Ухвала суду № 77209828, 11.10.2018, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 766/7808/17

Провадження № 1-кс/648/604/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року смт. Білозерка

Слідчий суддя Білозерського районного суду Херсонської області Рибас А.В., за участю секретаря Кравченко В.Ю., розглянувши в приміщенні суду смт. Білозерка Херсонської області скаргу заявника ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 від 23 квітня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42015230000000024,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області із скаргою на постанову старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 від 23.04.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015230000000024 від 06.02.2015 року, на підставі ч.1 п.2 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377 КК України, в діях ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, 19.121960 року народження.

В обґрунтування своєї скарги зазначає, що вищевказана постанова слідчого є незаконною, не відповідає вимогам ст.ст. 94, 110 КПК України, оскільки висновки слідчого прокуратури про встановлення відсутності складу вищезазначених злочинів не ґрунтуються на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, сама постанова про закриття кримінального провадження є невмотивованою та в ній не надано оцінки кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, слідчим не були вжиті заходи для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, в тому числі тих, на які зверталася увага слідчими суддями при скасуванні постанов слідчого про закриття цього кримінального провадження (ухвали слідчих суддів від 11.04,2016, 02.06.2017, 02.11.2017, 26.02.2018). Вважає, що викладений у постанові про закриття провадження висновок слідчого про те, що «виклик чи запрошення судді Рябової О.Д. головою суду ОСОБА_4 до свого кабінету, де перебував ОСОБА_3, не може створювати склад злочину, передбачений ст. 376 ч. 2 КК України, оскільки перебування однієї особи в кабінеті іншої, ще не свідчить про факт втручання в діяльність судді», є надуманим та таким, що грубо порушує вимоги ст. 126 Конституції України та гарантований Конституцією України принцип незалежності та недоторканності судді; слідчим прокуратури свавільно проігноровані та залишені поза увагою ухвали слідчих суддів, і яких наголошувалось, що відповідно до ст. 376 КК України, втручання у діяльність судді може бути здійснено у бідь-якій формі, а також не виконані вказівки щодо необхідності вжиття заходів для правильного та об’єктивного з’ясування усіх обставин кримінального провадження. Просив скасувати постанову слідчого прокуратури Херсонської області ОСОБА_5 від 23.04.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015230000000024 від 06.02.2015 року.

В судовому засіданні 02.10.2018 року ОСОБА_6 підтримав свою скаргу та просив її задовольнити, додатково пояснивши суду, що слідчий прокуратури ОСОБА_2 під час досудового розслідування встановив факт перебування гр. ОСОБА_3 у службовому кабінеті голови Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_4 та розмови із суддею Рябовою О.Д., проте всупереч вимогам закону не надав належної оцінки вищевказаному факту та не оголосив про підозру у вчинені злочину особі, яка вчинила втручання в здійснення правосуддя суддею, натомість незаконно закрив кримінальне провадження. Слідчий прокуратури усунувся від виконання своїх повноважень, передбачених ст. 40 КПК України, і залишив поза увагою встановлені ним фактичні обставини втручання у процесуальну діяльність судді Рябової О.Д. з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також погроз ОСОБА_3, висловлених на адресу судді Рябової О.Д., які були сприйняті нею реально; не з'ясував, як того вимагали ухвали слідчих суддів, яке відношення має ОСОБА_3 до діяльності громадських активістів, які планували проведення акцій та мирних зібрань під приміщенням суду; не взяв до уваги та не надав оцінку факту залишення адміністративної справи зі скороченими строками розгляду у провадженні судді, що перебуває на лікарняному, факт незаконного перерозподілу адміністративної справи відносно ОСОБА_7 тричі одному й тому ж судді - Рябовій О.Д., що неможливо без втручання у роботу автоматизованої системи документообігу суду, а також не дав належної оцінки показанням гр. ОСОБА_3, який пояснив, що прийшов до суду попередити про акції активістів «Самопомочі» та «Правого сектору», а також факту виклику судді Рябової О.Д. головою суду ОСОБА_4 до службового кабінету останнього та залишення її там для розмови віч на віч зі сторонньою особою за зачиненими дверима свого службового кабінету. Вважає, що під час досудового слідства встановлений факт розмови ОСОБА_3 з суддею Рябовою О.Д. з приводу конкретної справи, яка перебувала у провадженні цього судді, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.376 ч. 2 КК України.

Слідчий прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 у судовому засіданні 02.10.2018 року викладені у скарзі доводи не визнав, вважав, що прийняв рішення про закриття кримінального провадження обґрунтовано та на підставі всебічно досліджених ним обставин провадження, посилаючись на той факт, що не встановлено свідків та очевидців здійснення тиску на суддю Рябову О.Д. та виказування погроз на її адресу, та не здобуто інших доказів такого тиску та виказування погроз, в тому числі не підтверджено погіршення стану здоров’я останньої після розмови, яка мала місце 05.10.2015 року з ОСОБА_3, вважав, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутній склад злочинів, передбачених ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377 КК України, просив відмовити в задоволенні скарги за необґрунтованістю.

Заслухавши заявника та слідчого прокуратури Херсонської області, дослідивши додані до скарги матеріали, а також надані на запит суду матеріали кримінального провадження №42015230000000024 слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини другої статті ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Під час розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови, законність та достатність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що 23 квітня 2018 року за наслідками досудового розслідування у кримінальному провадженні №2015230000000024 старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 376 ч.1, 377 ч.1, 376 ч.2 КК України в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

При цьому, виконавши слідчі дії, на необхідності проведення яких з метою забезпечення об’єктивного та повного дослідження усіх обставин події наголошувалось слідчими суддями в ухвалах, якими скасовувались попередні рішення слідчого про закриття цього кримінального провадження, слідчий дійшов переконання, що встановлений ним факт перебування ОСОБА_3 в кабінеті №510 голови суду ОСОБА_4 віч-на-віч з суддею Рябовою О.Д. не свідчить про його втручання в діяльність судді та здійснення погроз на її адресу, та не створює в діях ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 376, ч. 1 ст. 377 КПК України, а також, що не знайшов підтвердження факт втручання головою Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_4 в діяльність судді Рябової О.Д. при розгляді адміністративної справи про корупційне діяння, передбачене ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_7, під час знаходження ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в службовому кабінету голови суду 05.02.2015, оскільки ОСОБА_4 дійсно запросив ОСОБА_8 до свого службового кабінету, але не був присутній під час розмови, ніяких погроз на адресу останньої не виказував, про вищезазначене провадження не спілкувався, не вимагав та не пропонував винести будь-яке рішення у вказаному провадженні.

Відповідно до оскаржуваної постанови, слідчий встановив «відсутність доказів, що вказують на наявність факту вчинення погроз, тиску, впливу Херсонським міським гольовою ОСОБА_3 та колишнім головою Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_4 на адресу судді Рябової О.Д. з метою прийняття останньою рішення та слідством не здобуто доказів, що можуть спростувати покази ОСОБА_3 та одночасно покази потерпілої ОСОБА_8 не вдалося підтвердити іншими доказами у провадженні».

На думку слідчого судді вищевказаний висновок старшого слідчого прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 є незаконним, необґрунтованим та не відповідає встановленим ним же обставинам справи. Слідчий суддя вважає, що здобуті слідчим докази та встановлені обставини події, яка мала місце 05.02.2015 року містять достатні дані, які свідчать про здійснення незаконного впливу на суддю з метою прийняття нею рішення у справі, яка перебуває у її провадженні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 284 КПК України передбачено підстави закриття кримінального провадження, в т.ч. у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).

Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Проте, старшим слідчим слідчого прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 під час проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні не дотримано даних вимог закону, зокрема, не надано належну оцінку всім зібраним та перевіреним доказам, постанова слідчого не містить відповідей на всі поставлені заявниками питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, в зв’язку з чим такий висновок не може бути прийнятий, як законна підстава для закриття кримінального провадження.

Не зважаючи на встановлення та констатацію слідчими суддями грубих порушень вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кримінального процесуального законодавства України, допущених під час досудового слідства у вищевказаному кримінальному провадженні, зазначених у постановах слідчих суддів, якими скасовувались незаконні рішення про закриття кримінального провадження та які відповідно до ст. 129-1 Конституції України є обов’язковими до виконання, вищевказані недоліки не усунуту та слідчим зроблені тотожні висновки на підставі даних, отриманих з порушенням вимог закону.

Так, слідчим не надано оцінку чи були дотримані вищевказаними службовими особами під час спілкування із суддею Рябовою О.Д. конституційні засади незалежності суддів, оскільки відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Не зважаючи на вимогу суду, не враховані обставини, що встановлені судом в ухвалі Херсонського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року, (справа №821/1552/15-а), щодо факту втручання у процесуальну діяльність судді Рябової О.Д., у зв'язку з переглядом прийнятих нею процесуальних рішень про самовідвід у адміністративній справі про корупційне діяння відносно ОСОБА_7 Ухвала залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 року;

Слідчий, встановивши факт спілкування ОСОБА_3 із суддею щодо конкретної справи, яка перебувала у її провадженні, та обставин, які стосуються її вирішення, в тому числі з урахуванням інтересів інших сторонніх осіб щодо цієї справи, залишив їх поза увагою та не врахував, що втручання у діяльність судді, відповідно до ст. 376 КК України, може бути здійснене у будь-якій формі, на що було вказано самою потерпілою та свідком ОСОБА_3, який не заперечував факту розмови з суддею щодо прийняття суддею рішення у справі з урахуванням інтересів інших сторонніх осіб, та факту повідомлення через засоби масової інформації про спілкування, яке відбулося із суддею, при цьому слідчим не враховано, що таке спілкування та повідомлення, в тому числі з боку службової особи органів місцевого самоврядування, наділеної певними владними повноваженнями, могли викликати або викликали у судді побоювання, в зв’язку з неприйняттям певного судового рішення.

Крім того, слідчий у постанові про закриття кримінального провадження від 23.04.2018 року в черговий раз посилається на зібрані ним докази щодо перебування на лікарняному судді Рябової О.Д., її медичний діагноз та покази допитаних у якості свідків медичних працівників.

На переконання слідчого судді, перебування або не перебування судді на лікарняному не впливає на доведеність або не доведеність факту незаконного втручання у діяльність судових органів. На думку слідчого судді, обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження доказами, які були отримані з порушенням вимог КПК України, є незаконним, та такі докази не можуть буди прийняті до уваги в якості допустимих доказів.

Так, відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, медичною таємницею є сукупність медичної та немедичної інформації про стан здоров’я фізичної особи-пацієнта, яка не підлягає розголошенню. Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Відповідно до ст. 65 КПК України, не можуть бути допитані як свідки медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати тощо, без наявності письмової згоди на це пацієнта.

На переконання слідчого судді, отримані під час досудового слідства докази не спростовують покази потерпілої про втручання в її діяльність як судді, вчинення тиску на неї з метою добитися винесення певного рішення, а отримані докази є достатніми для прийняття процесуального рішення щодо осіб, які вчинили незаконне втручання у діяльність судді. При цьому, слідчий суддя вважає, що встановленому в ході слідства факту відсутності безпосередніх свідків та очевидців розмови, під час якої, згідно показів потерпілої, здійснювався на неї тиск, слідчий надав перевагу поряд з іншими встановленими ним фактами, не мотивувавши та не обґрунтувавши, чому він приймає до уваги одні докази, в тому числі отримані з порушенням процесуального порядку, проте не приймає до уваги інші докази та твердження, які не потребують доказування.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини»).

Згідно з Основними принципами щодо незалежності правосуддя, схваленими резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані поважати незалежність судових органів і дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Відповідно до п. 1.4 Європейської хартії про статус суддів, 1998 року, закон надає кожному судді, який вважає, що його / її права, передбачені законом, або його власна незалежність чи незалежність судового процесу знаходиться під загрозою або ігнорується будь-яким чином, можливість звернутися з цього приводу до незалежного органу з пропозицією вжити дієвих заходів для виправлення ситуації або запропонувати, яким чином її можливо виправити.

Відповідно до п.п.4-8 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету ОСОБА_9 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухвалених Комітетом ОСОБА_9 Європи 17 листопада 2010 року, незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом. Це є основним принципом верховенства права. Судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів. Незалежність суддів та судової влади мають гарантуватися Конституцією або бути закріплені на найвищому правовому рівні держав-членів. Якщо судді вважають, що їхня незалежність опинилася під загрозою, вони повинні мати можливість звернутися до ради суддів чи іншого незалежного органу або ж скористатися дієвими засобами правового захисту.

Відповідно до п.18, п. 19 вищевказаних Рекомендацій, коментуючи рішення суддів, виконавча та законодавча влада мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї. Їм також слід уникати дій, які можуть поставити під сумнів їхнє бажання виконувати рішення суддів, за винятком випадків, коли вони мають намір подати апеляцію.

Судові провадження та питання, що стосуються здійснення правосуддя, становлять громадський інтерес. Проте право на отримання інформації щодо судових питань має виконуватися з урахуванням обмежень, встановлених зважаючи на незалежність

судової влади.

З урахуванням вищевикладених обставин, слідчий суддя дійшов переконання, що скарга ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 від 23.04.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015230000000024, є обґрунтованою, а викладені ним доводи повністю знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, в зв’язку з вчим вищевказана постанова слідчого підлягає скасуванню як незаконна та невмотивована.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя-

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Херсонської області від 23.04.2018 року про закриття кримінального провадження №42015230000000024- задовольнити.

Скасувати постанову старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 від 23.04.2018 року про закриття кримінального провадження №42015230000000024, внесеного до ЄРДР від 06.02.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.В.Рибас