 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, зміст позовної заяви не містить даних реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача та аналогічні дані відповідача, якщо такі відомі позивачу.

Крім того, у матеріалах заяви відсутнє підтвердження того, що позивачем не подано будь-якого іншого позову (позовів), не залежно від його (їх) підсудності, до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, зміст позовної заяви не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що має відповідати положенню п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з тим, в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України позивачем не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та власноручно завірено позивачем, що також є порушенням п. 8 ч. 2 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовні заяві можуть бути вказані й інші відомості необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно положення п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. (ч. 2, 4 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України)

Разом з тим, на підтвердження наявності предмета спору позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви докази належності на праві власності спірного спадкового майна спадкодавцеві ОСОБА_4 станом на день її (Витяг з державного реєстру прав власності на нерухоме майно). При цьому в матеріалах позовної заяви відсутні відомості та/або докази, які підтверджують, що позивач/особа, яка надає правничу допомогу, здійснили всі залежні від них дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, - що відповідає положенням статті 83 ЦПК України та є дотриманням п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 , п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Крім того, судом надано оцінку письмовим клопотанням позивача, долученим до матеріалів позовної заяви задля забезпечення доказової бази з метою об'єктивності ухвалення рішення суду.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. (ч. 3, 4 ст. 117 Цивільного процесуального кодексу України)

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про призначення посмертних експертиз - судово-психіатричної та судово-медичної експертиз, почеркознавчої експертизи, що є заявою про забезпечення доказів у розумінні ч. 2 ст. 116 ЦПК України, позивачем не долучено до заяви докази оплати нею судового збору по 352,40 грн. за кожну із вказаних експертиз, що є підставою для повернення заяви заявнику. Крім того, вказане клопотання не містить зазначення позивачем її наміру на оплату вказаних нею експертиз, а також до клопотання (заяви) не долучено медичної документації щодо стану здоров'я спадкодавця, а саме: медичних карт захворювань ОСОБА_4 та медичної карти психіатричного хворого, у разі перебування спадкодавця на обліку у лікаря психіатра. При цьому матеріали позову не містять жодного доказу на підтвердження здійснення позивачем всіх залежних від неї дій на здобуття доказової бази задля подальшого проведення зазначених нею експертиз.

Разом з тим, подавши клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою отримання відповіді експерта: чи виконано рукописний текст, підпис від імені спадкодавця ОСОБА_4 саме спадкодавцем ОСОБА_4 у заповіті від 27.04.2017 року, позивачем не зазначено, який юридично значимий факт вона має намір встановити за наслідками отримання відповіді за вказаним питанням, в той час як згідно змісту позовної заяви позивач ставить під сумнів сам факт складання спадкодавцем ОСОБА_4 оспорюваного заповіту. Крім того, позивачем не ураховано, що почеркознавчою експертизою не підлягає до встановлення факт вчинення досліджуваного підпису третьою особою «від імені» «в інтересах» особи, якою проставлено підсліджуваний запис (підпис), а підлягає до встановлення виконання підпису від імені особи тією ж особою чи іншою особою.

З огляду на зазначені неточності щодо формулювання питань для проведення почеркознавчої експертизи, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу наступні положення, які мають бути ураховані позивачем під час виконання вимог, викладених у даній ухвалі суду.

Об'єктами почеркознавчої експертизи є підпис і почерк (у вигляді рукописних записів, як буквених так і цифрових).

На почеркознавчу експертизу (або експертне дослідження) надаються оригінали документів, відповідно до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями).

Для проведення почеркознавчої експертизи (або експертного дослідження) необхідно надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку і підпису певної особи від імені якої значиться підпис (та/або особи, яка виконала підпис від імені іншою особи).

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до дати складання досліджуваного документа; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення справи, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані безпосередньо для проведення експертизи (або експертного дослідження).

В якості вільних зразків можуть бути надані тексти, підписи, що належать до службової переписки, автобіографії, особисто заповнені анкети, заяви, листи, підписи в установчих, приватизаційних документах, посвідченнях, договорах, заявах про видачу паспорта, платіжних відомостях, касових ордерах, пенсійних справах, анкетах, щотижневиках, блокнотах та інших документах.

Вільних зразків почерку повинно бути не менше ніж на 15 аркушах, підписів - не менше 15, експериментальних зразків почерку - не менше ніж на 10-15 аркушах, експериментальних зразків підписів - не менше 5-8 аркушів.

Таким чином, позивачем має бути уточнено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в частині уточнення питання перед експертом, а також позивачем має бути ураховано, що для проведення експертного дослідження вказаного виду позивачем має бути надано вільні та/або умовно-вільні зразки підпису спадкодавця ОСОБА_4 не менше ніж на 10-15 аркушах, ураховуючи неможливість отримання експериментальних зразків почерку, у зв'язку зі смертю ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган